Справа №2а-89/10

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Челядник Т.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Красноармійськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби ДАІ м. Донецьк прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора державної патрульної служби ДАІ м. Донецьк прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 02.12.2009 року у відділі виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції він отримав постанову АН №148741 від 07.10.2009 року про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУоАП України. Із зазначеної постанови вбачається, що він 07.10.2009 року, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 здійснив обгін на перехресті вул.. Університетська – 100, чим допустив правопорушення пункту 14.6 (а) Правил Дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 122 КУоАП та у відповідності до ст. 283 КУоАП на нього був накладений штраф у розмірі 425 гривень.

Однак, як вказує позивач, він дійсно у зазначену у постанові час та дату рухався по вул.. Університетська в м. Донецьк, однак здійснив упередження транспортного засобу з правого боку, тобто обгін вік не скоював, так як на смугу зустрічного напрямку він не виїжджав. Також вказує на те, що у постанові зазначено, що він скоїв обгін на перехресті по вул.. Університетська та будь-яких даних по цим обставинам не має із чого не можна зробити висновок про те, а чи взагалі було перехрестя. Позивач також зазначив, що при винесенні постанови йому всупереч закону не було роз`яснино його право на захист, а також у разі згоди з адміністративним штрафом, про можливість його сплати, для того щоб не допустити здвоєння суми штрафу.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої вимоги обґрунтував обставинами, зазначеними у позові та просив визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно нього.

Суд, з`ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, встановив наступне.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення АН №148741 від 07.10.2009 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КпАП України і на нього накладено штраф в розмірі 425 гривень за те, що останній 07.10.2009 року, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 здійснив обгін на перехресті вул.. Університетська – 100, чим допустив правопорушення пункту 14.6 (а) Правил Дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбічене ч. 2 ст. 122 КУоАП (а.с. 5).

Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення була отримана позивачем 02.12.2009 року у відділі державної виконавчої служби, про що є відмітка державного виконавця(а.с. 5).

Згідно поштового конверту адміністративний позов був відправлений до суду 8.12.2009 року, тобто в межах строку встановленого для подачі позову до суду.

Відповідно до вимог ст. 71 ч. 2 КАС України а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До судового засідання відповідачем не надано доказів правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесення постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. В постанові по справі про адміністративне правопорушення потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник чи висловлених останнім доводів.

Так, у зазначеній постанові інспектор ДАІ ОСОБА_2 не навів доказів, на яких ґрунтувався висновок про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та не зазначив мотивів відхилення доказів на які посилався правопорушник.

Згідно норм КоАпП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на захист та право на надання доказів, які б підтверджували його невинність у скоєнні адміністративного правопорушення

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КпАП України є неправомірними та постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 111, 112, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 247, 258, 287-289 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби ДАІ м. Донецьк прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати неправомірними дії до інспектора державної патрульної служби ДАІ м. Донецьк прапорщика міліції ОСОБА_2 по винесенню постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення АН №148741 від 07.10.2009 року відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КпАП України скасувати, справу закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: