У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 680/937/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яцин О.І.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

05 листопада 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Сади Поділля" на ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Сади Поділля" до Голови Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Кицюк Галини Михайлівни про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії та визнання права власності на майнові паї,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Голови Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Кицюк Галини Михайлівни про:

- визнання дій голови Морозівської сільської ради Кицюк Г.М. щодо відмови у видачі ФГ «Сади Поділля» майнових сертифікатів про право власності на майнові паї в майні колишнього Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Морозівський» - неправомірними.

-зобов'язання голову Морозівської сільської ради Кицюк Г.М. видати ФГ «Сади Поділля» майнові сертифікати про право власності на майнові паї в майні колишнього Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Морозівський», відповідно до: договору дарування майнового паю від 04.06.2015 ОСОБА_3, часткою 0,00016 % (вартістю 257 гривень); договорів купівлі-продажу майнових паїв від 10.06.2015 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, часткою 0,00192 % (вартістю 3129 гривень) та 0,00220 % (вартістю 3598 гривень) відповідно.

- визнання за ФГ «Сади Поділля» право власності на майнові паї в майні колишнього Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Морозівський», часткою 0,00016 % (вартістю 257 гривень), часткою 0,00192 % (вартістю 3129 гривень) та 0,00220 % (вартістю 3598 гривень).

Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2015 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами. Відповідно, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 6 статті 12 та частина 1 статті 41 КАС України).

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір про право, а тому дану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Натомість, судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції щодо частини позовних вимог та надаючи правову оцінку обставинам справи в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 17 ч. 1 п. 1 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, при чому "суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування... при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно із п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В той же час, відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Справою адміністративної юрисдикції може бути спір, який виник між кількома суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій і при цьому ці функції повинні здійснюватись ним саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Що стосується позовних вимог про визнання за ФГ «Сади Поділля» право власності на майнові паї в майні колишнього Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Морозівський», часткою 0,00016 % (вартістю 257 гривень), часткою 0,00192 % (вартістю 3129 гривень) та 0,00220 % (вартістю 3598 гривень), судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані вимоги повинні розглядатись в порядку цивільного судочинства, однак, критично ставиться до відмови у відкритті провадження щодо інших позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 зазначеного Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" затверджений Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення. Згідно цього Порядку визначений члену КСГП майновий пай підтверджується видачею останньому Свідоцтва встановленого зразка з гербовою печаткою та підписом голови сільської ради (або іншої місцевої Ради).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" вирішення питання щодо виготовлення Свідоцтв та книг обліку виданих Свідоцтв (далі - Книга обліку) покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські,районні держадміністрації. Бланки Свідоцтв належать до документів суворого обліку і видаються сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Свідоцтво засвідчується підписом голови відповідної ради , гербовою печаткою та реєструється у Книзі обліку, реєстраційний номер ставиться на Свідоцтві. Сільська (селищна, міська) рада веде Книгу обліку за встановленю формою. Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку. У разі втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що саме до компетенції сільської ради відносяться дії з приводу видачі майнових сертифікатів та дублікатів в разі їх втрати та ведення обліку їх видачі у відповідній Книзі за встановленою формою.

Відповідно до п.14 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затвердженого Постановою КМУ 28.02.2001 року № 177 свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради засвідчується лише факт оформлення свідоцтва. У разі втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва. Таким чином особи наділені правом звернутись до відповідної сільської ради із заявами про видачу дублікатів свідоцтв про право власності на майнові паї членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Отже, з огляду на вищевикладене Морозівська сільська рада Дунаєвецького району здійснює владні управлінські функції щодо даних правовідносин, а відтак даний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Фермерського господарства "Сади Поділля" задовольнити частково.

Ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Сади Поділля" до Голови Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Кицюк Галини Михайлівни про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії та визнання права власності на майнові паї скасувати в частині відмови у відкритті провадження щодо позовних вимог про визнання дій голови Морозівської сільської ради Кицюк Г.М. щодо відмови у видачі ФГ «Сади Поділля» майнових сертифікатів про право власності на майнові паї в майні колишнього Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Морозівський» - неправомірними та зобов'язання голову Морозівської сільської ради Кицюк Г.М. видати ФГ «Сади Поділля» майнові сертифікати про право власності на майнові паї в майні колишнього Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Морозівський», відповідно до: договору дарування майнового паю від 04.06.2015 ОСОБА_3, часткою 0,00016 % (вартістю 257 гривень); договорів купівлі-продажу майнових паїв від 10.06.2015 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, часткою 0,00192 % (вартістю 3129 гривень) та 0,00220 % (вартістю 3598 гривень) відповідно .

Справу в цій частині направити до Новоушицького районного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.