РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2 - 27/ 2010

26 квітня 2010 р. м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя в складі : судді Сараєва І.А., при секретарі Рослік Т І., представників сторін ОСОБА_1, Аляб*єва М.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4Г про визнання права власності на 2\3 частини будинку і виділення її в натурі, визнанні права користування на 2\3 частини присадибної земельної ділянки і встановленні порядку користування ним, а також заяву ОСОБА_2 про встановлення факту мешкання однією сім'єю -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Свинарьоевої та її рідної сестри ОСОБА_4 про визнання права власності за собою на 2\ 3 частини будинку №

5 по вул. Ялтинської в м. Маріуполі, виділенні її в натурі, визнанні права користування на \3 частини присадибної земельної ділянки, встановленні порядку користування нею.

У судовому засіданні підтримав свої вимоги. Пояснив, що з 1997 р. він полягав у фактичних шлюбних стосунках і проживав однією сім'єю з ОСОБА_5 в її квартирі АДРЕСА_1, що належала їй на праві приватної власності. У той час вони з ОСОБА_5 вели спільне господарство : витрати на їжу, одяг, предмети домашньої обстановки, ремонт квартири здійснювали за рахунок сумісних грошових коштів.

Перешкодою до юридичного оформлення їх родинних стосунків була затримка в оформленні ним розірвання шлюбу зі своєю першою дружиною.

Мешкання в однокімнатній квартирі загальною площею 35, 1 кв.м., корисною -17, 8 кв.м., що належала ОСОБА_5 його не владнувало, оскільки звикся жити в будинку на присадибній ділянці, тому з 1999 р. став відкладати гроші на купівлю власного будинку, Фінансова можливість у нього була, оскільки працював водієм маршрутного автобуса, мав високі заробітки, отримував регресні суми та пенсію.

У квітні 2001 р. ОСОБА_5 стало відомо про продаж будинку № 95 по вул. Ялтинська в м. Маріуполі, який вона бажала придбати для їх подальшого родинного мешкання.

Будинок їм сподобався, проте у нього не було досить грошових коштів для його купівлі, про що він повідомив ОСОБА_6, тоді вона запропонувала продати свою квартиру, що належала їй на праві власності, об'єднавши їх кошти, аби будинок був куплений в рівних долях для кожного з них.

Оскільки шлю,б з першою дружиною ще не був розірваний, уникаючи надалі можливих суперечок про розділ майна, вони вирішили оформити купівлю будинку на її ім'я, у них була висока міра довіри один до одного, що дозволяло не хвилюватися за вкладення власних грошей.

09 липня 2001 р. ОСОБА_5 за договором купівлі -продажи продала вищезгадану квартиру.

18 липня 2001 р. він з ОСОБА_5по договору купівлі-продажу придбали спірний житловий будинок за 13259 грн., вартість якого кожен з них сплатив в рівних долях, тобто '529, 5 грн.. У нього до вказаної суми не вистачало 2500 грн. або 500 доларів США, у ку з чим він їх позичив у ОСОБА_7, борг згодом повернув ( розписка ОСОБА_8 , завірена 04.10.2005 р.секретарем виконкому Розовської сільради Новоазовського ну).

Даний будинок розташований на земельній ділянці площею 504 кв.м., виділений в постійне користування під індивідуальну забудову рішенням виконкому Жовтневої районної ради від 05.10.1960 р. №20.

З 18 липня 2001 р. вони з ОСОБА_5 прийняли в загальну спільну власність вказаний будинок, а 15 вересня 2001 р. реєструвалися і стали в нім проживати однією сім'єю. У будинку був зроблений ремонт із заміною водопровод, газова піч, ванна, стіни та стелі були обштукатурені та побілені, був приведений в порядок двір, присадибна ділянка,у дворі дома побудований гараж. Будинок меблював на спільні грошові кошти, вони спільно несли витрати по оплаті комунальних послуг.

