Справа №1-17/09 р.

        В И Р О К

 І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12 травня  2009 року Тростянецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Янової Л.М.

при секретарі - Голубничій О.В.

з участю: прокурора - Савостянової  Л.В.

адвоката -ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець справу про обвинувачення

ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Боромля Тростянецького району, Сумської області, громадянина України, українця, освіта вища, одружений, на момент скоєння злочину працював на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю Охтирської МДПІ в Сумській області, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів,  передбачених  ст.ст.190 ч.1,  ст..364 ч.3, ст.. 27 ч.4, ст.. 15 ч.2, 369 ч.2 , ст.. 368 ч.2,  ст. 15 ч.2 ст. 368 ч.2  КК України,

                                В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив:  - одержання хабара службовою особою за не виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданих їй влади, службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене службовою особою, що займає відповідальне становище.

2.- зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян і інтересам держави, кваліфікуючими ознаками якого є - вчинення таких дій працівником правоохоронного органу.

3.  - шахрайство, тобто заволодіння чужим майно шляхом обману.

4. - підбурювання до замаху на давання хабара, вчинене повторно.

  ОСОБА_3 працюючи, відповідно до наказу начальника ДПІ в Тростянецькому районі № 11-0 від 01.03.02 року, на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора групи оперативного контролю відділу податкового аудиту та валютного контролю ДПІ в Тростянецькому районі, в порушення вимог Закону України „Про державну службу”, Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Присяги державного службовця, Положення про державну податкову інспекцію у Тростянецькому районі, Положення про відділ податкового аудиту та валютного контролю ДПІ у Тростянецькому районі, являючись, згідно з посадовою інструкцією старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового аудиту та валютного контролю групи оперативного контролю ДПІ Тростянецького району службовою особою, а також будучи, відповідно до ст. 2 Закону України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, працівником правоохоронного органу, вчинив умисні злочини за наступних обставин.

ОСОБА_3, працюючи на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора сектору контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб Охтирської МДПІ в Сумській області, з метою реалізації злочинного умислу на незаконне збагачення шляхом заволодіння належними грошовими коштами ОСОБА_4 у розмірі 2200 грн., шляхом введення його в оману, домовився з ним про зустріч біля приміщення Тростянецького відділення Охтирської МДПІ. Під час зустрічі, яка відбулась у проміжку часу між 14 та 15 годинами, ОСОБА_3 з метою незаконного збагачення, використовуючи неправдиві відомості про те, що його колегами - працівниками Охтирської МДПІ, стосовно ОСОБА_4 зібрані матеріали перевірки за фактом незаконної торгівлі автомобільними мастилами, що останні на днях будуть передані до суду, відповідно до яких, стосовно нього будуть нараховані штрафні санкції у розмірі біля 30000 грн., позбавлять патенту, хоча діяльність останнього не підлягає патентуванню. Починаючи з часу реєстрації 18.07.05р. ОСОБА_4 приватним підприємцем, працівники податкової інспекції не проводили перевірку його діяльності, а отже зазначені ОСОБА_3 матеріали перевірки, стосовно ОСОБА_4 відсутні. За таких обставин повідомлені ОСОБА_3 відомостіОСОБА_4 є неправдивими, останні повністю не відповідають дійсності.

ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що зможе із працівниками Охтирської МДПІ вирішити питання, щоб матеріали перевірки стосовно нього до суду не передавалися, щоб за вказаними матеріалами перевірки було прийнято рішення лише у вигляді нарахування штрафних санкцій у значно меншому розмірі, домовиться про можливість продовження здійснення виду діяльності, для чого йому потрібно 2200 грн. для передачі працівникам зазначеного органу, чим спонукав ОСОБА_4 дати хабар у розмірі 2200 грн працівникам Охтирської МДПІ. Тобто підбурив ОСОБА_4 до давання хабара працівникам державної податкової служби. Під вказаним приводом ОСОБА_3 мав намір привласнити належні ОСОБА_4 кошти, нікому їх не передавати.

