Справа № 2-а-203/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2011 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Роїк В.П., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута про визнання неправомірною бездіяльності суб”єкта владних повноважень, зобов”язання провести підвищення пенсії дитині війни,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо недоплати йому підвищення до пенсії як дитині війни, зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 1 січня по 30 листопада 2010 року.

Ухвалою судді Славутського міськрайсуду від 23 грудня 2010 року адміністративну позовну заяву позивача в частині позовних вимог за період з 1 січня 2010 року по 19 червня 2010 року залишено без розгляду.

В позовній заяві позивач посилався на те, що Управління Пенсійного фонду у Славутському районі та місті Славута не нараховувало і не виплатило йому підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що не відповідає вимогам ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Так як рішенням Конституційного Суду України були визнані неконституційними норми законів, що обмежують права дітей війни на отримання щомісячної надбавки до пенсії, тому просить позов задоволити повністю.

Відповідач не надав заперечень на позовну заяву.

Дослідивши адміністративний позов, письмові докази, суд знаходить, що позов слід задоволити з наступних підстав.

З довідки від 11 січня 2005 року вбачається, що позивач є дитиною війни, має право на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а отже, відповідно до ст. 6 цього Закону має право на підвищення до пенсії .

Протягом 2010 року позивачеві виплачувалось підвищення до пенсії, як особі, що має статус "дитини війни" в розмірі 49,80 грн.

Розділом ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". А отже, п. 41 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким визначено розмір надбавки до пенсії дітям війни і внесено зміни в Закон України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, також визнаний неконституційним. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними, та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Оскільки протягом 2010 року в законодавчому порядку обмеження щодо застосування ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не встановлювалися, то нарахування та виплата відповідачем підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком є неправомірним.

За таких обставин, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни з 20 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року в розмірі, визначеному ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ. Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачеві у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ суд не вбачає.

З вищевказаних підстав суд вважає неправомірною бездіяльність відповідача по нарахуванню підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено законом, а саме ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Отже, оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії, в тому числі позивачеві, здійснює Пенсійний фонд України в особі управління у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області, тому відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі. Таким чином слід прийняти рішення зобов'язального характеру.

Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини ( мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов"язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, як причина невиконання покладених на державу зобов'язань, до уваги не може бути прийнято, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок пенсії повинен здійснюватися з розміру, встановленого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Керуючись ст. ст. 9, 11, 14, 94,159-163,183-2 КАС України, суд ,

п о с т а н о в и в:

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута щодо недоплати ОСОБА_1 з 20 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року року підвищення до пенсії як особі, що має статус дитини війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з 20 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року включно з врахуванням проведених виплат за вказаний період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн.40 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається у Вінницький апеляційний адміністративний суд через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_2