№2-469/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі :

головуючого судді Чебанова О.О.

при секретарі Матус.Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлово-комунального підприємства №3 Приморського району м. Маріуполя до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2009р. позивач - Житлово-комунальне підприємство №3 Приморського району м. Маріуполя звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за експлуатаційні витрати на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 1465,05 грн. за період з листопада 2007 року по вересень 2009 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, і відповідно до вимог діючого законодавства зобов’язаний сплачувати комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Внаслідок несплати цих послуг в період з листопада 2007 року по вересень 2009 року включно у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 1465,05 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь ЖКП №3 Приморського району м. Маріуполя 1465,05 грн. та судові витрати. Пояснила суду, що будинок №5 по пров. Дніпропетровському у м. Маріуполі знаходиться на балансі позивача та обслуговується ним. Відповідач згідно даних особового рахунку є власником та мешкає у квартирі АДРЕСА_2, але комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території не сплачує, внаслідок чого утворилася заборгованість. Заборгованість розрахована виходячи із загальної площі квартири відповідача – 44,19 кв.м., відповідно до діючих у період нарахування тарифів. Договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у формі єдиного документа з відповідачем не укладений, оскільки сторони не досягли згоди при врегулюванні розбіжностей, що виникли при його укладенні.

Представник відповідача, яка діяла на підставі довіреності, позов не визнала, посилаючись на те, що між сторонами не укладений договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, у зв’язку з чим у відповідача не виникає обов’язку по сплаті будь-яких платежів позивачу. Відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозицією укласти договір, але позивачем надавалася «болванка» договору, не заповнена та без необхідних додатків, внаслідок чого договір відповідачем не підписувався. Також вважає, що послуги позивача надавались неналежної якості та кількості. Вказує, що діями директора ЖКП №3 Приморського району ОСОБА_3, яка вивішувала списки боржників з фамілією відповідача на дверях під’їзду, відповідачу спричинено моральну шкоду.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_1, згідно даних особового рахунку, відкритого ЖКП №3, та що не оспорювалося сторонами, є власником квартири АДРЕСА_3.

Житлово-комунальне підприємство №3 Приморського району створено відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 25.03.2003р. №329, зареєстровано рішенням виконкому Маріупольської міської ради №454р 23.04.2003р. Відповідно до статуту підприємства, основними видами діяльності є експлуатація житлового фонду, зовнішній благоустрій, вбирання територій, тощо.

Будинок №5 по пров. Дніпропетровському у місті Маріуполі прийнятий на баланс ЖКП №3 Приморського району згідно з актом від 05.05.2003р.

Відповідно до ст. 319 ч.4 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до ст. 382 ч.4 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992р. (з наступними змінами), власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Відповідно до ст.162 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові, береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затвердженими Постановою кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 у редакції Постанови кабінету міністрів України від 24 січня 1006 року №45, власники та наймачі кварти зобов’язані оплачувати житлово-комунальні послуги.

Послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є різновидом житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 24 Житлового кодексу України для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території. Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” утримання будинків і прибудинкових територій є господарською діяльністю, спрямованою на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та (або) ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.

Обсяг послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що надаються згідно з затвердженим тарифом, порядок перерахунку вартості недооказаних послуг встановлені рішенням виконкому Маріупольської міської ради №351 від 20.12.2006р.

З урахуванням наведеного, відповідач, як власник квартири несе обов’язок по утриманню будинку та прибудинкової території. Організацією, що надала послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідача, є позивач – ЖКП №3 Приморського району.

Оскільки комунальним підприємством фактично надавалися відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території в обсязі, визначеному чинним законодавством, та від останнього ніяких скарг щодо надання відповідних послуг не надходило, що сторонами в судовому засіданні не спростовано, заборгованість, що утворилася, підлягає стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача про відсутність зобов’язань за відсутності договору, суд до уваги не приймає виходячи з наступного.

По-перше, обов’язок власника квартири сплатити комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території встановлений законодавством, про що йшлося вище.

Окрім того, в неукладенні договору є також вина відповідача.

Так, відповідно до п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору.

Тобто, закон покладає обов’язок по укладенню договору як на виконавця, так і на споживача послуг.

Відповідно до ст. 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акту органу держаної влади, органа влади АРК, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

З позовом про врегулювання розбіжностей при укладенні договору відповідач не звертався.

Заперечення відповідача щодо неналежної якості та кількості послуг до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені доказами. З претензіями щодо якості та кількості послуг відповідач до позивача не звертався.

Розрахунок заборгованості, складеній позивачем, судом перевірений. Заборгованість розрахована вірно, на підставі тарифів за 1 кв.м. загальної площі квартири, встановлених виконавчим комітетом Маріупольської міської ради в межах своїх повноважень (рішення №214 від 16.08.2006р., №351/2 від 17.09.2008р.), з урахуванням загальної площі квартири відповідача 44,19 кв.м.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 1465 грн.05 коп. Судові витрати позивача у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. суд покладає на відповідача.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути 51,00 грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 66,68 ЖК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затвердженими Постановою кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 зі змінами, ст.ст.212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ЖКП №3 Приморського району м. Маріуполя задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖКП №3 Приморського району м. Маріуполя (р/р 26003180017000 у відділенні №1 ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970, ОКПО 32457542) заборгованість по експлуатаційним витратам у сумі 1465 грн.05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 держмито у сумі 51,00 грн.

На рішення може бути подана заява про його апеляційне оскарження у 10-денний строк, апеляційна скарга до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі – у 20-денний строк.

Суддя :