ОСОБА_4, будучи переконаний у правдивості слів ОСОБА_3, наявності у нього можливостей за допомогою переданих 2200 грн. вирішити у Охтирській МДПІ питання про нарахування за наявними матеріалами перевірки незначного розміру штрафних санкцій, про не передачу матеріалів до суду та надання можливості продовжити здійснювати вид діяльності як обслуговування та ремонт автомобілів, з метою уникнення більш негативних наслідків, погодився на сплату 2200 грн.

Так, за попередньою домовленістю 09.09.08р. ОСОБА_4, у АДРЕСА_1, у власному автомобілі, о 16год.10 хв. передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 2200 грн., які останній привласнив. НалежніОСОБА_4 2200 грн. не були отримані працівниками Охтирської МДПІ через те, що ОСОБА_3 не мав наміру передавати вказані кошти і заволодів вказаними грошовими коштами шляхом обману ОСОБА_4

За вказаних умов ОСОБА_4 будучи обманутим ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав за необхідне для давання хабара працівникам Охтирської МДПІ, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

ОСОБА_3, як старший державний податковий ревізор-інспектор Охтирської МДПІ, зловживаючи владою і службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи з корисливих мотивів, отримуючи від ОСОБА_4 2200 грн. в результаті введення його в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

У 2004 році упродовж періоду з 31 серпня по 29 вересня працівниками ДПІ у Тростянецькому районі проводилася планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства зареєстрованим 21.02.1996 року за адресою м.Тростянець, вул..Комінтерна, 59, ЗАТ „Тростянецький сільбудсервіс” за період з 01.07.01 року до 01.07.04 року. У складі робочої групи у проведенні зазначеної перевірки перебував старший податковий ревізор-інспектор групи оперативного контролю відділу податкового аудиту та валютного контролю ДПІ у Тростянецькому районі ОСОБА_3

     Під час проведення перевірки на предмет дотримання підприємством вимог порядку ведення касових операцій та ліміту залишку готівки в касі, ОСОБА_3 виявив факт продажу підприємством у липні 2002 року належного автомобіля ГАЗ 3102 д.н. НОМЕР_1 за 7 тис. грн.., а також те, що операція з продажу не була проведена через реєстратор розрахункових операцій.

        У вказаний час уОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом заволодіння належними керівнику ЗАТ „Тростянецький сільбудсервіс” ОСОБА_5 грошовими коштами у сумі 8 000 грн.

     Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, використовуючи свої владні повноваження, авторитет та фактичні можливості займаної посади, умисно, з метою незаконного збагачення 26 вересня 2004 року, будучи впевненим, що повідомляє неправдиві відомості, пояснив ОСОБА_5, що під час перевірки виявив грубе порушення чинного законодавства: не проведення через касовий апарат операції з продажу у липні 2002 року належного підприємству автомобіля ГАЗ 3102. Також він пояснив, що за допущення такого порушення чинним законодавством передбачена відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій у 5-ти кратному розмірі від вартості проданого товару.

     Розуміючи владні можливостіОСОБА_3, ОСОБА_5 запропонував йому розібратися із вказаним питанням, оскільки не був впевненим у правдивості його слів. ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, висунув директору ЗАТ „Тростянецький сільбудсервіс” ОСОБА_5 вимогу про те, що у разі передачі йому 8 000 грн. готівкою, він не буде зазначати у акті перевірки виявлене порушення, а отже до підприємства не будуть застосовані штрафні санкції у 5-ти кратному розмірі від вартості проданого автомобіля, тобто 35 000 грн.

Враховуючи безвихідне становище, з метою уникнення він настання для ЗАТ „Тростянецький сільбудсервіс” більш негативних наслідків, внаслідок не бажання оспорювати вказані ОСОБА_3 порушення податкового законодавства у суді, оскільки це також потягло б погіршення фінансового становища підприємства, ОСОБА_5 27 вересня 2004 року о 8.30 год. поблизу будівлі поштового зв'язку на вул. Миру, 1-а у м. Тростянець, через свого сина ОСОБА_6, передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3 000 грн. -за невідображення ним у акті перевірки дотримання вимог податкового законодавства виявленого ОСОБА_3, порушення щодо не проведення через касовий апарат операції з продажу у липні 2002 року належного підприємству автомобіля. А 5 тис. грн. ОСОБА_5 обіцяв віддати пізніше. Однак, не дивлячись на досягнуту домовленість, ОСОБА_5 обумовлену частину грошей віддати ОСОБА_3 відмовився.

