Справа № 333/4292/15-ц

Провадження № 2/333/2067/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Кулик В.Б.,

при секретарі Довгаль А.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецізоляція» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «МетаБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Спецізоляція» про: 1) стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «МетаБанк» заборгованості за кредитним договором № 607300000187 від 30.03.2006 року станом на 02.06.2015 року в розмірі 52 879 доларів США 73 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 1 114 963 грн. 29 коп., в т.ч. прострочена заборгованість по кредиту – 27 223 доларів США 14 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 573 996 грн. 91 коп.; прострочена заборгованість по процентам – 9 277 доларів США 64 центи, що за курсом НБУ еквівалентно 195 618 грн. 02 коп.; пеня – 5 353 долари США 95 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 112 887 грн. 45 коп.; штраф – 11 025 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 232 460 грн. 91 коп.; 2) стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Укрспецізоляція» на користь ПАТ «МетаБанк» заборгованості за кредитним договором № 607300000187 від 30.03.2006 року станом на 02.06.2015 року в розмірі 52 879 доларів США 73 центи, що за курсом НБУ еквівалентно 1 114 963 грн. 29 коп., в т.ч. прострочена заборгованість по кредиту – 27 223 доларів США 14 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 573 996 грн. 91 коп.; прострочена заборгованість по процентам – 9 277 доларів США 64 центи, що за курсом НБУ еквівалентно 195 618 грн. 02 коп.; пеня – 5 353 доларів США 95 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 112 887 грн. 45 коп.; штраф – 11 025 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 232 460 грн. 91 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що між ПАТ «МетаБанк» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір від 30.03.2006 року № 607300000187, за умовами якого позичальнику ОСОБА_3 був наданий кредит в сумі 35 000 доларів США на строк по 30.03.2026 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 14,5% річних.

З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов’язань банком були укладені договір поруки № 9073000001802 від 30.03.2006 року з ОСОБА_4 та договір поруки № 9073000001803 від 30.03.2006 року з ТОВ «Укрспецізоляція». Відповідач ОСОБА_3 не виконував зобов’язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 02.06.2015 року заборгованість за договором складає 52 879 доларів США 73 центи, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 1 114 963 грн. 29 коп., у т.ч.: прострочена заборгованість по кредиту – 27 223 доларів США 14 центів, прострочена заборгованість по процентам – 9 277 доларів США 64 центи, пеня – 5 353 доларів США 95 центів, штраф – 11 025 доларів США.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 202, 509, 526, 543, 549 – 551, 553, 554, 610 – 612, 1050 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, причини неявки останнього суду не відомі, заяв про розгляд справи без його участі або письмових заперечень до суду не надавав.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Свої інтереси довірила представляти ОСОБА_2, який у судовому засіданні надав письмові заперечення ОСОБА_4, у яких відповідач зазначила, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 607300000187 від 30.03.2006 року та договір іпотеки № 9073000001801 від 30.03.2006 року, де предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1. Також, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 607300000170 від 23.03.2006 року та відповідний іпотечний договір № 9073000001701 від 23.03.2006 року, де предметом іпотеки була квартира № 1 за вказаною вище адресою. В 2008 році відповідачем ОСОБА_3 обидва об’єкти нерухомості було об’єднано в один як за технічною документацією, так і за державною реєстрацією, після чого квартира № 2 перестала існувати як окремий об’єкт, оскільки за новою технічною документацією об’єкт став позначений як квартира № 1. 20.04.2011 року відповідач ОСОБА_3 продав об’єкт іпотеки ОСОБА_5, кошти від продажу якого могли бути спрямовані на погашення кредиту. Таким чином, з 2008 року кредитний договір № 607300000187 від 30.03.2006 року є незабезпеченим предметом іпотеки. А згідно п. 3.1 кредитного договору, у разі повного або часткового незабезпечення кредиту, у банка виникло право на дострокове погашення та стягнення кредитних коштів. Отже, у 2008 році у позивача виникло право на дострокове погашення кредиту на його вимогу на підставі п. 3.1 кредитного договору, оскільки сам позикодавець дав згоду на зменшення забезпечення кредиту і з боку банку вимога повернення кредитних коштів є безпідставною і простроченою з позиції застосування строків позовної давності. Вимоги позивача щодо солідарного стягнення є незаконними, оскільки він фактично вимагає стягнути на свою користь двічі одну і ту ж суму коштів. Позивач не зазначає конкретного моменту, з якого дня можливо вважати порушеним його право з точки зору невиконання боржником своїх зобов’язань; ніяких вимог або претензій банк як позикодавець відповідачу ОСОБА_4 не надсилав. На підставі вище вказаного відповідач ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні позову.

