ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

04 листопада 2015 року м. Київ К/800/15005/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, треті особи - ОСОБА_5, ліквідатор сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Перемога», ОСОБА_6, приватний нотаріус Новоодеського району нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко Денис Володимирович про скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила скасувати:

рішення виконавчого комітету Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області № 3 від 14.01.2004 «Про оформлення права власності на нерухоме майно»;

свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2009 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України закрито провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року постанову суду першої інстанції скасовано. Закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України в частині позовних вимог про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно. В решті позовних вимог справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області № 3 від 14.01.2004 «Про оформлення права власності на нерухоме майно».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_5 та представник Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Височинський І.Е., посилаючись на законність судового рішення, просять залишити його без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.1992 ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 Новоодеського району Миколаївської області.

Рішенням виконавчого комітету Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області № 60 від 14.12.1993 «Про надання земель в приватну власність громадянам» ОСОБА_4 надано в приватну власність земельну ділянку площею 0,13 га для обслуговування житлового будинку.

14.01.2004 виконавчим комітетом Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області прийнято спірне у цій справі рішення № 3 «Про оформлення права власності на нерухоме майно», яким вирішено оформити право колективної власності за СЗАТ «Перемога» Новоодеського району Миколаївської області на будівлю «В'язального цеху», яка розташована по АДРЕСА_1

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірне рішення виконавчий комітет Себинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області посилався лише на довідку про балансову вартість нерухомого майна, що суперечить вимогам чинного на той час Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, яким визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що СЗАТ «Перемога» Новоодеського району Миколаївської області, яке є правонаступником КСП «Перемога», має право набуття права власності на будівлю «В'язального цеху», яка перебувала на балансі у останнього.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням того, що ОСОБА_4 не довела обставин з посиланням на докази про те, що будівля «В'язального цеху» по АДРЕСА_1, відносно якої відповідачем прийнято спірне рішення про оформлення на неї права власності, знаходиться на земельній ділянці, яка належить їй на законних підставах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність її порушених прав, а відтак про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: