11-сс/775/27/2015(м)
263/1500/15-к
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Преснякової А.А., Бєдєлєва С.І.
при секретарі Одинцові Е.В.
за участю прокурора Буцулаєва Є.Ф.
захисника ОСОБА_1
власника автомобіля ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні 10 лютого 2015 року в місті Маріуполі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 5 лютого 2015 року
В С Т А Н О В И Л А :
Старший слідчий відділу з розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя з клопотанням про арешт майна особи без кримінального процесуального статуту ОСОБА_2
За змістом клопотання слідчого та ухвали слідчого судді 3 лютого 2015 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_2А, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вулиці Урицького з боку проспекту Будівельників у напрямку вулиці 9 Авіадивізії Жовтневого району міста Маріуполя поблизу будинку №88 по вулиці Урицького, вчинив наїзд на пішохода, особистість якого не встановлена, який рухався зліва направо відносно руху автомобіля, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку тяжкого ступеню, відкритого перелому нижньої третини лівого стегна і правого колінного суглобу з перебуванням у комі.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 5 лютого 2015 року клопотання слідчого задоволене частково, а на вказаний вище автомобіль накладений арешт з його передачею на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів до отримання слідчим висновків експертизи.
Справа №11сс/775/27/2015 (м) Слідчий суддя суду першої інстанції ОСОБА_3
Провадження №263/1500/15к Доповідач Меленчук В.С.
Категорія 170 КПК України
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив з того, що вказаний автомобіль є речовим доказом по кримінальному провадженню, пославшись на
положення частини 2 статті 172 та частини 3 статті 170 КПК України.
Захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, стверджуючи про незаконність ухвали слідчого судді, виклав свої судження з цього приводу, зазначаючи, що останній надав свій автомобіль працівникам слідчого управління і це не перешкоджає проведенню експертизи без постановки транспортного засобу на майданчик для оплатного зберігання.
Крім того, по кримінальному провадженню цивільний позов не заявлений, а власник автомобіля ОСОБА_2 не повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
На думку захисника, слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого не врахував, що після огляду транспортного засобу експертом з фотографуванням автомобіля та фіксацією механічних ушкоджень ОСОБА_2 щось змінити на ньому не зможе і у такому випадку відпадає необхідність його повторного огляду, а зберігання автомобіля на майданчику лише потягне невиправдані грошові витрати. Тому вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і обґрунтованість судового рішення слідчого судді та безпідставність апеляційних вимог захисника, пояснення ОСОБА_2 та думку його захисника про незаконність ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому порядку.
Як вбачається з матеріалів судового провадження подія дорожньо-транспортної пригоди відбулася 3 лютого 2015 року за участю водія та власника вищезазначеного автомобіля ОСОБА_2 з заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому, який на теперішній час перебуває на стаціонарному лікуванні Маріупольської лікарні №5 у непритомному стані.
Не дивлячись на відсутність у водія ОСОБА_2 відповідного до кримінального процесуального закону статуту підозрюваного чи обвинуваченого він є особою, яка повинна нести цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну ним потерпілому.
У зв’язку з цими обставинами та відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий має
право звернутися до слідчого судді з клопотанням, зокрема, про арешт майна особи, яка заподіяла шкоду.
Отже, по даному кримінальному провадженню дії слідчого цілком відповідають нормам кримінального процесуального закону.
Виходячи з цих обставин, висновок слідчого судді про необхідність накладання арешту для забезпечення по кримінальному провадженню є правильним, ґрунтується на законі і колегія суддів з ним погоджується.
За таких обставин, апеляційні вимоги захисника про скасування арешту є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком слідчого судді суду першої інстанції про необхідність зберігання автомобіля, перебуваючого під арештом, на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, а апеляційні вимоги захисника в цій частині є такими, що заслуговують на увагу.
Слідчий суддя, вирішуючи в ході судового розгляду клопотання слідчого з цього приводу, такий висновок в ухвалі не мотивував і не навів переконливі підстави чи обставини для такого рішення.
Відповідно до положень частини 4 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний, застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Обговорюючи апеляційні вимоги захисника про понесення значних витрат у зв’язку із зберіганням автомобіля на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, колегія суддів погоджується з ними.
Так, слідчий суддя, прийнявши рішення про зберігання автомобілю на майданчику транспортних засобів визначив в ухвалі строк до отримання висновків експертизи.
Між тим, огляд експертом транспортного засобу хоч і не займає тривалого часу, проте проведення експертного дослідження та визначення у висновках з урахуванням обставин кримінального правопорушення, використання літератури, розрахунків тощо потребує значного часу.
Отже, перебування автомобілю водія ОСОБА_2 на майданчику транспортних засобів до отримання висновків експерта з оплатою за стоянку потягне за собою значні грошові кошти і поставлять останнього та членів його сім’ї у важкий матеріальний стан.
Крім того, відповідно до положень кримінального процесуального закону мета арешту майна спрямована на забезпечення можливої конфіскації або цивільного позову.
Санкцією статті 286 КК України конфіскація майна винної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого цією нормою не передбачена, але виходячи з його обставин, потерпілому заподіяна шкода і цивільний позов є цілком можливим.
За таких обставин, грошові витрати, доцільно спрямувати саме на відшкодування шкоди потерпілому, який перебуває на лікуванні.
На думку колегії суддів, перебування арештованого автомобіля у власника, будь-які негативні наслідки або перешкоди у кримінальному провадженню не потягнуть і не створять. Навпаки, накладений арешт, створить перешкоду для відчуження та користування.
Отже, з огляду на наведе, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді в частині зберігання автомобіля на майданчику транспортних засобів змінити, а автомобіль передати на зберігання його власнику, тобто ОСОБА_2
Керуючись статтями 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 5 лютого 2015 року про накладання арешту на автомобіль НОМЕР_1, належного ОСОБА_5 змінити.
Виключити з резолютивної частини цієї ухвали вказівку про зберігання вказаного автомобіля на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів по вулиці Червонофлотській,145 міста Маріуполя, передавши на зберігання цей автомобіль власнику ОСОБА_2
В решті ухвалу слідчого судді залишити без зміни.
Ухвала апеляційної інстанції є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
А.А. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Бєдєлєв