ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа № 909/1225/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Галушко Н.А., Давид Л.Л.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участю представників: скаржника - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, арбітражного керуючого Стадника А.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2015 року за результатами попереднього засідання у справі №909/1225/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Михайлишин В.В.) 04 червня 2015 року по справі №909/1225/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» ухвалив:

« 1. Визнати вимоги кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс»:

- Державної іпотечної установи в сумі 2 798 967,01 гривень, з яких 1 578 883,81 гривень - як вимоги 4 черги задоволення, 1 220 083,20 гривень - як вимоги 6 черги задоволення та 6 090,00 гривень, як вимоги 1 черги задоволення;

- Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в сумі 424 891,54 гривень, з яких 415 397,59 гривень, як вимоги 4 черги задоволення, 9 494,01 гривень - як вимоги 6 черги задоволення та 1 218,00 гривень - як вимоги 1 черги задоволення;

- Фізичної особи ОСОБА_2 до боржника в сумі 1 085 319,66 гривень, з яких 1 085 319,66 гривень, як вимоги 4 черги задоволення та 1 218,00 гривень, як вимоги 1 черги задоволення;

- Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області в сумі 1 176 440,01 гривень, з яких 509 941,63 гривень - вимоги 3 черги задоволення, 666 498,38 гривень - вимоги 6 черги задоволення та 2 436,00 гривень, як вимоги 1черги задоволення.

2. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс».

3. Зобов'язати розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів у строк до 30.06.2015.

4. Зобов'язати розпорядника майна подати до господарського суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів.

5. Зобов'язати збори кредиторів подати до господарського суду пропозиції стосовно подальшої процедури щодо боржника.

6. Зобов'язати розпорядника майна провести спільно з боржником інвентаризацію майна боржника та надати суду інформацію за результатами її проведення в строк до 30.06.2015.

7. Підсумкове засідання господарського суду призначити на 02.07.15 о 11:00 год.».

Державна іпотечна установа подала апеляційну скаргу, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2015 року у справі №909/1225/14 та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника відмовити повністю. За наслідками перегляду ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2015 року у справі №909/1225/14 внести зміни до затвердженого господарським судом Івано-Франківської області реєстру вимог кредиторів.

Ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2015 року за результатами попереднього засідання у справі №909/1225/14 оскаржена Державною іпотечною установою в частині вимог громадянина ОСОБА_2

Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм діючого законодавства та без з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Правовою підставою називає ст.ст. 1, 8, 129 Конституції України, ст.ст. 33, 43 ГПК України. Вказує на неправомірність посилання ОСОБА_2 на ст. 621 ЦК України як на підставу заявлених вимог. На думку скаржника судом першої інстанції не надано належної оцінки діям ОСОБА_2 щодо добудови та введення будинку в експлуатацію.

Про розгляд справи учасникам у справі повідомлено належним чином.

Кредитор ОСОБА_2 та арбітражний керуючий Стадник А.Л. подали суду відзиви на апеляційну скаргу, таку заперечують з підстав зазначених у них, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд заслухав пояснення представників сторін та арбітражного керуючого, розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2015 року по справі №909/1225/14 слід залишити без змін з таких підстав.

Згідно з ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З матеріалів справи слідує, що Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 24 грудня 2014 року порушив провадження у справі №909/1225/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» на підставах, визначених ст.ст. 2, 10, 11, 16, 19, 22, 114, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також суд визнав грошові вимоги Державної іпотечної установи до боржника в сумі 2 798 967,01 грн., увів мораторій на задоволення вимог кредиторів, увів процедуру розпорядження майном боржника та призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича.

Повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 24.12.2014 за № 12909 у відповідності до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 16. У відповідності до вказаного повідомлення - граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника - тридцять днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Після оприлюднення 24.12.2014р.на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельної компанії «Люкс», до господарського суду Івано-Франківської області та розпорядника майна із грошовими вимогами звернулися 47 (сорок сім) кредиторів.

