№ К-3038/07
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2009р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання – Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калинівському районі
на постанову Господарського суду Вінницької області від 29.08.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р. у справі № 15/246-06
за позовом Державного підприємства дослідного господарства “Корделівське” Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук
до Державної податкової інспекції у Калинівському районі
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
за участю представників:
позивача – не з’явились,
відповідача – не з’явились,
встановив:
Державним підприємством дослідним господарством “Корделівське” Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук, з урахуванням послідуючої заяви про збільшення позовних вимог,подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Калинівському районі про зобов’язання сплатити штраф за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по фіксованому сільськогосподарському податку: від 29.09.2005р. № 0001172301/0 в розмірі 773 грн. 67 коп.; від 20.04.2005р. № 0000752301/0 в розмірі 4 986 грн. 12 коп., № 0000762301/0 в розмірі 1 248 грн. 81 коп.; від 30.05.2005р. № 0001012301/0 в розмірі 193 грн. 17 коп., № 0001022301/0 в розмірі 4 763 грн. 05 коп.; від 28.09.2005р. № 0001102301/0 в розмірі 945 грн. 96 коп.; від 30.08.2005р. № 0005821300/0 в розмірі 3 499 грн. 70 коп., № 0008101500/0 в розмірі 2 177 грн. 84 коп.; від 07.09.2005р. № 0006261500/0 в розмірі 242 грн. 01 коп., № 0006271500/0 в розмірі 367 грн. 17 коп.; від 27.01.2006р. № 000321500/0 в розмірі 3 614 грн. 20 коп., № 0000331500/0 в розмірі 2 624 грн. 79 коп.; від 27.04.2006р. № 0002951500/0 в розмірі 1 374 грн. 14 коп., № 0002941500/0 в розмірі 1 972 грн. 93 коп.
Постановою Господарського суду Вінницької області від 29.08.2006р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р. у справі № 15/246-06 позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що базовим податковим (звітним) періодом для сплати фіксованого сільськогосподарського податку є календарний рік; штрафні санкції розраховані без врахування граничних строків, встановлених Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; матеріали справи не містять будь-яких доказів порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4, пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5, п. 19.6. ст. 19 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 5 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Оскаржувані рішення не відповідають вимогам, передбаченим ст. ст. 69, 159 КАС України, оскільки висновки по ним зроблені при неповному з’ясуванні фактичних обставин справи, їх неправильній юридичній оцінці, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, задовольняючи позов суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що в даному випадку стосовно строків погашення узгоджених податкових зобов’язань слід застосовувати положення Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а не Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”.
Проте, такий висновок не можна вважати обґрунтованим.
Припис пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” кореспондує положенню пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього Закону, яке, у свою чергу, містить посилання на граничний строк пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 зазначеного Закону, а цей підпункт установлює, що для його цілей під терміном “базовий податковий період” слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування.
Вказане дає підстави для висновку, що цей Закон встановлює строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку шляхом відсилання до норм іншого закону, а в даному випадку до Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 5, ст. 6, ст. 8 зазначеного Закону платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року; сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків; платники податку перераховують у визначений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки; платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.
Така відповідальність передбачена Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” преамбулою якого передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Питання сплати позивачем фіксованого сільськогосподарського податку у визначений ч. 2 ст. 5 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” строк, підстави для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень із зазначенням виявлених порушень за 2004 рік відповідно вимог чинного законодавства, судами попередніх інстанцій не досліджувались.
Крім того, судами не досліджено всіх оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки деякі з них в матеріалах справи взагалі відсутні, а також не з’ясовано зазначення в наявних податкових повідомленнях-рішеннях про зобов’язання сплати штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань по фіксованому сільськогосподарському податку, нарахованому за 2001 рік.
За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій повністю та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України, –
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калинівському районі задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Господарського суду Вінницької області від 29.08.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р. у справі № 15/246-06.
3. Справу № 15/246-06 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
Ухвала складена у повному обсязі 02.06.2009р.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.