Крім того, заявою від 28.10.2015 року, також наданою у судовому засіданні представником відповідача, ОСОБА_4 просить суд застосувати строки позовної давності при розгляді даного спору. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, застосувати строки позовної давності при вирішенні спору.

Представник відповідача – ТОВ «Спецізоляція» у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, причини неявки останнього суду не відомі, заяв про розгляд справи без його участі або письмових заперечень до суду не надавав.

Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

30.03.2006 року між АБ «Металург», правонаступником якого є ПАТ «МетаБанк», і ОСОБА_3 (позичальник) був укладений кредитний договір № 607300000187, згідно з п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі – придбання нерухомого майна у сумі 35 000 доларів США на строк 240 місяців по 30.03.2026 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 14,5 % річних та плати за зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника 800 грн.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору, позичальник здійснює погашення частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом шляхом внесення на картрахунок № 100500042703 суми 460 доларів США щомісячно в період з 1 по 28 число кожного місяця.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що банк має право прийняти рішення про дострокове погашення позичальником кредиту (частини кредиту) та достроково стягнути суму виданого кредиту (частини кредиту), відсотків та інших платежів за цим договором, в т.ч. шляхом погашення заборгованості за рахунок забезпечення, у випадках порушення позичальником умов цього договору, або погіршення, в порівнянні з моментом видачі кредиту, його фінансового стану, який визначається за методикою банку, або невиконання позичальником зобов’язань, передбачених розділом 2 цього договору, або у випадках, коли кредит з будь-яких обставин виявився повністю чи частково незабезпеченим, або у випадку використання майна, яке придбане із залученням кредитних коштів і є предметом застави, для отримання доходу, зокрема у підприємницькій діяльності.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором банком були укладені договори поруки, а саме: договір поруки № 9073000001802 від 30.03.2006 року з поручителем ОСОБА_4; договір поруки № 9073000001803 від 30.03.2006 року з поручителем ТОВ «Спецізоляція».

Умовами договорів поруки передбачається, що поручителі у разі невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором № 607300000187 від 30.03.2006 року зобов’язуються погасити борг позичальника банку в сумі 35 000 доларів США, сплатити відсотки за кредитом, комісії, суми неустойки і нанесених збитків та інші платежів за кредитним договором, виходячи з умов кредитного договору, за весь період користування позичальником кредитом.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на умовах кредитного договору № 607300000187 від 30.03.2006 року та договорах поруки № 9073000001802 від 30.03.2006 року і № 9073000001803 від 30.03.2006 року.

Відповідно до  ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивачем надані суду вимоги про усунення порушень зобов’язань від 29.04.2015 року, які за твердженнями банку, 08.05.2015 року були направлені на адресу позичальника і поручителів, згідно з реєстром відправленої кореспонденції № 33.

В ході розгляду справи судом досліджені розрахунки заборгованості за кредитним договором, у т.ч. розрахунок суми основного боргу, розрахунок нарахованих процентів, розрахунок пені та розрахунок штрафу.

Аналізом наданих суду документів було встановлено, що з боку позичальника неналежним чином виконувались взяті на себе договірні зобов’язання зі своєчасної та в повному обсязі сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Внаслідок цього, за станом на 02.06.2015 року заборгованість позичальника за тілом кредиту становить 27 223 доларів США 14 центів, що за курсом НБУ за станом на 02.06.2015 року складає 573 996 грн. 91 коп.

Заборгованість позичальника за процентами за станом на 02.06.2015 року становить 9 277 доларів США 64 центи, що за курсом НБУ за станом на 02.06.2015 року складає 195 618 грн. 02 коп.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог Цивільного судочинства України.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користуванням чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором або іншим актом цивільного законодавства.

Суду не надано доказів сплати вищевказаної заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Такими чином, позовні вимоги про стягнення суми 27223 доларів США 14 центи заборгованості за тілом кредиту та 9 277 доларів США 64 центи заборгованості по процентам є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Розглядаючи заяву відповідача ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частин 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачем ОСОБА_4 заявлено про застосування строків позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором був здійснений відповідачем ОСОБА_3 30.05.2013 року в розмірі 400 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З позовом в суд позивач звернувся 18.06.2015 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Таким чином, позивачем не був пропущений строк позовної давності за вимогами про стягнення тіла кредиту та нарахованих процентів.

Щодо позовних вимог про стягнення суми 5 353 доларів США 95 центів, пені за період з 02.06.2014 року по 02.06.2015 року, та суми 11 025 доларів США штрафу за період з 29.03.2009 року по 28.05.2015 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов’язань, передбачених п. 2.3 цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 0,5% від суми кредиту, зазначеної у п. 1.1 цього договору, за кожний випадок порушення зобов’язання.