Підсудний ОСОБА_3,  будучи допитаним в судовому засіданні, винним себе в пред»явленому обвинуваченні  не визнавав,  пояснив, що  станом на вересень 2004 року працював в ДПІ у Тростянецькому районі. Що у разі продажу юридичною особою автомобіля, таку операцію не потрібно проводити через касовий апарат, так як автомобіль відноситься до основних засобів, на які нараховується знос, а отже не є товаром. За таких обставин у випадку продажу автомобіля відбувається продаж основних засобів, а не товару. Зазначена практика існувала завжди, з цього приводу є відповідне роз»яснення ДПІ України.

У вересні 2004 року приймав участь у проведення перевірки ЗАТ «Тростянецький сільбудсервіс» а саме здійснював перевірку дотримання касової дисципліни і залишку готівки в касі. Не пам»ятає, чи було ним під час перевірки встановлено факт продажу підприємством автомобіля, і не проведення вказаної операції через касовий апарат. Однак вказав, що навіть у разі встановлення даного факту, то останнє не є порушенням, тому не повинен його відображати у акті перевірки. Службовим особам ЗАТ «Тростянецький сільбудсервіс» не говорив про те, що продаж автомобіля і не проведення вказаної операції через касовий апарат є порушенням. Не зміг пояснити свідчення ОСОБА_5та ОСОБА_6, відповідно до яких у вересні 2004 року вимагав від них 8 тис.грн. за не відображення у акті перевірки виявленого порушення у вигляді не проведення операції з продажу автомобіля через касовий апарат. Заперечив отримання від ОСОБА_6 трьох тисяч гривень, а також повторне звернення з метою отримання іншої частини грошей у сумі 5 тис.грн.

Також пояснював, що не отримував грошей від потерпілого ОСОБА_4 Після виявлення та вилучення уОСОБА_3 2200 грн., останній заявляв, що кошти йому були підкинуті у автомобілі саме під час руху до м. Суми. У подальшому, враховуючи обставини його поїздки до м. Суми, а саме перебування на одному сидінні поміж понятими, вказані свідчення змінив, пояснивши, що кошти примусово до кишені були покладені чотирма невідо-мими чоловіками у м. Суми.

 ОСОБА_3 також вказував на те, що не вводив ОСОБА_4 в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей, не мав мети заволодін- ня належними йому грошовими коштами, що останні не отримував.  

ОСОБА_3 не визнавав своєї вини в скоєному і суд його дії розцінює як обраний метод захисту.

Надалі підсудний вину визнав в повному обсязі, але скористався Конституційним правом не давати покази в суді.  

Крім   визнання вини підсудним, його вина у скоєному підтверджується:

Показами потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також показами свідків та матеріалами справи.

Так, допитаний в судовому засіданні  потерпілий ОСОБА_4  пояснив, що він зареєстрований як приватний підприємець. Видом діяльності є технічне обслуговування та ремонт автомобілів. 08.09.08р. біля 14 год. йому зателефонував ОСОБА_3 та призначив зустріч біля податкової по вул.Горького, 55. В ході розмови ОСОБА_3 повідомив йому, що в податковій зібрані матеріали та нарахований штраф в розмірі 6000грн. за незаконну торгівлю автомобільним мастилом, але він може домовиться, щоб матеріали не передавали в суд, а самим нарахувати штраф в розмірі 2200грн, та у разі сплати цієї суми до Нового року перевіряти його діяльність ніхто не буде. Сказаному він повірив. Наступного дня він зустрівся з ОСОБА_3м, взяв з собою лист-роз»яснення, що він як платник єдиного податку має право займатися заміною мастила. Але ОСОБА_3 повідомив, що для здійснення заміни мастила потрібно переходити на загальну систему оподаткування. Знову вказав причину, по якій необхідно передати 2200грн. Також зазначив, що кошти необхідно передати терміново, що в іншому разі він не встигне їх передати працівникам МДПІ, а останні передадуть її до суду.

