11-сс/775/69/2015(м)

263/3287/15-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:

головуючого Меленчука В.С.

суддів Преснякової А.А., Рибака В.Й.

при секретарі Бєльчєнка Б.Ф.

за участю прокурора Цапія Ф.Ю.

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні 7 квітня 2015 року в місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 24 березня 2015 року

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 24 березня 2015 року щодо

ОСОБА_3,10 серпня 1983 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, зареєстрованого і проживаючого в квартирі №54

будинку №83 по вулиці Каліновва міста Дніпропетровська

застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі строком на 60 днів до 20 травня 2015 року.

З матеріалів судової справи вбачається, що старший слідчий СВ «ОВС та ОГ ЗО» СУ ГУМВС України в Донецькій області за згодою прокурора відділу нагляду прокуратури Донецької області звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Звертаючись з даним клопотанням до слідчого судді, слідчий в ньому зазначив,що з кінця жовтня 2014 року ОСОБА_4, будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем, вирішив організувати стійку, озброєну групу - банду, для скоєння розбійних нападів, викрадення осіб, вбивств, незаконного заволодіння транспортними засобами, спричинення тілесних ушкоджень та незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, з метою заволодіння майном и грошима підприємств, установ, організацій та окремих осіб на території Донецької області.

Єдиний унікальний № 263/3287/15-к Слідчий суддя суду першої інстанції ОСОБА_5

Провадження № 11сс/775/69м/15 Доповідач Меленчук В.С.

Категорія 183 КПК України

Про свої наміри ОСОБА_4 повідомив своїм знайомим: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та іншим невстановленим слідством особам, які також мали скрутне матеріальне становище та мали потребу у матеріальному доході, на що останні надали свою згоду.

Після чого вони заволоділи вогнепальною зброєю, бойовими та вибуховими речовинами, а саме: автоматом невстановленого зразку; сьома АКМ з патронами у кількості 60 штук; гранатометами у кількості п’ять штук; гранатами «Ф-1» без запалів у кількості 7 шт.; гранатами РГД-5 без запалів у кількості 10 шт.; однією гранатою РГМ без запалу; гранатами ВОГ-25 у кількості 11 шт.; запалами до гранат УЗРГМ у кількості 12 шт.; патронами загальною кількістю 3241 штук; гранатами Ф-1 без запалів у кількості 3 шт.; гранатами РГД-5 без запалів у кількості 6 шт.; однією гранатою РГН без запалу; трьома тротиловими шашками ; запалами до гранат УЗРГМ у кількості 7 шт.; одним запалом УДЗ до гранати; одним вибуховим пакетом; 2 електродетонаторами ЕДПР; однією гранатою ВОГ-25п; запалом до гранати УЗРГМ у кількості 1 шт.,вказану зброю члени банди планували використовувати при здійснені злочинів з метою усунення опору зі сторони потерпілих, а також при необхідності із застосуванням цієї зброї для фізичної ліквідації осіб, які будуть чинити активний опір їх злочинній діяльності, яку носили та зберігали при собі та за місцем тимчасового мешкання у Дніпропетровській області.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 21 березня 2015 року ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_12,ОСОБА_13 та іншими невстановленими слідством особами, озброєні та у камуфляжній формі, знаходячись біля МРЕВ ДАЇ м. Волноваха Донецької області, скоїли вбивство працівника правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов’язків.

21 березня 2015 року, біля 6 години вони ж, в ході скоєння вбивства працівника правоохоронного органу, у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, викрали автоматичну зброю АК-47У серійний номер 167175 з бойовими припасами до нього, та з місця злочину зникли.

Своїми діями, підозрюваний ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені статтями 257, 348, частиною 2 статті 262 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий зазначив, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні декількох особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено кримінальне покарання від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити знаряддя злочину та будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перебуваючи на волі може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими, проживає в іншій місцевості, в місті Маріуполі стійких соціальних зв’язків не має.

Враховуючи зазначені обставини та наявність застосування насильства в ході злочинних дій, слідчий у клопотанні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 24 березня 2015 року клопотання слідчого задоволено, а щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області строком на 60 днів, тобто до 20 травня 2015 року до 17-00 годин без визначення розміру застави.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя суду першої інстанції виходив з того, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, проживає в іншій місцевості, в місті Маріуполі стійких соціальних зв’язків не має, може переховуватись від слідчих органів або суду, перешкоджати слідству та продовжити свою злочину діяльність.

