Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2011 року Справа № 2а-3658/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Коршикова С.К.
за участю секретаря – Кулигіна А.Є.
сторін:
представника позивача: ОСОБА_1 (доручення від 05.04.2011 №168)
відповідача: ОСОБА_2 (доручення від 12.05.2011 б/№)
ОСОБА_3 (доручення від 12.05.2011 б/№)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови від 15 квітня 2011 р. про відкриття виконавчого провадження №25930955 про стягнення виконавчого збору в сумі 461,11 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
04 травня 2011 року Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради Луганської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції (далі - ВДВС) про скасування постанови від 15.04.2011 року про відкриття виконавчого провадження №25930955 про стягнення виконавчого збору у сумі 461,11 грн. та вимогою про зупинення виконавчого провадження, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
В провадженні ВДВС знаходилось виконавче провадження за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду про стягнення на користь Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції 4611,13 грн., яке було закрите на підставі заяви стягувача.
За час виконавчого провадження за виконавчим документом було стягнуто 169,16грн. в рахунок погашення боргу та 16,92 грн., виконавчого збору.
У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) від 21квітня 1999 року (із змінами та доповненнями), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
Згідно ч.5 ст.28 Закону, у разі, якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.
Таким чином відповідач вже отримав суму виконавчого збору в повному обсязі.
Крім того, позивач зазначив, що п.4 постанови про відкриття виконавчого провадження передбачено додаткове стягнення з підприємства сум виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, що суперечить ч.2 ст.28 Закону, якою визначено,що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, заявивши, що вимоги та доводи позивача, викладені у заяві є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
06 грудня 2010 року на виконання до відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист №2а-2739 від 30 листопада 2010 року, виданий Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради на користь Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області заборгованості в сумі 4611,13 грн.
06.12.2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду. Копію відповідної постанови направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та суду для відома відповідно.
14 грудня 2010 року до відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції надійшла письмова заява стягувача про відкладення виконавчого провадження виконавчих дій у зв’язку з тим, що боржником постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана в останній день закінчення встановленого терміну на добровільне виконання.
На підставі ст. ст. 30, 32 Закону України «Про виконавче провадження» 15.12.2010 державним виконавцем було винесено постанову про відкладення провадженням виконавчих дій на строк до 27 грудня 2010 року.
Відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» 27 грудня 2010 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 461,11 грн., і яка була направлена боржникові в той же день для відома та виконання.
У пункті третьому зазначеної постанови було вказано, що її може бути оскаржено в десятиденний строк.
Позивач зазначену постанову у визначений термін не оскаржив.
Подальше провадження виконавчих дій відбувалося відповідно до вимог чинного законодавства.
В процесі виконання зведеного виконавчого провадження з рахунків боржника було стягнуто грошові кошти, які було розподілено відповідно до ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» пропорційно між стягувачами зі стягненням з позивача виконавчого збору.
01 квітня 2011 року до відповідача надійшла письмова заява стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.
Державним виконавцем 11 квітня 2011 року на підставі п.9 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи на те, що виконавчий документ було повернуто на письмову вимогу стягувача, а виконавчий збір за виконавчим провадженням не сплачено, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 27 грудня 2010 року виведено в окреме виконавче провадження на підставі ст.28 Закону.
Статтею 28 Закону передбачено, що в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк, чого позивач у зазначені терміни не зробив.
Якщо виконавче провадження закінчено з підстав, визначених ст.49 Закону і виконавчий збір не сплачено, державний виконавець відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Крім того, відповідач надав суду письмове заперечення проти позову, де виклав пояснення, аналогічні вищенаведеним (а.с.18 – а.с.19).
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України,органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано ;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) ;
4) безсторонньо (неупереджено) ;
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) ;
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно положень п.1 ч.2 ст.17 підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.