Враховуючи безвихідне становище, приймаючи до уваги те, що кошти необхідно дати терміново, готівкою, саме ОСОБА_3, те що за весь час роботи не було проведено жодної податкової перевірки, що наштовхнуло його на сумніви, то відразу після розмови з ОСОБА_3м він звернувся до працівників УСБУ в Сумській області.

09.09.08р. йому зателефонували працівники міліції і попрохали під»їхати до лісосмуги та взяти з собою 2200грн. Там переписали номера купюр, дали йому диктофон. Він після цього зателефонував ОСОБА_3, домовилися про зустріч і розмова відбулася у кабіні належного йому автомобіля. Там же передав ОСОБА_3 вказану суму, яку  ОСОБА_3  поклав до правої кишені штанів. Коли вийшов з автомобіля, був затриманий працівниками міліції та УСБУ в Сумській області. На пропозицію останніх викласти з кишень вмістиме відмовився. Всі поїхали до м.Суми в обласну прокуратуру. Там дізнався, що ОСОБА_3 відмовився від надання свідчень.

Допитаний в судовому засіданні як  потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що починаючи з часу створення ЗАТ «Тростянецький сільбудсервіс» є його керівником.

У липні 2002 року ЗАТ «Тростянецький сільбудсервіс» продало Слабоспицькому Ю.Д. належний автомобіль «Волга» чорного кольору за 7 тис.грн. У вересні 2004 року в ході планової перевірки підприємства ЗАТ «Тростянецький сільбудсервіс» податковою інспекцією Тростянецького району інспектором ОСОБА_3 був виявлений факт продажу даного автомобіля не через касовий апарат. Дана операція була виявлена податковим інспектором ОСОБА_3м, який вказав, що це є грубим порушенням податкового законодавства, що він відобразить це у акті перевірки і буде накладений штраф у п»ятикратному розмірі на суму проданого майна. Також вказав, що у разі сплати йому 8 тис.грн. готівкою він не відобразить виявлене порушення у акті перевірки. Він на зазначену пропозицію відмовився, але розуміючи, що іншого виходу не має і даний розмір суми значно менший ніж буде штраф погодився на сплату ОСОБА_3 8 тис.грн.

Через сина передав три тисячі гривень ОСОБА_3, а іншу обіцяв віддати згодом. Але після неодноразових розмов по телефону він дав відповідь, що більше коштів давати ОСОБА_3 не буде. Що після того, як ОСОБА_3 отримав 3 тис.грн. то у журналі «Бухгалтерський облік» прочитав роз»яснення, відповідно до змісту якого, ту операцію з продажу основних засобів не потрібно проводити через касовий апарат. Саме по цій причині, при неодноразових зверненнях, відмовив ОСОБА_3 у передачі 5 тис.грн.

 Свідок ОСОБА_7  пояснила, що перевірка ПП «ОСОБА_4» не проводилася з моменту його реєстрації. Останній у ході здійснення технічного обслуговування автомобілів має право здійснювати заміну автомобільного мастила.

Зазначені свідчення прямо вказують на те, що відомості, які ОСОБА_3 повідомивОСОБА_4, як причину необхідності сплати 2200 грн., є неправдивими, зокрема те, що ОСОБА_4 не має права здійснювати заміну автомобільного мастила, що стосовно нього зібрані матеріали перевірки.

Допитаний як свідок ОСОБА_6  пояснив, що станом на вересень 2004 року на ЗАТ «Тростянецький сільбудсервіс» працював на посаді заступника директора товариства. Та надав аналогічні пояснення свідченням ОСОБА_5, пояснивши, що був свідком розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, під час якої останній вимагав сплатити 8 тис.грн., щоб не відображати в акті перевірки виявлене порушення у вигляді не проведення через касовий апарат операції з продажу автомобіля. Він йому передав 3000 грн. в день підписання акта.

