Справа № 188/1292/14-ц

Провадження № 2/188/339/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючої судді Курочкіної О.М.

при секретарі Лукіній Л.Г.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2М

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Петропавлівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до КЗ "Петропавлівська ЦРЛ "ДОР" про визнання незаконним відсторонення від виконання трудових обов'язків та стягнення матеріальних та моральних збитків

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до КЗ "Петропавлівська ЦРЛ "ДОР" про визнання незаконним відсторонення від виконання трудових обов'язків та стягнення матеріальних та моральних збитків.

В обгрунтування позову зазначила, що вона, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має вищу медичну освіту за спеціалізацією лікар - хірург, загальний медичний стаж більше 31 року, вважає, що відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам встановленим МОЗ України, що підтверджується пройденою нею атестацією лікарів, якою підтверджено її професійну відповідність .

З серпня місяця 2006 року вона перебувала у трудових відносинах із Петропавлівською центральною районною лікарнею, працювала на посаді завідуючого хірургічним відділенням.

З 01.11.2013 року вона уклала трудовий договір з комунальним закладом «Петропавлівська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради про виконання нею обов'язків на посаді лікаря - хірурга та лікаря - хірурга відділення хірургічного профілю. Після укладення трудового договору з медичним закладом їй було доведено до відома її посадові інструкції, яких вона коректно та добросовісно дотримувалась під час виконання трудових обов'язків. За період трудових відносин з адміністрацією, роботодавцем жодного разу не було зафіксовано порушень з її боку трудової дисципліни чи присяги лікаря, до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.

Окрім виконання трудових обов'язків нею, як і лікарями інших спеціалізацій, здійснювалось цілодобове чергування за спеціалізацією вдома, відповідно до графіку, який щорічно складався начальником медичного закладу та затверджувався головним лікарем медичного закладу. Такий графік складався за письмової заяви лікарів відповідної спеціалізації до кінця поточного року на наступний робочий рік. З квітня місяця 2013 року строки складання графіку чергувань вдома було змінено на щомісячний. Кожен працівник зазначеного медичного закладу, який бажав отримати цілодобове чергування за своєю спеціалізацією вдома, повинен був до кінця поточного місяця надати письмову заяву до головного лікаря про надання дозволу на здійснення такого чергування на наступний робочий місяць про що відповідно останній затверджував графік.

Так 26 червня 2014 року позивачка звернулась із письмовою заявою до головного лікаря про надання дозволу на чергування вдома згідно графіку чергувань лікарем хірургом починаючи з 01.07.2014 року. На початку липня 2014 року коли вона звернулась до адміністрації медичного закладу для ознайомлення із графіком чергувань їй надали ознайомитись із написаною заявою, на якій головним лікарем було власноручно написано резолюцію про тимчасову відмову в зв'язку з службовим розслідуванням

Жодного розпорядчого акту посадової особи про відсторонення від виконання трудових обов'язків позивачка не отримувала окрім вищенаведеної резолюції на її заяві але при ознайомленні з графіком чергувань вдома, вона виявила відсутність днів місяця в які вона повинна була чергувати. Окрім того позивачку також не було ознайомлено із розпорядчим документом про проведення службового розслідування. Позивачці відомо, що 20.06.2014 року у відношенні її, на ім'я головного лікаря медичного закладу надійшла скарга від пацієнта щодо порушень нею трудової дисципліни. На таку скаргу позивачка надала своє письмове пояснення головному лікарю та вважала інцидент вичерпаним про що прохала надати їй письмове повідомлення. Але до цього часу ніяких письмових повідомлень від адміністрації медичного закладу вона не отримувала, про призначення призначення службового розслідування чи про хід , результати його проведення її повідомлено не було. Повторно вона звернулась із письмовою заявою про надання вищенаведеної інформації від 15.07.2014 року на що отримала відповідь за підписом головного лікаря про те, що було прийнято рішення по тимчасовому відстороненню її від чергувань вдома до залагодження конфлікту із особою, яка подала скаргу про порушення нею трудової дисципліни.

Позивачка вважає, що рішення роботодавця є неправомірним та таким, що спричинило їй матеріальну та моральну шкоду. Вважає, що відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення її від чергувань було неправомірним. Крім того відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службове розслідування проведено з порушенням його положень.

