Зачепилівський районний суд Харківської області

смт. Зачепилівка, вул. Свердлова, 7, 64401, (05761) 5-18-64

Справа № 2-а-81/10 р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 року головуючий, суддя Зачепилівського районного суду Харківської області, ОСОБА_1, в порядку письмового провадження розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Зачепилівської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій і бездіяльності відповідача незаконними та зобов’язати здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої разової щорічної допомоги учаснику бойових дій,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Зачепилівської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій і бездіяльності відповідача незаконними та зобов’язати здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої разової щорічної допомоги учаснику бойових дій, в якому вказав, що він відповідно до ст.ст. 5,6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має статус учасника бойових дій з 1 березня 2002 р., що підтверджується відповідним посвідченням, та відповідно до ч.5 ст.12 вищевказаного закону він має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що відповідачем зазначена соціальна допомога в 1999 р. не виплачувалась взагалі, а в 2000-2009 рр. виплачувалася не в повному обсязі, тому позивач звертається до суду з вимогою відновити пропущений строк для звернення до суду з даним позовом, дії відповідача, щодо виплати ОСОБА_2 соціальної допомоги не в повному обсязі визнати незаконними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплати на користь позивача недоплачену соціальну допомогу за 1999-2009 рр. та здійснити виплату компенсації в зв’язку з несвоєчасною виплатою частини належної позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за вище вказаний період.

В судове засідання позивач не з’явився, надавши суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи не направив  в судове засідання свого представника, натомість направив до суду заяву, якою просив розглянути справу по суті за відсутності його представника та  письмове заперечення  на позовну заяву.

Суд вирішив можливим розглянути справу за відсутністю сторін в порядку ст.. 122 ч.3 КАС України та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме:

-паспортних даних та ідентифікаційного коду ОСОБА_2;

-посвідчення особи, яка має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій серія АБ № 441372 виданого 1 березня 2002 р.. на ім’я ОСОБА_2;

-лист-відповідь Управління праці та соціального захисту населення № 07-04/1626 від 25.12.2010 р.;

-заперечення на адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення №07-04/208 від 19.02.2010 р.

-довідка Управління праці та соціального захисту населення №6 від 19.02.2010 р.

-клопотання Управління праці та соціального захисту населення від 25.02.2009 р.

-клопотання ОСОБА_2 від 04.02. 2010 р.,

Письмовим провадженням по справі встановлено наступне.

Відповідно до ст..4,5 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Позивач має статус «ветерана війни - учасника бойових дій» з 1 березня 2002 року, що підтверджується посвідченням серія АБ № 441372 виданого 1 березня 2002 р.. на ім’я ОСОБА_2, про що відповідач не заперечує, а тому позовні вимоги за 1999-2001 рр. не підлягають задоволенню, так як в зазначений період позивач не мав статусу «ветерана війни-учасника бойових дій», що давало б йому право відповідно до ст..12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги.

.

Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст..12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги з 2002 року.

Із заперечень Управління праці та соціального захисту населення, встановлено, що громадянам яким присвоєно статус «учасника бойових дій» виплачується щорічна разова допомога до 5 травня відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З 2002 р. по 2007 р. виплата щорічної разової допомоги до 5 травня здійснювалася згідно до Законів України «Про державний бюджет України» відповідно, окремими статтями якого були встановлені розміри разової грошової допомоги для окремих категорій громадян, протягом 2008-2009 рр. зазначена допомога учасникам бойових дій виплачувалася в розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008 р. та № 211 від 18.03.2009 р. Тобто, управління праці та соціального захисту населення Зачепилівської районної державної адміністрації, як орган нижчого рівня діяло в межах повноважень, передбачених законодавством, згідно з кошторисом державного бюджету України. Крім того в запереченні відповідачем вказувалося, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом щодо виплати недоплаченої разової щорічної допомоги учаснику бойових дій, який встановлено нормами ст. 99 КАС України.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, з наступних підстав.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Позивач звернувся до суду 09 лютого 2010 року, а тому враховуючи річний строк на звернення до суду, позивачем пропущено строк звернення до суду за 2002 - 2008 рр.