Свідок ОСОБА_8  підтвердив факт придбання автомобіля в ЗАТ «Тростянецький сільбудсервіс» у липні 2002 року. Пояснив, що за автомобіль до каси сплатив 7 тис.грн, отримав приходний касовий ордер, а чек з касового апарату не отримував.

Допитана як свідок ОСОБА_9  пояснила, що з 1994 року працює на посаді головного бухгалтера ЗАТ «Тростянецький сільбудсервіс». Протягом вересня 2004 року на підприємстві проводилася планова податкова перевірка. У складі робочої групи перебував ОСОБА_3 та ним був виявлений факт продажу підприємством автомобіля. ОСОБА_3 відзначив, що дана операція не проведена через касовий апарат, защо передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій, що зазначене порушення він буде вирішувати з керівником підприємства. У подальшому вона отримала складений акт податкової перевірки, де не було зазначено вищевказаного порушення.

СвідокОСОБА_10  показав суду, що 09.09.08 він випадково був запрошений працівниками правоохоронних органів для участі разом із ОСОБА_11 понятим при проведенні слідчих дій за заявою ОСОБА_4 з приводу вимагання від нього хабара. У їх присутності працівники міліції та УСБУ в Сумській області помітили надані ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 2200 грн., а саме 4 купюри номіналом по 500 грн., та купюру номіналом 200 грн., шляхом написання літери «В» олівцем, написи якого видно лише при ультрафіолетовому освітленні, що було продемонстровано. Крім того, вказані купюри також були посипані порошком, якій має аналогічні властивості та переписані їх серії та номера. Зазначені кошти, диктофон були наданіОСОБА_4. про що складено відповідні протоколи.

Після цього, всі вирушили у визначене у телефонній розмові ОСОБА_4 таОСОБА_3 місце, де повинна відбутися передача коштів, а саме на вул. Горького навпроти приміщення податкової інспекції.

О 16 год. 03 хв. у зазначеному місці зупинився автомобіль «Вольцваген» темного кольору, з автомобіля вийшов ОСОБА_3, сів до автомобіля ОСОБА_4 О 16 год. 12 хв. ОСОБА_3 з автомобіля вийшов і відразу був затриманий працівниками міліції. На пропозицію слідчого викласти вмісткість кишень відмовився, після чого був доставлений до м. Суми до прокуратури області. Під час особистого обшукуОСОБА_3 у нього були виявлені та вилучені ті самі кошти у розмірі 2200 грн., а саме 4 купюри номіналом 500 грн., та купюра номіналом 200 грн., на яких при ультрафіолетовому освітленні було добре видно зображення літери «В». На руках та в області задньої правої кишені штанівОСОБА_3 при освітленні ультрафіолетовим опроміненням були видні крапкові накладення аналогічні тим, що містилися на зазначених грошових коштах.

Під час допиту свідки спростували поясненняОСОБА_3, занесені до протоколу особистого обшуку, у тій частині, що виявлені кошти йому були підкинуті в автомобілі під час поїздки до м. Суми.

Свідок ОСОБА_10 зазначив, що під час руху до м.Суми він та другий понятий весь час знаходилися поряд із ОСОБА_3, пильно слідкували за його рухами, він не поміщав руки до кишень, не торкався ними інших предметів. Ніхто до нього із сторонніх осіб не підходив, гроші чи інші предмети до кишень не підкидав. Навіть, коли у м. Суми він на короткий час виходив покурити із машини, де знаходився ОСОБА_3, останній перебував постійно під його та ОСОБА_11 поглядом. Він сидів спокійно, ніяких рухів не робив, руки нікуди не поміщав.

На неодноразові запитання учасників процесу, ОСОБА_10 чітко і детально пояснив, що не було такого проміжку часу, коли б ОСОБА_3 знаходився не в полі його та іншого понятого зору. Також не було випадку, коли б ОСОБА_3 прямував до кабінету слідчого без участі понятих та працівників правоохоронних органів, які приймали участь у його затриманні, до кабінету йшли усі разом. Під час дороги до м. Суми та в м.Суми ніякі сторонні особи доОСОБА_3 не підходили і ніякого психологічного та фізичного впливу на нього не здійснювалося.

