ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2010 р. Справа № 2a-2547/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Житлово-експлуатаційної організації № 3,
до відповідача: управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську,
про визнання нечинним та скасування рішення № 74 від 26.04.2010р.,-
ВСТАНОВИВ:
26 квітня 2010 року Житлово-експлуатаційна організація № 3 (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську (надалі - відповідач) про визнання нечинними та скасування рішення № 74 від 26.04.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 26.04.2010 року винесено рішення за № 74 про застосування до Житлово-експлуатаційної організації № 3 фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) авансових платежів. Застосовані штрафні санкції суперечать вимогам пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві, суду пояснили, що Житлово-експлуатаційна організація № 3 не погоджується із винесеним управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську рішенням про застосування штрафних санкцій в розмірі 57231,40 грн. за період з квітня 2007 року по квітень 2008 року, оскільки дані санкції застосовані із порушеннями вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просили позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, суду пояснили, що в період з 12.04.2010 року по 26.04.2010 року була проведена планова документальна перевірка Житлово-експлуатаційної організації № 3 за період діяльності з 01.04.2007 року по 01.04.2010 року. Перевіркою встановлено, що позивач систематично не сплачував авансові платежі із страхових внесків. Такі випадки виявлені у квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2007 року; січні, лютому, березні 2008 року. Загальна сума несплачених авансових платежів становить 114462,79 грн. Представники відповідача стверджують, що позивачем порушено ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому до нього відповідно до п.7 ч.9 ст.106 цього Закону застосовано фінансові санкції в сумі 57231,40 грн. Просять в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку представників, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і належний до задоволення з наступних підстав.
Виключно Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом є календарний місяць.
При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
Відповідно до п.7 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.
Таке ж положення міститься в п. 9.3.7. п. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, яким визначено, що складається рішення за формою згідно з додатком 19 цієї Інструкції. Розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки.
Статтею 5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюються у пропорційних розмірах.
Отже, законодавство пов’язує час сплати авансових платежів до органу Пенсійного фонду України з виплатою доходу (оплатою праці) страхувальником протягом базового звітного періоду. Виплата такого доходу, в свою чергу, здійснюється одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, як платник страхових внесків.
Відповідачем в період з 12.04.2010 року по 26.04.2010 року проведена планова перевірка Житлово-експлуатаційної організації № 3 за період діяльності з 01.04.2007 року по 01.03.2010 року. В ході перевірки встановлено, що позивач виплачував заробітню плату працівникам в тому числі шляхом взаємозаліку за комунальні послуги. При цьому, систематично не сплачував авансові платежі із страхових внесків. Такі випадки виявлені у квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2007 року; січні, лютому, березні 2008 року. Загальна сума несплачених авансових платежів становить 114462,79 грн. (а.с. 19-30).
За результатами перевірки, 26.04.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську прийнято рішення № 74 про застосування фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками авансових платежів, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, до ЖЕО № 3 у вигляді стягнення штрафу в сумі 57231,40 грн. за період з 04.2007 року по 03.2008 року (а.с. 6).
В судовому засіданні встановлено, що відомості, які зазначені в акті перевірки з приводу виплати працівникам заробітної плати та здійснення підприємством платежів до Пенсійного фонду України, не відповідають тим, що здійснені позивачем.
Так, як вбачається з аналізу стану розрахунків страхувальника ЖЕО № 3 в квітні 2007року нараховано внесків до ПФ 30266.52грн., а оплачено 31909.01грн.; в травні 2007року нараховано внесків до ПФ 24193.34грн., а оплачено 39089.40грн.; в червні 2007року нараховано внесків до ПФ 32646.34грн., а оплачено 22303.08грн.; в липні 2007року нараховано внесків до ПФ 25896.21грн., а оплачено 34773.49грн.; в серпні 2007року нараховано внесків до ПФ 30162.19грн., а оплачено 29730.37грн.; в вересні 2007року нараховано внесків до ПФ 32460.91грн., а оплачено 30726.24грн.; в жовтні 2007року нараховано внесків до ПФ 26622.05грн., а оплачено 39637.96грн.; в листопаді 2007року нараховано внесків до ПФ 30002.93грн., а оплачено 22890.16грн.; в грудні 2007року нараховано внесків до ПФ 32089.92грн., а оплачено 41435.41 грн. В січні 2008року відповідачем нараховано внесків в сумі 39703.15 грн., а оплачено 23247.86грн.; в лютому 2008року нараховано внесків в сумі 32910.49 грн., а оплачено 25536.71грн.; в березні 2008року нараховано внесків в сумі 35126.75 грн. , а оплачено 34050.53грн.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в квітні 2007 року шляхом взаємозаліку за комунальні послуги працівникам позивача виплачено 30318,14 грн., з яких необхідно було сплатити авансових платежів 10065,62 грн. В акті перевірки зазначено, що на кінець квітня 2007 року сплачено всього 2000,00 грн., а сума несплати склала 8065,62 грн. Однак, як встановлено в судовому засіданні позивачем на кінець квітня 2007 року сплачено нараховані авансові платежі, що підтверджується платіжним дорученням №240 від 23.04.2010 року на суму 2000,00 грн. (а.с. 43), платіжним дорученням №258 від 27.04.2010 року на суму 5075,00 грн. (а.с. 46) та іншими матеріалами справи.
Аналогічна ситуація з приводу неправильного відображення а акті перевірки відповідачем сум заборгованості по авансових платежах за період діяльності з квітня 2007 року по квітень 2008 року, що підтверджується наданими суду аналізом стану розрахунку (а.с. 35), витягами із головної книги позивача (а.с.36-39), платіжними дорученнями (а.с.40-116), платіжними відомостями (а.с.117-185).
Дані випадки неправильного відображення а акті перевірки відповідачем сум заборгованості по авансових платежах представниками відповідача в судовому засіданні не заперечуються.
Крім того, факт сплати страхових внесків позивачем за спірний період підтверджується також карткою особового рахунку страхувальника (а.с. 188-216).
Таким чином, враховуючи, що штрафні санкції відповідно до п.7 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” можуть бути застосовані тільки за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, а такі випадки не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення є протиправним.
При цьому, суд зазначає, що відповідач, посилаючись на матеріали перевірки та картку особового рахунку не довів суду правомірність прийнятого рішення № 74 від 26.04.2010 року.
Відповідно до с.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає, що управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську протиправно застосовано фінансові санкції в розмірі 57231,40 грн. житлово-експлуатаційній організації № 3 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками авансових платежів, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 01.04.2007 року до 01.04.2008 року, відповідно до рішення за № 74 від 26.04.2010 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську № 74 від 26 квітня 2010 року про застосування фінансових санкцій до житлово-експлуатаційної організації № 3 в сумі 57231 (п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять одну) гривню 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_5
Постанова складена в повному обсязі 06.10.2010 року.