|
№ К-22947/07 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ |
|
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2009р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2007р. у справі № 02-2/7-252 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2007р. (справа № 22-а-1770/07)
за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією подано позов про зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 припинити дії, які перешкоджають здійсненню повноважень посадових осіб органів ДПС; допустити робочу групу, визначену у направленні на проведення перевірки до проведення планової виїзної документальної перевірки на підставі ч. 1 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” за період з 14.12.2005р. по 31.12.2006р., та надати усі необхідні для її проведення документи в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2007р. у справі № 02-2/7-252, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2007р. (справа № 22-а-1770/07) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з посиланням на п. 1 ст. 109 КАС України та зазначено, що заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; згідно ч. 8 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” за рішенням суду може бути здійснена тільки позапланова виїзна перевірка, а не планова.
Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить її скасувати, справу направити на розгляд у суд першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 124 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, та зазначивши про звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки дії відповідача перешкоджають інспекції виконувати свої функції.
Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подав.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 4) ч. 1 ст. 17, ст. 104 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Вказані положення кореспондуються із п. 5 ч. 4 ст. 50 вказаного Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.
Проте, ні вказаним Законом, ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на подання адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання, зокрема вчинити певні дії, допустити до проведення перевірки та надати документи.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі є вірним, а вимоги позивача - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2007р. у справі № 02-2/7-252 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2007р. (справа № 22-а-1770/07) залишити без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.