26 жовтня 2001 р. ОСОБА_5 зареєструвала в спірному будинку свою дочку ОСОБА_3 Він був проти реєстрації, але ОСОБА_5 переконала його, що дочці описка необхідна для працевлаштування і що вона не претендуватиме на фактичне мешкання в їх будинку. Надалі ОСОБА_3 в будинок не вселялася і спроб до вселення не робила.

13 травня 2002 р. РАГСом Єнакіївського міського управління юстиції шлюб з його першою дружиною ОСОБА_9 був розірваний ( свідоцтво про розірвання шлюбу !-НО № 320537 ), а 27 листопада 2002 р. РАГСом Приморського району Маріуполя був зареєстрований їх шлюб з ОСОБА_5, яка змінила прізвище на ОСОБА_9.

Вважає, що викладені обставини підтверджують той факт, що, починаючи з 1997 р. они з ОСОБА_10 проживали однією сім'єю, вели господарство, за ахунок спільних грошових коштів несли витрати по забезпеченню побутових і житлових умов свого життя. У вказаний період доходи ОСОБА_5 були значно нижчі за нього, оскільки вона працювала в школі вчителькою та мала невисоку заробітну плату. Він же увесь період сімейного життя з ОСОБА_5 працював водієм маршрутного автобуса, його заробіток складав в межах 1000 грн. в місяць, він отримував пенсію по інвалідності у розмірі 380 грн., одноразово регресні суми - понад 2000 грн. і щомісячно від 40 до 128 грн.

07 січня 2003 р. ОСОБА_10 звільнилася з посади вчителя української мови і літератури з ОШ № 33 у зв'язку з виходом на пенсію, її дохід складав спочатку 143, 76 грн.. а з 01 вересня 2004 р. - 284, 69 грн. З моменту звільнення дружини з роботи практично єдиним джерелом коштів для існування були його доходи.

ОСОБА_3, будучи зареєстрованою в їх будинку, не приймала участі в його догляді, не оплачувала комунальні послуги, він з дружиною мав пільги по ряду платежів, проте за ОСОБА_3 їм доводилося оплачувати 100;% вартості комунальних послуг.

У лютому 2005 р. ОСОБА_10 запропонувала від ОСОБА_3 знятися з реєстрації в їх будинку, оскільки вона не оплачувала комунальні послуги, їх витрати не відшкодовувала, жодної матеріальної допомоги не надавала. Проте остання категорично відмовилася це зробити, тому ОСОБА_10 стала збирати документи для пред'явлення відповідного позову до суду.

Після конфлікту зі ОСОБА_3 дружина важко захворіла , а 14 березня 2005 р. померла.

В даний час в ОСОБА_11 державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, окрім нього, звернулися також дочки його померлої дружини- Свинарьова В.Г. і ОСОБА_4, які претендують на 1\3 частини будинку кожна.

Проте, вважає, що при такому розділі спадкового майна порушуються його права власника : він за рахунок своїх особистих матеріальних засобів сплатив половину вартості будинку, підтримував його в належному стані, проводив ремонт, доглядав двір і присадибну ділянку, побудував гараж, упорядкував двір, висадив сад, у зв'язку з чим вимушений звертатися до суду з даним позовом.

Вважає, що наведені факти підтверджують ті обставини, що на момент купівлі спірного будинку ( 18 липня 2001 р.) між ним і ОСОБА_10, як між особами, що не полягали в зареєстрованому шлюбі, але що проживали однією сім'єю, склалися правовідносини загальної спільної власності на спірний будинок в рівних долях, оскільки саме він з померлою дружиною внесли витрати з придбання даної нерухомості.

06.11.2009 р. доповнив свої позовні вимоги, просить суд встановити факт мешкання однією сім'єю його з ОСОБА_5. з 01.06. 1997 р. по 27.11. 2002 р. однією сім 'єю впродовж більше п'яти років з правом спадкоємства майна, як померлою після її смерті згідно із законом із спадкоємцями першої черги.