Просить суд визнати незаконним рішення головного лікаря від 30.06.2014 року про відсторонення її від виконання частини трудових обов'язків по чергуванню у липні, стягнути з відповідача матеріальну, моральну шкоду та судові витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В поясненнях зазначив, що відсторонення позивачки було неправомірним, призначення службового розслідування та його хід суперечить діючим правовим нормам. Права позивачки відповідачем порушено неправомірно, підлягає відшкодуванню матеріальна, моральна шкода та судові витрати на правову допомогу. Відповідачем не надано доказів на правомірність своїх дій.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення.

В запереченні обгрунтовано неправомірність позовних вимог, а саме зазначено, що згідно Наказу Міністерства праці та соціальної політики і МОЗ України №308/519 від 05.10.2005 р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я установ соціального захисту населення» зареєстровано в Міністерстві України 17 жовтня 2005 р. за N9 1209/11489 пунктом 5.1 визначено «чергування вдома може надаватись лікарям з урахуванням укомплектованості штатів, виробничої необхідності, кількості викликів і експертної їх оцінки». Тобто залучати до чергування на дому повинна адміністрація, не в обов'язковому порядку чи згідно поданих заяв, а лише враховуючи вищевказане. Процедура призначення чергування на дому також визначена в Правилах внутрішнього трудового розпорядку для працівників «КЗ Петропавлівська ЦРЛ» ДОР» П.5.9 Графіки чергувань спеціалістів на дому та місяць попередньо погоджується з профспілковим органом ЦРЛ, затверджується головним лікарем та доводиться до відома працівників за 2 тижні до наступного місяця. Оскільки жодна із зазначених норм не була дотримана по відношенню до ОСОБА_3 то рахувати допущеною до чергувань на дому немає жодних підстав. Так, як лікар-хірург ОСОБА_3 не була включена в графік чергувань вдома за відсутністю наказів по закладу та табелів робочого

часу, не було підстав для нарахування лікарю -хірургу ОСОБА_3 за чергування вдома. Відсторонення позивачки від виконання роботи у вигляді чергування на дому відсутнє, оскільки за основним місцем роботи вона працювала і отримувала заробітну плату у повному обсязі, а до виконання додаткової роботи протягом липня 2014 року ОСОБА_3 не залучалась.

Посилання позивача на норми законодавства щодо неправомірності відсторонення та проведення службового розслідування відповідно до ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-VІ, Постанова КМУ №950 від 13.06.2000р. «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, повноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», некоректні, лікарі медичного закладу не підлягають під дію зазначених законодавчих актів.

20 червня 2014 року о 19.25 до приймальне відділення КЗ «Петропавлівська ЦРЛ» ДОР» вернулась гр. ОСОБА_4 з приводу надання допомоги своїй дитині ОСОБА_5 1 рік 10 місяців, якого покусала домашня собака. ОСОБА_6 не довірила свою дитину лікарю-хірургу ОСОБА_3 мотивуючи це станом алкогольного сп'яніння.

23 червня 2014 року гр.. ОСОБА_6 звернулась із заявою на ім'я голови держадміністрації ОСОБА_7 з проханням розібратися з даним випадком. РДА направила лист (вх№1010 від 26.06.14) головному лікарю ЦРЛ з проханням провести службове розсування по вказаному факту, що було зроблено адміністрацією ЦРЛ.

Суд вислухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлені за уточненим позовом вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно наказу №104-к від 01.11.2013 року ОСОБА_3 з 01.11.2013 року переведена на 0.75 ставки лікаря хірурга відділення хірургічного профілю та на 0.25 ставки лікаря хірурга стаціонарного денного перебування з ліжками хірургії одного дня.

Відповідно до графіку роботи чергувань вдома і по лікарні лікарів і середніх спеціалістів на липень 2014 року по КЗ "Петропавлівська ЦРЛ "ДОР" (а.с.5), ОСОБА_3 не мала чергувань за зазначений місяць, тобто вона не була включена в графік чергувань.

Відповідно до резолюції на заяві позивачки, в її проханні дозволити чергування їй тимчасово відмовлено, що не є фактом відсторонення від виконання роботи.