Свідок ОСОБА_11  пояснив, що 09.09.08 він випадково був запрошений працівниками правоохоронних органів для участі разом із ОСОБА_10 понятим при проведенні слідчих дій за заявою ОСОБА_4 з приводу вимагання від нього хабара. У їх присутності працівники міліції та УСБУ в Сумській області помітили надані ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 2200 грн., а саме 4 купюри номіналом по 500 грн., та купюру номіналом 200 грн., шляхом написання літери «В» олівцем, написи якого видно лише при ультрафіолетовому освітленні, що було продемонстровано. Крім того, вказані купюри також були посипані порошком, який має аналогічні властивості та переписані їх серії та номера.  

Після цього, всі вирушили у визначене у телефонній розмові ОСОБА_4 таОСОБА_3 місце, де повинна відбутися передача коштів, а саме на вул. Горького навпроти приміщення податкової інспекції.

О 16 год. 03 хв. у зазначеному місці зупинився автомобіль «Вольцваген» темного кольору, з автомобіля вийшов ОСОБА_3, сів до автомобіля ОСОБА_4 О 16 год. 12 хв. ОСОБА_3 з автомобіля вийшов і відразу був затриманий працівниками міліції. На пропозицію слідчого викласти вмісткість кишень відмовився, після чого був доставлений до м. Суми до прокуратури області. Під час особистого обшукуОСОБА_3 у нього виявлені та вилучені ті самі кошти у розмірі 2200 грн., а саме 4 купюри номіналом 500 грн., та купюра номіналом 200 грн., на яких при ультрафіолетовому освітленні було добре видно зображення літери «В». На руках та в області задньої правої кишені штанівОСОБА_3 при освітленні ультрафіолетовим опроміненням були видні крапкові накладення аналогічні тим, що містилися на зазначених грошових коштах.

Аналізуючи покази понятого ОСОБА_11 можливо зробити висновок, що єдиним часом, коли ОСОБА_3 не був під поглядом понятих, інших учасників затримання та потерпілого, був час, коли слідчий Никитченко вів його до кабінету в будівлі прокуратури області. Але сам ОСОБА_3 суду пояснив, що слідчий Никитченко йому гроші до кишень не поміщав.

Виходячи з цього, показиОСОБА_3, що грошові кошти у сумі 2200 грн. йому були передані не ОСОБА_4 в автомобілі останнього в якості грошей, які необхідно було передати для вирішення їх спірного питання, а незаконно, проти його волі, поміщені іншими невідомими особами під час прямування до м. Суми або перебування у м. Суми під будівлею прокуратури області, та інші його пояснення щодо непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, суд визнає, як спосіб захисту, що обрав підсудний.

Зокрема, допитаний у суді в якості свідка слідчий Никитченко дав пояснення, які повністю підтверджують покази раніше зазначених свідків та потерпілого ОСОБА_4. Він також пояснив, що до будівлі прокуратури області заходив окремо від інших осіб, оскільки йому необхідно було вирішити організаційні питання, а потім вийшов і разом із ОСОБА_3м, понятими, потерпілим, іншими учасниками затримання пройшов до свого кабінету. Ніякого тиску на ОСОБА_3 не здійснювалося, його рідним було повідомлено про його затримання, порушення КПК не допускалося. На запитання захисту він  пояснив, що колір порошка яким помічаються гроші коливається від жовтого до зеленого і це залежить від багатьох факторів, крім того це є суб'єктивною оцінкою кожної людини.

  Одним із доказів є те, що купюри, які вилучені уОСОБА_3 це саме ті купюри, що були врученіОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів в присутності понятих для передачі ОСОБА_3, а потім оглянуті у кабінеті слідчого і знову ж таки в присутності понятих, поміщені слідчим у конверт та опечатані. Ці грошові купюри були оглянуті в судовому засіданні  учасниками процессу і встановлено, що співпадають по номерам, серії та номіналам.