Пунктом 6.5 кредитного договору передбачено, що в разі виникнення простроченої заборгованості за відсотками або кредитом (частиною кредиту) позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені та штрафу, суд вважає їх вірними.

Разом з тим, відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З огляду на приписи ст. 258 ЦК України, нарахування штрафу та пені обмежується річним строком позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом в суд 18.06.2015 року.

Таким чином, пеня підлягає стягненню за період з 18.06.2014 року по 02.06.2015 року (в межах заявленого позивачем періоду).

З урахуванням вихідних даних по пені, які наведені в розрахунку позивача, за період з 18.06.2014 року по 30.06.2014 року (13 днів прострочення), сума пені становить 130 доларів США 71 цент.

Таким чином, загальна сума пені за період з 18.06.2014 року по 02.06.2015 року становить суму 5 193 доларів США 07 центів.

Штраф підлягає стягненню за період з 18.06.2014 року по 28.05.2015 року (в межах заявленого позивачем періоду).

З урахуванням вихідних даних по штрафу, які наведені в розрахунку позивача, за період з 18.06.2014 року по 28.05.2015 року, сума штрафу становить 2 100 доларів США (розрахунок: 175 доларів США х 12 випадків порушення = 2 100 доларів США).

Отже, солідарному стягненню з відповідачів підлягає сума 5 193 доларів США 07 центів пені, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 109 495 грн. 31 коп. Також, солідарному стягненню з відповідачів підлягає сума 2 100 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 44 278 грн. 27 коп.

В іншій частині позовних вимог про стягнення штрафу та пені слід відмовити у зв’язку з необґрунтованістю заявлених вимог.

Заборгованість по кредитному договору підлягає стягненню солідарно з відповідачів. Суд вважає, що договори поруки не припинились за 4 ст. 559 ЦК України. Відповідним строком не може бути лише несплата чергового платежу. Умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, однак строк виконання основного зобов'язання визначено кредитним договором – строк повного погашення кредиту є 30.03.2026 року (п. 1.1 кредитного договору). До аналогічного висновку дійшов і суд апеляційної інстанції в ухвалі від 29.05.2013 року у справі № 22-ц/778/2863/13.

Право на повернення кредиту достроково банк застосував згідно з вимогами про усунення порушень зобов’язання від 29.04.2015 року. Позов до суду подано в межах строків, згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку сума 27 223 доларів США 14 центів простроченої заборгованості по кредиту, що за курсом НБУ за станом на 02.06.2015 року становить 573 996 грн. 91 коп.; сума 9 277 доларів США 64 центи простроченої заборгованості про процентам, що за курсом НБУ за станом на 02.06.2015 року складає 195 618 грн. 02 коп.; сума 5 193 доларів США 07 центів пені, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 109 495 грн. 31 коп.; сума 2 100 доларів США штрафу, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 44 278 грн. 27 коп.

В іншій частині позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 258, 264, 267, 525, 526, 536, 549, 553, 554, 559, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 61, 208, 209, 212, 214-215, 292, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецізоляція» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний № НОМЕР_1) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний № НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором № 607300000187 від 30.03.2006 року станом на 02.06.2015 року в розмірі 43 793 доларів США 85 центів, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 923 388 грн. 51 коп., в т.ч. прострочена заборгованість по кредиту – 27 223 доларів США 14 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 573 996 грн. 91 коп.; прострочена заборгованість по процентам – 9 277 доларів США 64 центи, що за курсом НБУ еквівалентно 195 618 грн. 02 коп.; пеня – 5 193 доларів США 07 центів, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 109 495 грн. 31 коп.; штраф – 2 100 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 44 278 грн. 27 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний № НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецізоляція» (ідентифікаційний код юридичної особи 32585058) на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором № 607300000187 від 30.03.2006 року станом на 02.06.2015 року в розмірі 43 793 доларів США 85 центів, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 923 388 грн. 51 коп., в т.ч. прострочена заборгованість по кредиту – 27 223 доларів США 14 центів, що за курсом НБУ еквівалентно 573 996 грн. 91 коп.; прострочена заборгованість по процентам – 9 277 доларів США 64 центи, що за курсом НБУ еквівалентно 195 618 грн. 02 коп.; пеня – 5 193 доларів США 07 центів, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 109 495 грн. 31 коп.; штраф – 2 100 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.06.2015 року еквівалентно 44 278 грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» суму 1008 грн. 75 коп. витрат на оплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» суму 1008 грн. 75 коп. витрат на оплату судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецізоляція» на користь Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» суму 1008 грн. 75 коп. витрат на оплату судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.Б. Кулик