Відповідно до п.5.9 Правил внутрішнього розпорядку для працівників КЗ "Петропавлівська ЦРЛ "ДОР", затверджених конференцією представників трудового колективу протокол №6 від 12.11.2012 року, графік чергувань спеціалістів на дому та на місяць попередньо погоджується з профспілковим органом ЦРЛ, затверджується головним лікарем та доводиться до відома працівників за 2 тижні до наступного місяця.

Відповідно до п.5.1 Наказу від 05.10.2005 N 308/519 Міністерства праці та соціальної політики та МОЗ України, лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою закладів охорони здоров'я, які зайняті наданням медичної допомоги населенню, у т.ч. екстреної, можуть залучатися до чергування вдома. Чергування вдома може надаватись лікарям з урахуванням укомплектованості штатів, виробничої

необхідності, кількості викликів і експертної їх оцінки. Чергування здійснюються як у межах місячної норми робочого часу відповідних працівників за обліковий період, так і за її межами.

Тобто на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що чергування у липні 2014 року, на участь у якому було подано заяву позивачки, є виконання додаткової роботи, регламентоване особливим порядком, з визначенням кола осіб зі числа медичних працівників КЗ "Петропавлівська ЦРЛ "ДОР" та отримання відповідного дозволу, який був стороною відповідача не дотриманий.

Стаття 64 КЗпП України передбачає необхідність одержання дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації для проведення надурочних робіт. Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Згідно положень ст. 46. КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Тож відсторонення від роботи — це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю. Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через який власник має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи. Право вимагати усунення від роботи мають також відповідні посадові особи державної влади, державного санітарного нагляду, Державтоінспекції, а також слідчі та інші.

Під час відсторонення від роботи дія трудового договору не припиняється, але працівник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відсторонення від роботи або іншої діяльності здійснює власник підприємства або уповноважений ним орган шляхом видання наказу (видачі усного розпорядження з наступним виданням наказу) та вжиття заходів щодо контролю за його виконанням.

Суду не надано доказів про те, що позивачка була позбавлена права виконувати свої безпосередні трудові обов'язки з 01.07.2014 року та безпосередньо наказ про її відсторонення.

Судом встановлено, у затвердженому, але не узгодженому графіку чергувань вдома і по лікарні лікарів і середніх спеціалістів на липень 2014 року, щодо ОСОБА_3 час чергування не зазначено і не визначено. В заяві, з якою зверталась позивачка, вона просила саме дозволити їй чергування, відповідно візи їй відмовлено в проханні, а не відсторонено.

Враховуючи вищезазначене, вимога визнати незаконним рішення головного лікаря КЗ "Петропавлівська ЦРЛ "ДОР" від 30.06.2014 року про відсторонення від виконання частини трудових обов'язків лікарем-хірургом ОСОБА_3, а саме здійснення нею чергувань вдома згідно графіку чергувань на період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року є такою, що не підлягає задоволенню.

В зв'язку з відмовою в задоволенні зазначеної вимоги, інші вимоги не підлягають задоволенню.

Суд критично ставиться до тексту листа в.о.КЗ"Петропавлівська ЦРЛ"ДОР" від 15.07.2014 року (а.с.8), так як він не відповідає нормам КЗпП України та встановленим судом обставинам справи.

При відмові в задоволенні позовних вимог, суд враховує, що наказом №104а позивачці було дозволено чергування у серпні 2014 року.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог суд не бере до уваги докази про розмір заробітної плати позивачки.

Суд відхиляє надані сторонами докази про відрядження, так як позивачка відмовилась від позовних вимог в цій частині.

Суд відхиляє в якості доказів:

заяву про ознайомлення з розпорядчим актом чи наказом про проведення службового розслідування; заяву про ознайомлення з висновками службового розслідування (а.с.7); лист про службове розслідування №931 від 09.07.2014 року та пояснювальні до нього (а.с.38-41), лист райдержадміністрації (а.с.42); наказ №88а(а.с.43); звернення ОСОБА_3Т.(а.с.141) тому, що зазначені докази фактично не стосуються встановлених судом обставин справи і є за межами позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,82,209,212,214,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до КЗ "Петропавлівська ЦРЛ "ДОР" про визнання незаконним відсторонення від виконання трудових обов'язків та стягнення матеріальних та моральних збитків відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які не брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_8