Пунктом 1 ст. 19 названого Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на час відкриття виконавчого провадження діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, на підставі виконавчого листа по адміністративній справі №2а-2739/10/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 30 листопада 2010 року, що надійшов для виконання відповідачеві 06 грудня 2010 року і письмовою заявою стягувача у відповідності до вимог ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606 (із наступними змінами та доповненнями) відповідач 06.12.2010 відкрив виконавче провадження №23072862 про стягнення з позивача на користь Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції боргу з земельного податку в сумі 4611,13 грн. ( а.с.23-а.с.28,а.с.35, а.с.37-а.с.38).
ОСОБА_3, 27 грудня 2010 року відповідачем на підставі ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 461,11 грн., де зазначено право на оскарження і копію якої направлено боржнику (а.с.33-а.с.34).
01 квітня 2011 року відповідачеві надійшла письмова заява від стягувача, якою останній просив відповідача повернути виконавчий документ без виконання (а.с.22).
Відповідно до п.9 ст.49 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.
У відповідності із вимогами п.9 ст.49 та ст.50 Закону відповідач 11.04.2011 виніс постанову про закінчення примусового виконавчого провадження №23072862 (а.с.36).
Згідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних доходів з боржника – юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.7 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення ( закінчення ) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Відповідачем у відповідності до вимог ст.28 Закону 11 квітня 2011 року у виконавчому провадженні №23072862 винесено постанову про виведення виконавчого збору із виконавчого провадження №23072862 в окреме виконавче провадження на підставі того, що надійшла письмова заява стягувача про повернення виконавчого документа без виконання (а.с.32).
ОСОБА_3, на виконання вимог ст.28, ст.49 та ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» та постанови від 11.04.2011 року про виведення виконавчого збору в окреме провадження з виконавчого провадження №23072862 Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції 15 квітня 2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №25930955 про стягнення виконавчого збору у сумі 461,11 грн. (а.с.10).
До зазначеної постанови відповідачем додано розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №23238912 про стягнення з позивача (а.с.11).
Встановлено, що позивач постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 461,11 грн., від 27.12.2010 року ВП №23072862 та постанову про виведення виконавчого збору в окреме провадження від 11.04.2011 року ВП №23072862 не оскаржував.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем 15 квітня 2011 року постанову про відкриття виконавчого провадження №25930955 про стягнення виконавчого збору у сумі 416,11 грн., прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,тому вона є законною і не підлягає скасуванню.
Доводи позивача є необґрунтованими, та не можуть бути прийняти до уваги виходячи з наступного.
Так, позивач оскаржуючи зазначену постанову до суду, посилається на положення ч.5 ст.28 Закону, де зазначено, що у разі , якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.
ОСОБА_3, позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.28 Закону виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до цього Закону.
Постанова від 15 квітня 2011 року про відкриття виконавчого провадження №25930955 про стягнення виконавчого збору у сумі 416,11 грн., винесено на підставі постанови від 11.04.2011 року про виведення виконавчого збору в окреме виконавче провадження із виконавчого провадження №23072862, що було відкрите на підставі виконавчого листа про стягнення податкового боргу у сумі 478979,09 грн., і яке було закінчено провадженням відповідно до письмової заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків; заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо.
Згідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
Позивач до суду із клопотанням про забезпечення адміністративного позову не звертавсь, тому підстав розглядати вимогу позивача про зупинення виконавчого провадження № 25930955 від 15.04.2011 року про стягнення виконавчого збору відповідно до положень ст.ст.117-118 КАС України у суду не існувало.
Судом встановлено, що відповідачем постанову про відкриття виконавчого провадження №25930955 від 15 квітня 2011 року про стягнення виконавчого збору з позивача у сумі 461,11 грн., винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, та те що оскаржувана постанова є законна та підлягає виконанню, позовна вимога позивача про зупинення виконавчого провадження № 25930955 від 15.04.2011 року про стягнення виконавчого збору задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови від 15 квітня 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 25930955 про стягнення виконавчого збору в сумі 461,11 грн., та зупинення виконавчого провадження залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_4