22.01.2015р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про грошові вимоги до боржника на суму 669 842,23 гривень. Грошові вимоги кредитора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» в судовому засіданні 04.06.2015 року суд визнав частково в сумі 424 891,54 гривень. Вказані грошові вимоги включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 415 397,59 гривень, як вимоги 4 черги задоволення, 9 494,01 гривень - як вимоги 6 черги задоволення та 1 218,00 гривень - як вимоги 1 черги задоволення.

26.01.2015 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_2 від 23.01.2015 р. про грошові вимоги в сумі 1 085 319,66 гривень. Грошові вимоги кредитора ОСОБА_2 до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» в судовому засіданні 04.06.2015 року суд визнав в сумі 1 085 319,66 гривень. Вказані грошові вимоги включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 1 085 319,66 гривень, як вимоги 4 черги задоволення та 1 218,00 гривень, як вимоги 1 черги задоволення.

23.01.2015 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області про грошові вимоги до боржника на суму 1 066 600,76 гривень. Крім того, на адресу суду першої інстанції надійшла заява про уточнення кредиторських вимог. Після закінчення тридцятиденного терміну для подання заявок конкурсними кредиторами з грошовими вимогами до боржника, а саме 06.05.2015 року представник кредитора Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області, через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області, подав заяву з грошовими вимогами на суму 45 968,24 гривень. Ухвалою суду першої інстанції від 12.05.2015 року прийнято заяву з грошовими вимогами до боржника. Грошові вимоги Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області в судовому засіданні 04.06.2015 року суд визнав у повному обсязі в сумі 1 176 440,01 гривень. Вказані грошові вимоги включено до реєстру вимог кредиторів, з яких 509 941,63 гривень - вимоги 3 черги задоволення, 666 498,38 гривень - вимоги 6 черги задоволення та 2 436,00 гривень судового збору в доход державного бюджету за подання заяв з грошовими вимогами до боржника, як вимоги 1 черги задоволення.

Грошові вимоги решти кредиторів, а саме фізичних осіб - власників майнових прав на квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному житловому будинку за проектним номером АДРЕСА_1, які звернулися до суду із заявами про грошові вимоги до боржника в сумах вартості сплачених майнових прав на квартири і нарахованої пені (в кількості 44 фізичні особи - власники майнових прав на квартири), суд першої інстанції відхилив. Ухвали про відхилення кредиторських вимог було мотивовано наявністю у кредиторів всіх документів, які свідчать про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та наявністю клопотань самих кредиторів про залишення заяв без розгляду.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядником майна було повідомлено кредиторів про результати розгляду кредиторських вимог, надано кредиторам та суду відзиви на заяви про грошові вимоги до боржника.

04.06.2015 року до господарського суду Івано-Франківської області розпорядником майна подано Реєстр вимог кредиторів, до якого включені грошові вимоги кредиторів, які визнані судом. Також, до реєстру вимог кредиторів суд включив вимоги ініціюючого кредитора - Державної іпотечної установи в сумі 2 798 967,01 гривень, які було визнано ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2015 року про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс».

04 червня 2015 року Господарський суд Івано-Франківської області постановив дві ухвали у справі №909/1225/14 - ухвалу за результатами розгляду грошових вимог ОСОБА_2, якою визнав заявлені грошові вимоги до боржника та ухвалу за результатами попереднього засідання, якою суд визнав вимоги кредиторів і затвердив реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс».

Предметом апеляційного розгляду є ухвала від 04 червня 2015 року, якою суд визнав грошові вимоги конкурсних кредиторів, визначив черговість їх погашення, затвердив реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс».

Ухвала оскаржена в частині визнання і включення в реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» грошових вимог ОСОБА_2 до боржника у сумі 1085319,66 грн., як вимоги четвертої черги та 1218,00 грн. судового збору які підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Щодо визнання та включення до реєстру вимог кредитора ОСОБА_2. Суд першої інстанції визнав грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 1085319,66 грн., як вимоги четвертої черги та 1218,00 грн. судового збору які підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду про визнання грошових вимог кредитора ОСОБА_2 до боржника у сумі 1085319,66 грн., які виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог частини 2 статті 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими серед іншого є судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України).