До приведених обставин додав, що до 13 травня 2002 р. він, поки полягав в шлюбних стосунках з ОСОБА_12, з якою проживав в м. Углегорське, при цьому з колишньою дружиною шлюбні стосунки були припинені в 1996 році.

Влітку 1997 р., познайомившись з жителькою м. Маріуполя ОСОБА_5, випиписавшись з м. Углегорська і переїхав для спільного мешкання з нею однією сім’єю.

Проте у них власного житла в м. Маріуполі не було і вони були прописані в цьому городепо різним адресам., хоча проживали однією сім'єю, знімаючи в оренду різне житло, е він почав працювати водієм.

Як було вказано вище ОСОБА_5 31.12.1998 р. був виділений квартира, де вони стали проживати однією сім'єю.

Перешкодою до висновку шлюбних стосунків з ОСОБА_5 було ухилення його першої дружини до оформлення розлучення, що залишилася, в Углегорське і не бажавшей узаконити розрив їх стосунків.

У зв'язку з тим, що у нього був значний заробіток, як водія автобуса він з ОСОБА_5, накопивши певну суму грошей, вирішив купити власний будинок.

У 2001 р., дізнавшись про продаж будинку № 95 по вул. Ялтинської, домовилися про вартість з ОСОБА_13 і придбали у неї вказаний будинок за суму 13259 грн. за рахунок їх спільних родинних коштів . Оскільки в ОСОБА_6 жодних особистих заощаджень для придбання будинку не були, то вона, з його згоди, за договором від

09.07.2001 р. квартиру АДРЕСА_2 свою квартиру.

З придбанням будинку вони 15.09.2001 р. вдвох в нім прописалися, в нім провели

капітальний ремонт із заміною водопроводу, газового устаткування, на що пішли всі родинні накопичення, у тому числі від вимушеного продажу квартири.

Він, отримавши згоду на розлучення з першою дружиною ОСОБА_14, отримавши 13.05. 2002 р. свідоцтво про розірвання шлюбу, зміг 27.11. 2002 р. зареєструвати офіційний брак з ОСОБА_5, яка при укладенні шлюбу узяла собі прізвище - ОСОБА_14.

Таким чином, вважає, що їх шлюбні стосунки з ОСОБА_5 мали місце з 01. июня 1997 р. по 27.11. 2001 р., тобто впродовж більше п'яти років до висновку з нею офіційного браку, про що просить суд підтвердити цей факт, оскільки у зв'язку з раптовою смертю ОСОБА_6 14.03.2005 р. після її смерті відкрився спадок на будинок, що належить їй № 95 по вул. Ялтинської, про що він, як особа полягає в шлюбі з померлою, подав заяву в нотариаотную контору, як спадкоємець першої черги згідно із законом. Доказами родинних стосунків з померлою, що мали впродовж більше п'яти років є : його особистий пкаспорт про прописку в будинку № 95 по вул. Ялтинська з 15. 09. 2001 р., ще до висновку з ОСОБА_5 шлюбу; довідка комітету самоорганізації населення від 27. 09. 2005 р. про його постійне мешкання ІНФОРМАЦІЯ_1, як члена сім'ї ОСОБА_15 ( ОСОБА_5) з

15.09.2001 р. . дві справки обстеження від 15.09.2001 р. і від 24.09.2005 р. про мешкання осіб в будинку № 95 у тому числі і його, почснения сусідів по будинку № 33, підтверджуючих про спільне мешкання його з ОСОБА_5, як члена сім'ї, в кв. № 43 будинки № ЗЗпо вул. Київська до червня 2001 р., договором купівлі - продажі квартири № 43 в будинку № 33 по вул . Київська від 09. 07.. 2007 р., договором купівлі - продажі будинку по вул. Ялтинська на ім'я ОСОБА_6 від 18.07.2001 р., свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 № 017013 від 14.. 03. 2005 р., запит нотаріуса в БТІ № 692 від 25.05.2005 р. про видачу йому свідоцтва про право на спадок.

