Старобільський районний суд Луганської області

м. Старобільськ, вул. Пролетарська, 38а, 92700, (06461) 2-22-52

Справа № 2-а-2447

2010р.

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( в порядку письмового провадження)

06 липня 2010 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Зайцева Л.М.,

за участі позивача не’явився,

відповідача не’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Старобільську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС при УДАІ ГУМВС України в м.Луганську ОСОБА_2 на постанову по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого інспектора ДПС при УДАІ ГУМВС України в м.Луганську ОСОБА_2 на постанову по справі про адміністративне правопорушення, у якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВВ № 232263 від 12 травня 2010 року, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 12.05.2010 року він керував автомобілем «ВАЗ-21013», реєстраційний номер 249 06 АХ, та о 9 годині 50 хвилин рухався на вул.Горького в м.Старобільську. Недалеко від елеватору його зупинив працівник ДПС (відповідач), який став перевіряти документи. Він (позивач) відразу не знайшов полісу обов’язкового страхування і працівник ДПС став складати протокол про адміністративне правопорушення. Але в цей час він надав відповідачу страховий поліс, який знаходився в документах його сина – ОСОБА_3, який також знаходився в автомобілі. Його син також вписаний в довіреність на право керування автомобілем. В полісі вказаний тип договору I і кожна особа, яка правомірно керує автомобілем, є суб’єктом договору страхування. Він став вимагати свідків, але інспектор ДПС це не став робити. В протоколі він своєї вини не визнав. Копію протоколу і постанови йому зразу не дали. Лише 18 травня 2010 року він поштою отримав копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, з якої довідався, що його визнано винним за ч.1 ст.126 КУпАП. Вважає, що правопорушення він не скоював.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився. В своїй заяві просить суд розглянути справу у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. Про час і місце слуханя справи повідомлений належним чином. Своїх заперечень суду не надав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов частково обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.

Судом досліджена адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

З протоколу про адміністративне правопорушення від 12 травня 2010 року, складеного о 9 годині 59 хвилин, вбачається, що ОСОБА_1 12.05.2010 року о 9 годині 50 хвилин в м.Старобільск на вул.Горького керував автомобілем «ВАЗ-21013, реєстраційний номер 249 06 АХ не мав поліса обов’язкового страхування, чим порушив вимоги п.п.г п. 1.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП. У вказаному протоколі свідкі не вказані. Крім того, в протоколі є запис, що ОСОБА_1 від отримання копії протоколу та постанови відмовився.

В протоколі є пояснення ОСОБА_1, який власноруч написав, що з порушенням він не згоден, так як поліс в нього був.

Суд вважає, що вказаний протокол не може бути підставою для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки він категорично заперечував скоєння адміністративного правопорушення.

З постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВВ № 232283 від 12 травня 2010 року, складеної відповідачем вбачається, що ОСОБА_1 С. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП до штрафу в розмірі 800 грн. за вищевказане правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вважає, що до адміністративної справи не додано належних доказів при запереченні водія ОСОБА_1 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення своєї вини у скоєнні правопорушення.

Крім того, відповідно до п.4.2 Інструкціі з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 року № 77, - до протоколу про адміністративне правопорушення повинні долучатися письмові пояснення свідків, у разі їх наявності; акт перевірки технічного стану транспортного засобу, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення заперечував скоєння ним правопорушення, то наявність двох свідків повинна бути обов’язковою.

Копія довіреності від 14 листопада 2008 року, яка видана до 18 серпня 2011 року, підтверджує, що керувати автомобілем «ВАЗ-21013, реєстраційний номер 249 06 АХ мають право ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

З копії полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВВ № 7385487 вбачається, що договір, укладений між страховою компанією і ОСОБА_3 на автомобіль ВАЗ-21013 держномер 249 06 АХ і діє з 16.11.2009 року до 15.11.2010 року. Вказаний поліс є типом договору 1.

Відповідно п.п.1.4 ст.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1 липня 2004 року № 1961-IV, - особами відповідальність яких застрахована є визначені в договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб;

Підпункт 1.7 ст.1 вказаного Закону передбачає, забезпеченим транспортним засобом є наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Відповідно до ст. 15 даного Закону договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: 15.1. страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Оскільки в даному випадку укладений договір 1 типу, то позивач ОСОБА_1 мав право керувати вказаним автомобілем, оскільки в нього був договір страхування 1 типу і він був вписаний разом з своїм сином, з яким укладений страховий договір 1 типу. Право на керування автомобілем у позивача ОСОБА_1М . було відповідно до довіреності.

Інших доказів, які б підтверджували факт скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 до адміністративної справи не додано.

Згідно до ч.3 ст.62 Конституціїї України, - обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.3 ст.9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати також і вимоги ст. 293 КУпАП, оскільки КАС України вказане питання не врегульовано.

Відповідно до ч.1 ст.293 КУпАП, - суд повинен при розгляді вказаного позову перевірити законність і обґрунтованість винесеної постанови і прийняти одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю, оскільки не надано належних доказів про скоєння правопорушення.

На підставі викладеного і ст.63 Конституції України, ст.247, ст.ст. 287-289, 293 КУпАП , керуючись ст.ст.10,11, 12, 86, 100, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС при УДАІ ГУМВС України в м.Луганську ОСОБА_2 на постанову по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову старшого інспектора ДПС УДАІ ГУМВС України в м.Луганську ОСОБА_2 серії ВВ №232263 по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2010 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУоАП закрити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Л.М.Зайцев