Справа № 11-308/10 Головуючий у І інстанції
Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .
Категорія 17.03.2010
УХВАЛА
Іменем України
17 березня 2010 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - судді - Бех М.О
суддів - Черкасова В.М., Ященко І.Ю..,
прокурора - Стаховської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 25.11.2009 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України з неповною середньою освітою, кочегар ЗАТ "Білицький ДОК", житель ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,-
засуджений за ч.2 ст.121 КК України на 7 років і 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 12.01.2008 року, близько 21 години (точний час слідством не встановлений), перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, знаходячись в смт. Коцюбинське Київськоїх області, поблизу житлового будинку №14 А по вулиці Вокзальній, вчинив сварку зі своїм батьком ОСОБА_3, яка виникла на грунті раптово виниклих неприязнених відносин, при цьому умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс своєму батьку ОСОБА_3 близько 4-х ударів кулаками по обличчю, від яких той впав на землю та вдарився головою об бетонний паркан будинку №14 ОСОБА_4 цього ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії направлені на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_3, який лежав на землі, та умисно наніс потерпілому декілька ударів ногою по голові. В результаті отриманих тілесних ушкоджень, які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечні для життя в момент заподіяння, ОСОБА_3 13.01.2008 року помер у лікарні.
В апеляції та в доповненні до неї засуджений ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом неповно з"ясовані обставини, які мають суттєве значення для справи, зокрема, вказує апелянт, не були допитані всі свідки.
***
Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з»ясувавши думку прокурора, яка вказує на безпідставність апеляції засудженого та законність і обгрунтованість вироку щодо доведеності вини, правильності кваліфікації дій винного, а також призначення йому покарання домірного скоєному злочину, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Винність ОСОБА_1 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження своєму батьку ОСОБА_3, що спричинило смерть останнього, за обставин встановлених судом, підтверджується сукупністю доказів, яким суд дав належну оцінку та обгрунтовано послався на них в обвинувальному вироку.
Зокрема вина ОСОБА_1 підтверджується його показами про обставини заподіяння тілесних ушкоджень батьку, при відтворенні обставновки і обставин події, в ході досудового слідства; двома протоколами огляду місця події від 16.01.2008 року; показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вказують, що під час дізнання та досудового слідства ОСОБА_1 спочатку заперечував факт вживання спиртних напоїв разом з батьком 12.01.2008 року та його побиття, а після повідомлення йому про наявність свідків, які вказують, що в той день він разом зі своїм батьком розпивали спиртні напої, - зізнівся в злочині і під час проведення відтворення обставновки і обставин події добровільно і в деталях розповів про обставини скоєння злочину; висновком судово-імунологічної експертизи від 09.04.2008 року з якого вбачається, що на штанах ОСОБА_1 виявлена кров, яка могла походити тільки від потерпілого ОСОБА_3; висновками судово-медичних експертиз про наявність тяжких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, які стали причиною його смерті, та механізм їх утворення, які узгоджуються з показами винного, які він давав в ході досудового слідства, іншими доказами.
В ході судового слідства була перевірена версія ОСОБА_1, згідно якої він в ході досудового слідства оговорив себе у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень своєму батьку під психологічним та фізичним тиском працівників міліції, однак свого підтвердження вона не знайшла, в зв"язку з чим суд обгрунтовано відкинув як неправдиві покази винного, в яких той вказував про непричетність до злочину.
Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковані вірно, а призначене йому покарання відповідає меті та загальним засадам призначення покарання і за своїм видом та розміром відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Посилання апелянта на суттєві порушення судом 1-ї інстанції вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при перевірці кримінальної справи за апеляцією ОСОБА_1 таких порушень, які б могли бути підставами для скасування чи зміни вироку, не виявлено.
Як вбачається з протоколу судового засідання та з вироку судом в повному обсязі досліджені зібрані докази, які судом належним чином проаналізовані та відповідно оцінені.
В ході судового слідства були перевірені покази всіх свідків, які підлягали виклику в судове засідання, клопотання про виклик нових свідків в судовому засіданні не заявлялися, з огляду на що твердження ОСОБА_1 про нез"ясування якихось обставин справи через те, що не були допитані всі свідки є надуманим.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вироку Ірпінського міського суду від 25.11.2009 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Головуючий
Судді