Виходячи з приведеного, вважає, що ні він, ні дочці померлою ОСОБА_15А.(ОСОБА_6) від

першого браку до теперішнього часу ніхто з них не отримав, свідоцтво

право на спадок вони не оспорюють, тому просить винести рішення суду про встановлення факту його мешкання з померлою ОСОБА_15. Н.О.( ОСОБА_6 )Н.О. з 06.. 1997 р. по 27.11.2002 р. однією сім'єю пртягом більше п'яти років з правом спадкоємства майна згідно із законом разом з нследниками першої черги.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що, що позивач живав на дві сім'ї, з якими вони періодично бачилися, мати отримувала квартиру на е одну, на матеріальну допомогу від позивача не разраховувала. В майбутньому мати іла подарувати своє житло ОСОБА_4, проте раптово померла. Не може сказати з го періоду часу позивач був знайомий з матір'ю. По вул. Київським бачила його не ьше двох разів. Підтвердити про те, що вони були знайомі з 1997 р,- не може,ремонт в динку, водопровід, земельні роботи і зварка труб - оплачувалося нею.

Співвідповідачка ОСОБА_4 позов також не визнала, надала аналогічні свідчення. Додала, що її мати не проживала однією сім'єю з ОСОБА_16, спільне господарство не вели, загального родинного бюджету не було.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, допитавши свідків, вивчивши матеріали рави, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню. При цьому суд враховує наступні факти:

у суді не знайшов свого підтвердження факт мешкання однією сім'єю ОСОБА_2 з ОСОБА_5,показанія свідків ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, Бургуцкой, суд в увагу не бере, оскільки вказані особи не надали суду повної інформації, яка могла бути прийнята судом за достатню для винесення рішення по суперечці ОСОБА_2, зустрічаючись з ОСОБА_5, знаходився в шлюбі і у нього була інша сім'я, яку він містив, доказів про те, яку з двох він вважав своїй - немає;

ОСОБА_2 не може претендувати на 2\3 частини житлового будівництва, оскільки відповідно до п.1 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, мужа є майно, придбане нею, ним до шлюбу;

Відповідно до ч. 7 ст. 57 СК України, якщо в придбання майна вкладені окрім загальних засобів і засоби, що належать одному з подружжя, то доля в цьому майні. Відповідно до розміру вкладу, є його особистою приватною власністю;

брак між ОСОБА_16 і ОСОБА_5 був зареєстрований 27.11.2002р., оскільки до 13.05.2002 р. відповідач полягав в браку з ОСОБА_9;

вищезгадані обставини не можна поширювати на майнові стосунки померлої ОСОБА_5 і ОСОБА_2, як вказано в ст. 74 СК України із змінами;

при вказаних обставинах спірний будинок є приватною власністю ОСОБА_5, що підтверджене договором купівлі -продажу від

18.07.2001р., оформлену на останню;

відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України долі в спадку кожного із спадкоємців згідно із законом є рівними, у зв'язку з чим кожному з них в спадковому будинку належить по 1\ 3 долі;

земельна ділянка площею 504 кв.м. на якому розташований спірний будинок з самовільними спорудами не є об'єктом права власності і не входить в спадкову масу.

Керуючись ст. ст. 118, 119, 120. 123. 124. 208-209, 212-215. 218 ЦПК України, ст. 17 « Про власність», ст.ст. 355, 368, 370, ч.2 ст. 377, 1220, 1225, 1261, 1267. 1268, 1269 ЦК України, п.5 Постанови ПВС України від 22 грудня 1995 р. № 20 «Про судову практику у справах по позовах про захист права приватної власності

ВИРІШИВ :

Визначити право власності за ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1\3 частини за кожним в будинку № 95 по вул. Ялтинська в м. Маріуполі.

У останній частині позовних вимог - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів після проголошення

Суддя: Сараєв І. А.