У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Вус С.М.,
суддів Кліменко М.Р., Короткевича М.Є.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 5 листопада 2015 року заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
у заяві обвинувачений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд указаної ухвали на підставі пункту 2 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Стверджує про неоднакове застосування касаційним судом норм статті 392 КПК щодо оскарження в апеляційному порядку судових рішень, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили. Просить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2015 року скасувати та направити справу на новий розгляд до зазначеного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши заяву і додані до неї копії судових рішень та інші матеріали, колегія суддів вважає, що передбачені законом підстави для відкриття провадження відсутні.
Згідно зі статтею 444 КПК Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Стаття 445 КПК встановлює вичерпний перелік підстав такого перегляду, який розширеному тлумаченню не підлягає.
За змістом частини першої статті 446 КПК Верховний Суд України здійснює перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 КПК, після їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 446 КПК не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2015 року, про перегляд якої порушується питання, на підставі пункту 2 частини другої статті 428 КПК відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2015 року, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачалося, що підстав для задоволення скарги немає. Цією ухвалою апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року про продовження строку тримання заявника під вартою. Приймаючи рішення про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу апеляційного суду, суд касаційної інстанції, посилаючись на частину другу статті 392 КПК, у своїй ухвалі від 3 вересня 2015 року зазначив, що ухвала суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 постановлена під час судового провадження до ухвалення судових рішень, перелічених у частині першій зазначеної статті, і її оскарження чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено, а відтак апеляційний суд на підставі частини четвертої статті 399 КПК обґрунтовано відмовив заявнику у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на цю ухвалу.
Як убачається зі змісту вищезазначених судових рішень, оскаржувана ОСОБА_1 ухвала касаційного суду не перешкоджає провадженню у справі щодо нього в суді першої інстанції, а тому вона не може бути предметом перегляду Верховного Суду України в порядку, передбаченому главою 33 КПК.
Крім того, на підтвердження неоднакового правозастосування, яке, на думку заявника, зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, ОСОБА_1 додав до своєї заяви копії ухвал суду касаційної інстанції від 2 липня 2015 року - про відкриття касаційного провадження та від 10 липня 2015 року - про витребування справи, які прикладами для порівняння слугувати не можуть, оскільки лише опосередковують рух кримінального провадження у касаційній інстанції і не містять висновку про правильне чи неправильне застосування конкретної правової норми.
За таких обставин подану ОСОБА_1 заяву не можна визнати обґрунтованою та такою, що підлягає допуску до розгляду Верховним Судом України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 445, 446, 451 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а:
відмовити у допуску до провадження справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
С.М. Вус М.Р. Кліменко М.Є. Короткевич