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначений цією статтею спосіб захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як унормовано ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із укладеного сторонами договору №52 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28 грудня 2005 року, його умови стосуються не лише обов'язку передати майнові права на квартиру. Договір передбачає виконання й інших зобов'язань, таких як: вжити заходи з метою прийняття до 01 листопада 2013 року в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку; вжити всіх необхідних заходів з метою присвоєння поштової адреси вказаному будинку. Тому, передача майнових прав на квартиру не вичерпує зобов'язань продавця (боржник) за цим договором , а лише комплексне виконання всіх обов'язків, передбачених п. 2.2. договору призвело б до належного виконання усіх договірних зобов'язань. У матеріалах справи містяться й інші договори купівлі-продажу майнових прав на квартири в житловому будинку за проектним номером АДРЕСА_1 (т.т.1-1 - 1-47).

Суд апеляційної інстанції вважає, що укладаючи договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, оплачуючи їх вартість, покупці фактично попередньо фінансували будівництво житлового будинку з метою отримати реальне житло, а не право на незавершене будівництво.

Однак без виконання усіх необхідних будівельних робіт будинок не міг бути готовий до експлуатації. Тому власники майнових прав і вирішили завершувати будівництво будинку й вибрали відповідальну за це особу - ОСОБА_2, який укладав договори, брав на себе зобов'язання оплатити вартість виконаних робіт з метою завершення будівництва означеного будинку.

20 листопада 2014 року ТзОВ «Будівельна компанія «Люкс» і ОСОБА_2 підписали Акт про підтвердження виконання додаткових робіт, у якому вказано, що за згодою із ТзОВ «Будівельна компанія «Люкс» за замовленням та за рахунок покупця (ОСОБА_2) виконано роботи у житловому будинку за проектним номером АДРЕСА_1, які стосуються цього будинку: роботи по газопостачанню житлового будинку вартістю 119214,42 грн. згідно договору на виконання підрядних робіт №158 від 01 березня 2013 року; роботи по монтажу та пусконалагоджуванню ліфтового обладнання вартістю 115471,00 грн. згідно договору №49 від 15 жовтня 2012 року; роботи по монтажу системи сигналізації загазованості житлового будинку вартістю 7505,04 грн. згідно договору підряду від 25 січня 2013 року; роботи по прокладанню зовнішніх та внутрішніх мереж водопостачання та водовідведення житлового будинку вартістю 115000,00 грн. згідно договору підряду від 01 серпня 2012 року; роботи (послуги) по складанню первинної технічної інвентаризації з виготовленням технічних паспортів вартістю 20688,00 грн. згідно договору №25-14 від 19 червня 2014 року; роботи по теплоізоляції фасаду виробами з пінопласту, штукатурення фасаду типу «короїд» вартістю 415000,00 грн. згідно договору підряду від 15 квітня 2013 року; роботи по електропостачанню житловог8о будинку вартістю 292441,20 грн. згідно договору №20 від 10 серпня 2012 року.

В акті вказано, що зазначені роботи прийнято товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс». Зауважень щодо їх виконання, обсягу, якості, вартості немає. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» зобов'язується оплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку із виконанням вказаних робіт протягом 30 днів. Акт підписаний 20 листопада 2014 року уповноваженими представниками обох сторін та скріплений круглою печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс».

Отже, загальна вартість виконаних додаткових робіт у житловому будинку за проектним номером АДРЕСА_1 становить 1085319,66 грн. Роботи виконано за згодою із ТзОВ «Будівельна компанія «Люкс» за замовленням та за рахунок ОСОБА_2, за які товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» не розрахувалось.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» повинне було упродовж 30 днів з дати підписання акту про підтвердження виконання додаткових робіт (20 листопада 2014 року) оплатити ОСОБА_2 1085319,66 грн. Отже обов'язок сплатити кредитору 1085319,66 грн. виник у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» не сплатило вказаної суми.