Таким чином встановлено, що  працівники правоохоронних органів, за попередньою заявою ОСОБА_4 надали йому у лісосмузі гроші для передачі ОСОБА_3 в присутності   понятих, які бачили, що  гроші помічені, передані ОСОБА_4 та останній попрямував з ними до свого автомобіля;

- Поняті підтвердили, що після передачі грошей ОСОБА_4 ні з ким із працівників правоохоронних органів або іншими особами не спілкується, до нього ніхто навіть не підходить. Весь час до зустрічі із ОСОБА_3 він перебував у власному авто.

- із авто він не виходив, а сам ОСОБА_3 сів до нього в  машину;

- коли ОСОБА_3 вийшов із машини ОСОБА_4, його затримали і він відмовився показати вмісткість своїх кишень. Під час прямування до м.Суми він руки тримає постійно на виду і перебуває у полі зору незалежних понятих аж до моменту, коли у кабінеті слідчого самостійно дістає кошти із кишень;

- ці кошти оглядались у присутності понятих та інших учасників затримання у кабінеті слідчого, переписувались і опечатувались, на них маються підписи понятих;

- цей пакет перебувавав у прокуратурі на зберіганні  до часу їх огляду в суді і після огляду повернутий в прокуратуру Сумської області;

- при огляді встановлено, що цілісність пакету не порушувалася, а при його розпечатуванні встановлено купюри, що співпадають за всіми ознаками з тими, що описані у протоколі вручення їх ОСОБА_4.

Вина підсудного підтвердж ується також іншими матеріалами справи:

-аудиозаписами розмовОСОБА_3 і ОСОБА_4, які фіксувалися за допомогою цифрового диктофона. Відповідно до першого запису розмов, то ОСОБА_4 і ОСОБА_3 визначилися з місцем зустрічі. Згідно другого запису розмов, ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_4, що краще розрахуватися з людьми і потрібно сплатити 2200 грн, бо в іншому випадку платити прийдеться набагато більше і та позбавлять патенту.

-протоколами особистого обшуку затриманого і огляду виявлених речей, а саме: 4 купюри номіналом 500 грн., купюра номіналом 200 грн. При опроміненні ультрафіолетовим світлом встановлено, що купюри на своїй поверхні мають позначку у вигляді літери «В», на купюрах та на штанях в області задньої правої кишені містяться крапкові накладення люмінофору ( т.1 а.с.198-200).

-листом Охтирської МДПІ від 25.09.08р. №185/10/31-026 з якого вбачається, що приватний підприємець ОСОБА_4 при здійсненні діяльності з надання послуг по обслуговуванню автомобілів має право використовувати придбане автомобільне мастило (т.1 а.с.186). Тобто, у працівників МДПІ відсутні підстави для нарахування ОСОБА_4 штрафних санкцій і вид діяльності не підлягає патентуванню і обставини наведені ОСОБА_3м є неправдивими.

-протоколом очної ставки між ОСОБА_3м та ОСОБА_4им, під час якої ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_3 сам до нього звернувся, запропонував  дати кошти, щоб залагодити проблему. ОСОБА_4 підтвердив факт передачі ОСОБА_3 коштів в сумі 2200 грн.

За таких обставин суд вважає, що вина підсудного доведена і його дії правильно кваліфіковані по ч.2 ст. 368 КК України, тобто  - одержання хабара службовою особою за не виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданих їй влади, службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене службовою особою, що займає відповідальне становище.

-по ст.190 ч.1 КК України вірно, за  вчинення  шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману;

-по ст.364 ч.3 КК України, за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян і інтересам держави, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення таких дій працівником правоохоронного органу.

Істотна шкода може мати як майновий так і немайновий характер.

В межах даної кри мінальної справи істотна шкода і полягає у завданні шкоди немайнового характеру, так як йде мова про підрив авторитету ДПІ протиправними діями підсудного. За таких обставин суд вважає, що дії кваліфіковані правильно.