Не погоджуючись з судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали слідчого судді.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_1 посилається на недотримання слідчим суддею положень кримінального процесуального закону, зокрема, частини 2 статті 194 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 статті 194 КПК України.

Виклавши в апеляційній скарзі свої судження на обґрунтування доводів, захисник стверджує про недоведеність стороною обвинувачення наявності в діях підозрюваного ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

На його думку, в матеріалах кримінального провадження відсутні і будь-які об’єктивні дані, які свідчили б про те, що інший, більш м’який та не пов'язаний з позбавленням волі запобіжний захід, наприклад домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Захисник вказує, що ОСОБА_3 жодного разу не вчиняв дій, які свідчили б про його намір переховуватися від органів слідства чи суду. При цьому, матеріалами кримінального провадження встановлено, що він має постійне місце проживання, офіційно працює та позитивно характеризується за місцем роботи. Зазначені обставини свідчать про те, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_3 не буде вчиняти спроб втечі, тому вказівка слідчого судді в ухвалі щодо наявності ризику про можливість переховування від органів слідства чи суду є нічим не обґрунтованим припущенням.

Захисник також посилається на те, що слідчим суддею розглянуто по суті клопотання, яке подано, підписано та узгоджено неповноважними особами, оскільки за повідомленням про підозру, кримінальні правопорушення в скоєнні яких підозрюється ОСОБА_3 були скоєні в Дніпропетровський та Донецькій областях, але у порушення статті 218 КПК України, досудове розслідування на території Дніпропетровської області, де його було затримано та за повідомленням про підозру, були вчинені кримінальні правопорушення, кримінальна відповідальність за які, передбачені статтями 257, 263 частиною 1 КК України, здійснювалось органами досудового слідства СУ ГУМВС України в Донецькій області, до компетенції якого не входить їх розслідування за територіальністю.

На думку захисника клопотання слідчого було розглянуто і неповноважним складом суду, оскільки кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3

мали місце на території різних областей, а в матеріалах кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення прокурора вищого рівня про вирішення підслідності, а тому у слідчого судді не малось відомостей про те, до якого саме слідчого судді, він мав право звертатися з клопотанням про застосування запобіжного заходу.

Крім того, за твердженнями захисника, в ході судового розгляду клопотання слідчому судді був заявлений відвід у зв’язку з викладанням ним висновку в частині підслідності та підсудності при розгляді іншого клопотання про застосування запобіжного заходу. Ця заява була розглянута іншим суддею, але його рішення про відмову в задоволенні відводу, на його думку, є незаконним і безпідставним.

Виходячи з наведених обставин, захисник просить ухвалу слідчого судді суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та думку його захисників про незаконність і необґрунтованість судового рішення з проханням його скасувати і відмовити у задоволенні клопотання слідчого, міркування прокурора про безпідставність апеляційних вимог захисника ОСОБА_1 та законність ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема, з ухвали слідчого судді суду першої інстанції, крім інших ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, при судовому розгляді клопотання, врахований такий ризик, як наявність у підозрюваного ОСОБА_3 можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки воно проводиться у Донецькій області, а він проживає в іншій місцевості, що є перешкодою для проведення слідчих дій по кримінальному провадженню.

На думку колегії суддів, з урахуванням цього ризику та тих, які враховані при судовому розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_3, висновок слідчого судді суду першої інстанції про необхідність застосування саме такого, який ним застосований є законним, обґрунтованим та, відповідаючим положенням кримінального процесуального закону і тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.

Виклавши висновок в ухвалі, слідчий суддя мотивував та обґрунтував його, виклавши свої судження та мотиви щодо прийняття саме такого рішення.

Розглядаючи по суті апеляційні вимоги захисника в частині підслідності, підсудності та вирішення його заяви про відвід слідчого судді по цьому кримінальному провадженню не заслуговують на увагу і не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Слідчий суддя на твердження захисника про підслідність кримінального провадження в своїй ухвали виклав свої обґрунтування з посиланням на положення частини 2 статті 218 КПК України і це є правильним.

З урахуванням цих обставин, безпідставними є і твердження захисника про порушення правил підсудності.

Крім того, обговорюючи апеляційні твердження захисника про незаконну відмову його заяви про відвід слідчого судді є не обґрунтованими і безпідставними, оскільки не навів підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав як для задоволення апеляційних вимог, так і для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного міста Маріуполя від 24 березня 2015 року про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції є остаточною, оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

А.А. ОСОБА_14 ОСОБА_15 Рибак