Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2423/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Фур І. П.

Доповідач Фомічов С. Є.

УХВАЛА

Іменем України

03.11.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Фомічова С.Є.

суддів - Дуковського О.Л.

Карпенка О.Л.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, третя особа - ОСОБА_7, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю та за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, про визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю, за апеляційною скаргою ОСОБА_8на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2015 року і

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, третя особа - ОСОБА_7, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_9 Після його смерті відкрилася спадщина, що складалася з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» Бобринецького району Кіровоградської області розміром - 62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі, що знаходиться на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району і належала батьку на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецького райдержадміністрацією 27 листопада 1996 року та зареєстрованого 27 листопада 1996 року за № 261.

На час смерті батька разом з ним проживали позивачка, її мати, брат та її старша сестра. При підготовці даного позову, позивачкою виявлено, що у свідоцтві про народження в графі батько значиться «ОСОБА_9», а у свідоцтві про смерть останній значиться як «ОСОБА_9». Встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_9 їй потрібне для доведення права на спадщину та подальшого оформлення спадкових прав. Також позивачка зазначає, що разом з братом ОСОБА_7 прийняли спадщину після смерті батька як його малолітні діти, оскільки, продовжили проживати в батьківському будинку та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. Коли позивачка звернулась до старшої сестри та повідомила про свої наміри звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини то дізналась, що в 1993 році батько позивачки склав на її старшу сестру заповіт і вона переоформила спадщину на своє ім'я та продала земельну ділянку. Оскільки про порушення її прав відповідачами позивачка довідалася лише в квітні 2015 року, вона просить суд визнати поважними причини пропуску строків позовної давності для звернення суду з даним позовом.

Третя особа, який заявив самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7 подав до суду позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Солонцюватська сільська рада Бобринецького району, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на 1/3 частину земельної частки (паю) в порядку перерозподілу спадщини, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю. В обґрунтування позову зазначив, що на час смерті батька ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було 10 років, він зі своєю сестрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав разом з батьком і фактично вони як малолітні діти прийняли спадщину після свого батька, у зв'язку з чим вважає, що оскаржуваний заповіт та договір купівлі-продажу порушує його право на земельну частку (пай), яку відповідач ОСОБА_4 продала в подальшому відповідачу ОСОБА_5

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2015 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_7 задоволено.

Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Солонцюватка Бобринецького району Кіровоградської області.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частини права на земельну частку (пай) у спадщині, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» Бобринецького району Кіровоградської області розміром 7,62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі, що знаходиться на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району і належала ОСОБА_9 на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 27 листопада 1996 року та зареєстрованого 27 листопада 1996 року за №261, залишивши ОСОБА_7, та ОСОБА_4 по 1/3 частини права на земельну частку (пай).

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частини права на земельну частку (пай) у спадщині, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» Бобринецького району Кіровоградської області розміром 7,62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі, що знаходиться на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району і належала ОСОБА_9 на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 27 листопада 1996 року та зареєстрованого 27 листопада 1996 року за № 261, залишивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/3 частини права на земельну частку (пай).

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31 липня 2000 року реєстровий № 1366, спадкова справа № 306, видане в.о. державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Івановою О.О. на ім'я спадкоємиці померлого ОСОБА_9 - ОСОБА_4 в частині 2/3 права на земельну частку (пай).

Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай) посвідченого сертифікатом від 08 серпня 2000 року, реєстровий № 2833, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині 2/3 права на земельну частку (пай).

Визнано частково недійсним Державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_2, виданий 29 березня 2002 року ОСОБА_5 в частині 2/3 земельної частки (паю) право на яку ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_9 відчужила ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай) посвідченого сертифікатом від 08 серпня 2000 року, реєстровий № 2833 та яка увійшла до складу земельної ділянки площею 34,62 га.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду застосувавши позовну давність. Просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_7відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції при ухваленні вказаного рішення відповідно до вимог ст.ст. 212-213 ЦПК України повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну оцінку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 03 січня 2000 року.