Слід зазначити й те, що після виконання вище перелічених додаткових робіт (електропостачання, газопостачання, монтажу системи сигналізації загазованості житлового будинку, прокладання зовнішніх та внутрішніх мереж водопостачання та водовідведення тощо) житловий будинок був прийнятий в експлуатацію, що підтверджено декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 31 січня 2015 року. Це означає, що власники майнових прав на квартири, можуть отримати у власність власне квартири - житло придатне для проживання. Адже укладаючи договори купівлі-продажу майнових прав і сплачуючи кошти у 2005-2007 роках громадяни мали мету придбати квартиру, у якій можна проживати.

За поясненнями ОСОБА_2 та арбітражного керуючого Стадника А.Л. починаючи з 2009 року боржник взагалі не проводилось жодних робіт по будівництву житлового будинку за проектним номером АДРЕСА_1. Фактично під дією негативних погодних умов вказаний будинок почав руйнуватися, а тому у всіх власників майнових прав на квартири у цьому будинку виникли обґрунтовані підстави вважати, що боржник не виконає у повній мірі всіх зобов'язань за договором.

Цю обставину підтверджує і сам скаржник (ініціюючий кредитор), який у заяві про порушення провадження у справі вказує на порушення боржником обов'язку щодо добудови та введення в експлуатацію житлового будинку. Підтвердженням невиконання зобов'язань боржника є також лист скаржника до міського голови м. Івано-Франківська №4491/15/2 від 18 серпня 2014 року, в якому Державна іпотечна установа вказує про відсутність можливостей дофінансувати об'єкт незавершеного будівництва та як наслідок завершити будівництво будинку.

Окрім цього, про невиконання боржником будівельних робіт вказано у вироку Івано-Франківського міського суду у справі №0907/1-171/2011 від 03 грудня 2012 року по обвинуваченню директора ТзОВ «Будівельна компанія «Люкс» ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 364-1, ч. 2, 366 ч. 2, 209 ч. 1 КК України. Зокрема, вироком встановлено факт підроблення показників готовності об'єкта та факт невиконання в 2010 році робіт із будівництва будинку.

Також арбітражний керуючий Стадник А.Л. повідомив суду, що внаслідок виконання додаткових робіт з (електропостачання, газопостачання, монтажу системи сигналізації загазованості житлового будинку, прокладання зовнішніх та внутрішніх мереж водопостачання та водовідведення тощо) ринкова вартість квартир після здачі в експлуатацію завершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку значно зросла, що дасть можливість реалізувати ліквідаційну масу банкрута (зокрема сім вільних квартир) і максимально погасити вимоги кредиторів включно із вимогами шостої черги у судовій ліквідаційній процедурі, яка уведена 02 липня 2015 року.

За таких обставин ОСОБА_2, як уповноважена особа власників майнових прав у будинку проектний номер АДРЕСА_1 мав усі підстави для здійснення заходів, спрямованих на добудову вказаного будинку з метою підготовки та здачі його в експлуатацію, проживання осіб, що оплатили вартість майнових прав. Вартість додатково виконаних робіт у названому будинку на замовлення ОСОБА_2 становить 1085319,66 грн., підтверджена належними доказами. Боржник та розпорядник майна боржника визнали обґрунтованими вимоги кредитора ОСОБА_2 щодо обов'язку сплатити визначену сторонами грошову суму у розмірі вартості виконаних робіт згідно акту від 20 листопада 2014 року.

Таким чином вимоги ОСОБА_2 до боржника у сумі 1085319,66 грн. виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство, такі підтверджені належними і допустимими доказами.

За визначенням ч. 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у попередньому засіданні суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Відповідно до п. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

У реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» включено грошові вимоги усіх конкурсних кредиторів, які суд попередньо розглянув і визнав, про що постановив ухвали.

Отже ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2015 року постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеними фактичними обставинами справи і приписами закону.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 04 червня 2015 року за результатами попереднього засідання у справі №909/1225/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної іпотечної установи без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Галушко Н.А.

суддя Давид Л.Л.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 листопада 2015 року.