Відповідно до ст..100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважність пропуску строку звернення до суду позивач вбачає посилаючись на ч.4 ст.99 КАС України, яка регламентує, що якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Позивач зазначив, що звернувся до відповідача із зверненням стосовно порушення його прав і в матеріалах справи міститься лист –відповідь Управління праці та соціального захисту населення № 07-04/1626 від 25.12.2009 р., але не рішення за результатами розгляду спору. Позивачем також не зазначено який саме закон передбачав досудове врегулювання такого спору, а тому вище зазначені доводи позивача суд вважає необґрунтованим, а обставину такою, що не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду позивачем з 2002 р. по 2008 р.

Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необізнаність позивача з нормами діючого законодавства України не може свідчити про те, що він не міг дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, адже питання нарахування та виплати з 2002 р. по 2008 р. щорічно до 5 травня разової грошової допомоги учасникам бойових дій врегульовані обнародуваними в установлено законодавством порядку відповідними Законами та рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року за №6-рп2007, від 22.05.2008 р за №10-рп2008.

Щорічно до 5 травня разова грошова допомога учасникам бойових дій виплачувалася позивачу і він її отримував. Тобто, позивач мав можливість дізнатися про відповідність отриманого розміру допомоги вимогам діючого законодавства України в кожному окремому випадку отримання суми допомоги за певний рік починаючи з 2002 р. по 2008 р.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в поданих суду письмових запереченнях № 07-04/208 від 19.02.2010 р. Управління праці та соціального захисту населення наполягало на відмові у задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст..99 КАС України.

Таким чином суд вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату недоотриманої щорічно до 5 травня разової грошової допомоги як особі зі статусом учасник бойових дій за період з 2002 р. по 2008 р., тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо виплати недоплаченої суми щорічно до 5 травня разової грошової допомоги за 2009 рік, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача в цій частині, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій встановлена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно до ст.. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

З наведеного вбачається, що Закон України „Про державний бюджет України на 2009 рік" не встановлює конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня, а надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України не надано права встановлювати розмір соціальних виплат, розмір яких визначено ст..ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Між тим, Кабінет Міністрів України своєю постановою № 211 від 18 березня 2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань" у 2009 році встановлена виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та про „Про жертви нацистських переслідувань", разова грошова допомога здійснюється у таких розмірах: учасникам бойових дій 340,00 грн..

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань".

За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідач по справі повинен виплатити позивачу щорічну допомогу із сум мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

Відповідно до ст.. 54 . Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" , у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року

Згідно до ст.. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум на одну особу, в розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність в грудні 2008 року становила 498 гривень.

Виходячи з наведеного, у 2009 році позивач повинен був отримати суму разової щорічної допомоги до 5 травня у розмірі 2 490,00 гривень (498х5=2490).

Враховуючи, що в 2009 році позивачу виплачено разову щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 340,00 гривень, то виплаті підлягає недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги 2 150,00 гривень ( 2490-340=2150).

Таким чином суд вважає дії Управління праці та соціального захисту населення Зачепилівської районної державної адміністрації щодо виплати позивачу щорічно разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 р. керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009 р. неправомірними, так як відповідач в 2009 році повинен діяти у відповідності до положень ст..12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в частині виплати компенсації в зв’язку з несвоєчасною виплатою частини належної йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, на підставі наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-ІІІ, компенсації громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати підлягають суми нарахованих, але не виплачених доходів (соціальних виплат) громадян. Із матеріалів справи вбачається, що Управлінням праці та соціального захисту населення за 2009 рік нараховано та виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 340,00 грн.

Суд прийшов до висновку про необхідність відмови позивачу у задоволенні його вимог щодо виплати йому компенсації за втрату частини доходів у зв’язку із порушення встановлених строків виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7-10,12,71,86,122 ч.3, 159,160,161,162,163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в И В:

Адміністративний позов у справі № 2-а-81/10 громадянина ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Зачепилівської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій і бездіяльності відповідача незаконними та зобов’язати здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої разової щорічної допомоги учаснику бойових дій - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Зачепилівської районної державної адміністрації щодо відмови у донарахуванні та доплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік гр. ОСОБА_2 - неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Зачепилівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня гр. ОСОБА_2, як особі зі статусом «Ветеран війни – учасник бойових дій», у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ст.. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та провести відповідні виплатити з урахуванням виплаченої суми за 2009 рік у розмірі 2 150 (дві тисячі сто п’ятдесят) грн., 00 коп.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити в задоволенні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч.5 КАС України.

Головуючий, суддя Гришин П.В.