-по ст.27 ч.4, ст.15 ч.2, ст.369 ч.1 КК України, за підбурювання до замаху на давання хабара.

Під час досудового слідства  підсудному було також інкриміновано, що він своїми умисними, протиправними, суспільно-небезпечними діями, вчинив  замах на вимагання у потерпілого ОСОБА_5протягом жовтня-листопада 2004 року хабара у сумі 8 000 грн.- обумовленої раніше суми за невідображення у акті перевірки начебто виявленого порушення податкового законодавства, ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 368 КК України -  чим скоїв закінчений замах на одержання хабара вчинений повторно службовою особою за не виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданих їй влади, службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене службовою особою, що займає відповідальне становище.

Суд з даною кваліфікацією не може погодитись. Так в судовому засіданні із показів потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_5 було встановлено, що умисел підсудного був направлений на отримання від потерпілого ОСОБА_5 раніше обговореної ними грошової винагороди в сумі 8000 грн. При цьому на прохання потерпілого підсудний погодився на отримання даної винагороди в декілька етапів і отримав 3000 грн. і розраховував отримати ще 5000 грн. згідно досягнутої домовленості.

У відповідності до вимог ч.4 п.15 Пленуму Верховного Суду України №5 «Про судову практику в справах про хабарництво» від 26.04.2002 року «отримання посадовою особою в декілька прийомів одного хабара за виконання чи невиконання  дій, оговорених з тим, хто її дає, необхідно розглядати як продовжуємий злочин. Кваліфікувати такі дії по ознаку повторності  неможна».

А тому суд вважає, що по   ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 368 КК України  підсудногоОСОБА_3  слід виправдати.

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його особу, який раніше не судимий, вину визнав повністю, тяжких наслідків не наступило, на утриманні має неповнолітню дитину, дружину, за місцем проживання та роботи  характеризується позитивно, молодий вік, ці обставини суд вважає такими, що пом»якшують його вину. Обтяжуючих обставин по справі не встановлено. З урахуванням викладеного суд вважає за можливе застосувати вимоги ст.69 КК України.

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,   суд

      З А С У Д И В :

ОСОБА_3  визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1,  ст.364 ч.3, ст. 27 ч.4, ст. 15 ч.2,  ст.369 ч.2 , ст. 368 ч.2,  КК України і призначити покарання :

•   по ст.190 ч.1 КК України  - 1 (один) рік обмеження волі

•   по ст.364 ч.3 КК України - з застосуванням ст. 69 КК України 1 рік 6 місяців (один рік шість місяців) обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов»язані із організаційно-розпорядчою та господарсько-фінансовою діяльністю в органах державної влади строком на 3 роки і з застосуванням ст.69 КК України - без конфіскації майна.

•   По ст.27 ч.4,  ст.15 ч.2,  ст.369 ч.2 КК України - з застосуванням ст.69 КК України до 1 року 2 місяці (один рік два місяці) обмеження волі без конфіскації майна

•   По ст.368 ч.2 КК України - із застосуванням ст.69 КК України - 1 рік 5 місяців (один рік п”ять місяців) обмеження волі із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 роки із застосуванням ст.69 КК України без конфіскації майна.

    На підставі ст.70 ч.1 за сукупністю злочинів шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 1 рік 6 місяців (один рік шість місяців) обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов»язані із організаційно-розпорядчою та господарсько-фінансовою діяльністю в органах державної влади строком на 3 роки і з застосування ст.69 КК України - без конфіскації майна.

      Строк відбуття покарання рахувати з 09 вересня 2008 року, з часу затримання.

У строк відбування покарання зарахувати строк перебування під вартою відповідно до вимог ст.72 КК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - утримання під вартою.

Речові докази - 2200 грн. повернути потерпіломуОСОБА_4

Аудіо, відео касети - залишити при кримінальній справі.

По ст. 15 ч.2 ст. 368 ч.2  КК України - виправдати.

   Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 15 діб з часу проголошення, а для засудженого в той же строк з часу отримання копії вироку.

   Суддя: _______

Текст набраний на комп»ютері та має силу оригіналу.