Справа № 565/1554/15-ц

У Х В А Л А

09 листопада 2015 року м. Кузнецовськ

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Ковтунович М.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання порушеного права, зміну правовідношення, стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

До суду надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до відповідача ПАТ «Дельта Банк» про: 1) визнання дій відповідача порушенням права приватної власності, визнання порушення прав споживача; 2) внесення змін до п.1.4 договорів №004-17518-030913, №008-17518-030913, №004-17519-291013, №002-17519-051113, №013-17520-261113, №014-17520-261113 – процентна ставка на суму вкладу становить облікову ставку НБУ – відповідно до п.1 ст.1061; доповнення п.1.3 вищезазначених договорів: строк залучення вкладу продовжується до повного повернення коштів банком вкладнику; 3) стягнення з відповідача на користь позивача коштів процентів за користування чужими коштами, 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України; 4) стягнення з відповідача на користь позивача пені за невиконання платежу. У цьому ж позові просить звільнити від сплати державного мита відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»

Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Так, позовна заява ОСОБА_1 не містить ціни позову щодо вимог майнового характеру (ст.119 ч.2 п.4 ЦПК).

Зміст позовних вимог сформульований неконкретно, оскільки заявляючи про стягнення коштів (пункти 5, 6 змісту позовних вимог) позивач не зазначає яку саме суму необхідно стягнути. Без такої визначеності змісту позовних вимог судовий розгляд є безмежним та безпредметним. Тобто, не дотримано ст.119 ч.2 п.3 ЦПК.

В силу вимог ст.119 ч.2 п.6 ЦПК позивач повинен у позовній заяві зазначити докази, що підтверджують кожну обставину (або наявність підстав для звільнення від доказування). Таких посилань на докази позовна заява не містить.

У разі, якщо цих відомостей у позовній заяві немає, то це, по-перше унеможливлює формування відповідачем своєї позиції щодо позову, а по-друге, робить невизначеним предмет доказування у цивільній справі та відповідно, ускладнює з’ясування обставин у справі, так як позивач тільки у судовому засіданні (в разі його явки) усно почне наводити обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги. Згідно із вимогами процесуального закону (ст.119 ч.1 ЦПК), такі відомості повинні бути у письмовій формі в позовній заяві. Ці недоліки позовної заяви, із вказаних причин, призводитимуть до судової тяганини.

В порушення вимог норми ст.119 ч.5 ЦПК позивач не додала до позову документи, що підтверджують сплату судового збору.

Вирішуючи питання колізії норм щодо сплати судового збору в справах щодо захисту прав споживачів, зокрема ст.22 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів» та положень Закону України "Про судовий збір", суд керується тим, що саме Законом України "Про судовий збір", як спеціальним законом, визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору. Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви. Частиною другою тієї ж статті визначено випадки, коли судовий збір не справляється, а ст.5 Закону України "Про судовий збір" встановлює перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають, оскільки в зазначених статтях не передбачено формулювань норми з відсиланням до інших випадків, передбачених законами України. Крім того, що Закон України "Про судовий збір" є спеціальним правовим актом, що регулює питання оплати судового збору, то цей закон є ще й таким, що прийнятий у часі пізніше, порівняно із нормою ст.22 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів», а значить підлягають застосуванню норми Закону України "Про судовий збір". При вирішенні розглядуваного питання, суд також враховує, що у редакції Закону України "Про судовий збір", що була чинною до 31.08.2015р. передбачалося звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав (ст.5 ч.1 п.7 Закону), а в редакції вказаного Закону, чинній із 01.09.2015р. така норма відсутня. Це, на думку суду, означає, що законодавець виключив споживачів із числа пільгових категорій, які звільнені від сплати судового збору.

Підстав, визначених у нормах ст.82 ч.ч.1, 3 ЦПК України та у ст.8 Закону України "Про судовий збір", для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору не встановлено.

Таким чином, із наведеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимоги про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 мінімальної заробітної плати.

Згідно із п.1 ч.2 ст.4 того ж Закону за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 6 того ж Закону передбачено, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На даний момент при розрахунку розміру судового збору необхідно керуватися тим, що розмір мінімальної заробітної плати складає 1218грн.

Позовна заява містить позовні вимоги про стягнення коштів та визнання дій відповідача по неповерненню депозитів порушенням права приватної власності та про внесення змін, доповнень до шести договорів банківських вкладів, отже судовий збір слід сплачувати за вимогу майнового характеру та за кожну позовну вимогу немайнового характеру про внесення змін, доповнень до кожного з шести договорів банківських вкладів та за визнання дій відповідача протиправними.Оплату судового збору необхідно провести за такими реквізитами: УДКСУ у м. Кузнецовськ 22030001, код ЄДРПОУ 26406308, код ЄДРПОУ у банку 37888148, МФО 833017, номер доходного рахунку щодо сплати судового збору 31215206700004 і, у встановлений судом строк, подати до суду документ про повну сплату судового збору.

Отже, позивачем не дотримано вказаних вимог процесуального закону. Недоліки позову слід виправити шляхом подачі до суду позовної заяви, що буде оформлена відповідно до вимог ст.119 ЦПК та документа про сплату судового збору.

Відповідно до ст.121 ЦПК України, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України або не сплачено судовий збір, то суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків.

Тому, є підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, з наданням позивачу строку для виправлення вищевказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.119, 121, 209 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання порушеного права, зміну правовідношення, стягнення коштів.

Надати позивачу для виправлення недоліків позовної заяви п’ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

С у д д я :