Як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_4, в графі мати зазначена ОСОБА_11, в графі батько ОСОБА_12

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_4, в графі мати зазначена ОСОБА_11, в графі батько ОСОБА_12

Згідно листа відділу реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції,відсутні актові записи про зміну прізвища, реєстрацію шлюбу ОСОБА_9 . Згідно даного листа прізвище «ОСОБА_9» має цивільна дружина ОСОБА_9

Як вбачається з копії актового запису про народження та витягу з ДРАЦСГ про народження ОСОБА_3, батьком зазначений ОСОБА_12

Згідно довідки № 41 від 23 квітня 2015 року, виданої Солонцюватською сільською радою, ОСОБА_9 з 1985 року і до дня смерті проживав і був зареєстрований в с. Солонцюватка Бобринецького району. На час смерті з ним проживали: співмешканка ОСОБА_11, донька ОСОБА_3, син ОСОБА_7 та донька ОСОБА_13

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкоємицею зазначеного в заповіті ОСОБА_9 майна, а саме права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» Бобринецького району Кіровоградської області розміром 7,62 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території Солонцюватської сільської ради і належить спадкодавцю на підставі сертифікату НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 27 листопада 1996 року та зареєстрованого 27 листопада 1996 року за № 261 є ОСОБА_13

Відповідно до договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, укладеного 08 серпня 2000року укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Білоус Н.В. та зареєстрованого за № 2833, ОСОБА_13 продала ОСОБА_5 право на земельну частку (пай), в земельній ділянці КСП «Дружба» Бобринецького району розміром 7,62 га умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Відповідно до відповіді державного нотаріуса та наданих інформаційних довідок, спадкова справа після смерті ОСОБА_11 не заводилась, заповіти від її імені не посвідчувались.

Відповідно до відповіді державного нотаріуса спадкова справа після смерті ОСОБА_9 передана на зберігання до державного архіву в Кіровоградській області. Згідно наданих інформаційних довідок, у Спадковому реєстрі наявний заповіт за № 1307669, посвідчений 15 вересня 1997 року.

Як вбачається з спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_9, спадкоємицею після смерті ОСОБА_9 є ОСОБА_13, згідно заповіту ОСОБА_9, від 14 жовтня 1993 року посвідченого державним нотаріусом Білоус Н.В. 31 липня 2000 року ОСОБА_15 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31 березня 1995 року зазначив, що відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПК) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений у ст.273 ЦПК ( 1502-06 ) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Разом з цим для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутись до суду з відповідним позовом.

Зазначені норми статей кореспондуються з приписами ст. 256-259 ЦПК України у редакції 2004 року, згідно ч.4 ст. 256 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи, що факт встановлення родинних стосунків з ОСОБА_9 є необхідний ОСОБА_3 з метою визнання її права на спадщину після померлого, суд розглянув вимогу про встановлення факту батьківства у позовному провадженні і прийшов до висновку, що факт батьківства ОСОБА_9 відносно ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року, який був чинний на момент відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця, а також, непрацездатні дружина, батьки і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка б належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка), що визначено ст. 535 ЦК України.

Враховуючи той факт, що на момент смерті спадкодавця його діти були малолітніми дітьми 12 та 10 років, про порушення свого права на земельну частку (пай) особи дізналися у 2015 році від старшої сестри відповідачки, яка підтвердила факт необізнаності брата та сестри до вказаної дати, той факт, що відповідачем та його представником не надано суду доказів на спростування зазначеного факту, суд прийшов до висновку, що їх право на земельну частку (пай) підлягає безумовному судовому захисту і вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і посилання відповідача та його представника на ч. 4 ст. 261 ЦК України (в ред. 2004 року), згідно якої у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття, в обґрунтування заперечень проти позову у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, є безпідставними, оскільки на день смерті батька позивачі були малолітніми особами і вказані норми не розповсюджуються на дані правовідносини.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про застосування у даному спорі строку позовної давності, оскільки не ґрунтуються на законі й бездоказові, твердження про те, що ОСОБА_3 стала повнолітньою ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та з указаного часу і повинні були знати про порушення свого права не є доведеним, воно ґрунтується тільки на особистих роздумах, здогадках та висновках щодо певних обставин.

На підставі зібраних по справі доказів та з урахуванням вимог чинного законодавства, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів.

Нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, ОСОБА_5 не надав, а колегія суддів їх не встановила.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8відхилити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді