Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2528/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бугайченко Т. А.

Доповідач Мурашко С. І.

УХВАЛА

Іменем України

29.10.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мурашка С.І.

суддів - Бубличенко В.П., Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2015 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та просив стягнути на його користь 100000 грн. моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2015 року позов задоволено частково та стягнуто з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2 18000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про стягнення з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у дохід держави судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши з підприємства на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 06 000 грн. Посилається на те, що такий розмір відшкодування відповідатиме обставинам справи та вимогам розумності та справедливості.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Хорольська І.А. підтримала апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги у встановлених ст.303 ЦПК України межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 07.02.2005 року по 05.06.2013 року працював в ДП «Схід ГЗК» Смолінська шахта на посаді підземного прохідника (а.с.8).

Висновком Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 14.01.2015 року у позивача виявлено захворювання внаслідок роботи в особливо шкідливих умовах праці і визнано як професійне захворювання.

29.04.2015 року Кіровоградською обласною МСЕК позивачу встановлено 65 % втрати працездатності, з яких 55% за професійним захворюванням, а 10 % за трудовим каліцтвом, та встановлено ІІІ групу інвалідності.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 04.03.2015 року причиною професійного захворювання ОСОБА_2 є тривалий термін роботи під впливом шкідливих виробничих факторів (вібрація, фізичне перевантаження, шум).

Частково задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що він втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло в наслідок дії негативних виробничих факторів під час виконання ним трудових обов'язків; відповідач як роботодавці не забезпечив безпечних умов праці, гігієнічних регламентів та нормативів, а тому зобов'язаний відшкодувати позивачу, завдану ушкодженням здоров'я моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки суд дійшов їх з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя передбачено ст. 237-1 КЗпП України.

Пленум Верховного Суду України у п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами) звернув увагу судів та роз'яснив, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема, шляхом повернення вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру і обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ДП «СхідГЗК» на користь позивача 18 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України врахував наведені позивачем конкретні обставини, що свідчать про його моральні страждання, їх глибину та тривалість, значне погіршення стану здоров'я, тяжкість і істотність вимушених змін у житті після встановлення йому ІІІ групи інвалідності та втрати 65 % працездатності внаслідок професійного захворювання, яке виникло через роботу протягом тривалого часу в особливо важких та шкідливих умовах праці, характер порушення прав позивача.

За таких обставин та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, положень ст. 3 Конституції України, згідно якої найвищою соціальною цінністю України є людина, її життя і здоров'я, колегія суддів вважає, що рішення суду щодо розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача в сумі 18 000 грн. є законним і обґрунтованим.

Визначений судом розмір моральної шкоди відповідає встановленим обставинам справи, вимогам ч.3 ст.23 ЦК України, ст.237-1 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги ДП «Схід ГЗК» висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відхилити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: