АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_Справа 22-Ц-12399/2011 Головуючий1 -ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія: земельні Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2011 року Судова колегія судової палати по цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової І.Ю.,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Козир Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справ) за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 19 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_5" про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_5 лан» про визнання договору оренди землі недійсним з моменту його оформлення. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що його було введено в оману щодо істотних умов договору оренди та у вказаному до­говорі оренди землі відсутня одна з істотних умов, що є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В процесі розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги, та просив визнати до­говір оренди землі неукладеним, скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, зобов'язати відповідача повернути позивачу в натурі з чужого незаконного володіння безпідставно набуте майно, а саме - земельну ділянку. В уточненнях позивач посилався на те, що в договорі оренди землі відсутня інформація про такі істотні умови, як орендна плата та об'єкт оренди, тому державна реєстрація відбула­ся незаконно та необгрунтовано.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19 травня 201 1 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вказаного рішення та ухва­лення нового про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. Вважає рішення незаконним, не­обгрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані докази і згідно встановленого ухва­лено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.213-215 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі письмовими доказами, що на підставі договору оренди землі від 20 січня 2008 року ОСОБА_4 передав ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_5» 6,08 га землі сільськогосподарського призначення у строкове, на 10 років, платне ко­ристування.

Договір оренди землі зареєстровано в Чугуївському районному відділі Харківської регіональної філії «Центр ДЗК» і відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» цей договір набрав чиннос­ті після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 -XIV «Про оренду землі» оре­нда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 2 ст. 125 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає піс­ля укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі повинен містити такі істотні умови: об'єкт оренди / місце розташування та розмір земельної ділянки/; термін договору оренди; орендна плата /розмір , індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення та перегляду/; цільове призначення та умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві ; існуючі обмеження та обтяження щодо викори­стання земельної ділянки; сторона /орендодавець чи орендар/, яка несе ризик випадкового пошко­дження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно з вимогами с т. 15 Закону України та ст. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди зем­лі" відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених п. 8 є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а

також для визнання договору оренди недійс­ним.

З роз'яснень, які містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними » вбачається, що вимоги про визнання правочину неукладеним не відповідають можливим способам за­хисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України.

Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.

У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК, (ст. 1212-1215 ЦК України).

У зв'язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав та інтересів, а саме, ви­знання договору неукладеним, не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, тому відсутні підстави для за­доволення вказаного позову.

Суд повно та всебічно з'ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і по­становив законне і обгрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 19 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалі­зованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набран­ня чинності ухвалою.

Головуючий:

Судді: