Ухвала

іменем україни

04 листопада 2015 року м. Київ

Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року щодо ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

Вказаною ухвалою, залишеною без змін апеляційним судом,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, судимого за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2013 року за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді обмеження волі на строк чотири роки, зі звільненням на підставі ст. 75 КК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2013_07_04/pravo1/T012341.html?pravo=1> від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки,

на підставі ч. 4 ст. 309 КК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1657/ed_2013_07_04/pravo1/T012341.html?pravo=1> звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1657/ed_2013_07_04/pravo1/T012341.html?pravo=1>, а кримінальне провадження закрито.

Згідно ухвали місцевого суду ОСОБА_1 обвинувачувався у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту за таких обставин.

21 вересня 2014 року близько 20.10 год ОСОБА_1 на залізничній посадочній платформі Депо-Вузол Придніпровської залізниці у м. Дніпропетровську знайшов прозорий зелений пакет з сухою подрібненою речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, який підняв та поклав у боковий карман своєї сумки.

Цього ж дня близько 20.15 год він здійснив посадку на приміський електропотяг сполученням «Дніпропетровськ-Синельникове-1» та по прибуттю на ст. Синельникове-1 Придніпровської залізниці у м. Синельникове Дніпропетровської області близького 21.05 год був затриманий працівниками міліції та під час особистого огляду було виявлено у боковому кармані дорожньої сумки прозорий зелений пакет з сухою подрібненою речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору масою 20,588 г, яка згідно висновку експерта № 209/15 від 24 вересня 2014 року, є особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою в перерахунку на суху речовину 18,867 г, який він придбав, зберігав та перевозив без мети збуту.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставини кримінального провадження, просить скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки вважає, що ОСОБА_1 безпідставно звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1657/ed_2012_05_24/pravo1/T012341.html?pravo=1>, а кримінальне провадження закрито на підставі ч. 4 ст. 309 КК.

Розглянувши касаційну скаргу, дослідивши долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1657/ed_2013_07_04/pravo1/T012341.html?pravo=1> особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбаченні ч. 1 цієї статті.

Як убачається з наданих копій судових рішень, місцевий суд, звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1657/ed_2013_07_04/pravo1/T012341.html?pravo=1>, вказав, що він свою вину в вчиненні злочину визнав повністю та розкаявся у вчиненому, є особою, котра добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування 17 жовтня 2014 року з діагнозом «наркоманія», яке закінчила 07 листопада 2014 року, що підтверджується довідкою головного лікаря.

Також, судом першої інстанції ретельно перевірено обставини лікування ОСОБА_2 і те, чому він за ним звернувся, й обґрунтовано визнано, що він страждав на наркоманію і потребував лікування від неї, для чого добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування. Під час розгляду кримінального провадження не встановлено того, що ОСОБА_2 ставив за мету ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а не вилікуватися.

Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора за доводами, аналогічними касаційним, ретельно перевірив їх, дав їм належну оцінку, вказав мотиви, з яких виходив, й ухвалив рішення, яке відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Крім того, вчинення ОСОБА_2 злочину під час іспитового строку, а також його звернення до лікувального закладу після відкриття кримінального провадження не є перешкодою для застосування положень ч. 4 ст. 309 КК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1657/ed_2013_07_04/pravo1/T012341.html?pravo=1>.

Оскільки зі скарги та наданих до них судових рішень убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, у відкритті касаційного провадження належить відмовити згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити прокурору у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Британчук Ж.М. Єленіна Ю.П. Фурик

(підпис) (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя В.В. Британчук