Спр. № 2-1058/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    27 травня 2009 року                                        м.Тячів                      

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Дегтярьова Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В позовній заяві зазначила, що внаслідок ДТП, яка сталася 27.12.2008 року з вини відповідача вона отримала численні тілесні ушкодження, зокрема: забій лівого колінного суглобу, лівої половини грудної клітки та шийного відділу хребта, які згідно акту судово-медичного обстеження від 31.12.2008 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень. Наведене стверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.12.2008 року відносно ОСОБА_2 у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст..286 КК України. В результаті протиправних дій відповідача їй заподіяно матеріальних збитків на суму 535,65 гривень, що складаються з витрат на лікування в сумі 335,65 гривень та витрат на заправку автомобіля для поїздки в лікарні м.Тячів та м.Ужгород на загальну суму 200 гривень.

    Крім того, внаслідок протиправної поведінки відповідача були порушені її права, а саме вона довготривалий час проходила медичні обстеження, їздила до лікарів. Їй вже 64 роки і, внаслідок побоювання за свій стан здоров»я, їй було завдано душевних страждань. Вона та її рідні зазнали значних хвилювань і турбот, були порушені її нормальні життєві відносини, в неї виникли труднощі в спілкуванні з оточуючими. Завдану моральну шкоду вона оцінює в розмірі 5000 гривень.

    Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 535,65 гривень в якості відшкодування за завдані матеріальні збитки,   5000 гривень завданої моральної шкоди, 3000 гривень витрат, пов»язаних з правовою допомогою адвоката.

    В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала повністю посилаючись на викладені в письмовій заяві обставини.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

    Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

    З постанови Тячівського відділу ДАІ та АТІ по обслуговуванню Тячівського району від 31.12.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 в судовому засіданні встановлено, що 27.12.2008 року, близько 10.00 годин в с. Вонігово ОСОБА_2, розпочинаючи рух на власному автомобілі марки «ВАЗ-2150», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, у тупиковому заїзді та виїжджаючи заднім ходом на вулицю Леніна біля магазину «Яна», грубо порушив вимоги п.п. 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України, не впевнившись у безпечності початку руху, не надавши перевагу пішоходу ОСОБА_1, яка знаходилася позаду вказаного автомобіля, вчинив наїзд на неї, спричинивши їй ушкодження у вигляді забою лівого колінного суглобу, лівої половини грудної клітки та шийного відділу хребта, які згідно акту судово-медичного обстеження від 31.12.2008 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.

    Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

      У відповідності до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

    Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявністю її вини.

Згідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яку фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї.

    Статтею 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

      Таким чином, суд вважає, що у зв’язку з протиправною винною поведінкою відповідача у відношенні до позивача, внаслідок чого йому заподіяно легкі тілесні ушкодження, позивач на підставі вказаних норм закону має право на відшкодування з боку відповідача моральної та матеріальної шкоди.

    Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно до ст.ст. 58, 59 цього Кодексу, докази повинні бути належними і допустимими.

    Відповідно до наданих позивачкою товарних чеків від 30.12.2008 року та 31.12.2008 року нею були придбані лікарства від ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4 на загальну суму 335,65 гривень, а тому суд вважає, що вимоги позивачки в цій частині позову підлягають до задоволення.

    Позивачкою не надано жодних доказів щодо понесених нею витрат на заправку автомобіля для поїздки в лікарні м. Тячів та м. Ужгород на загальну суму 200 гривень.

    Враховуючи наведене, суд вважає, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково, на загальну суму 335,65 гривень.

    При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що протиправними діями відповідача заподіяно позивачу тілесні ушкодження, що привело до зазнання ним фізичного болю і страждань, душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, неможливості в спілкуванні з оточуючими, а тому, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе позов в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди задовольнити частково, на суму 2500 гривень, яка є необхідною і достатньою для відновлення її нормальних життєвих зв’язків.

    Оскільки позивачкою не надано відповідних доказів щодо оплати нею витрат, пов»язаних з правовою допомогою адвоката в сумі 3000 гривень, суд вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 в даній частині позову підлягають до часткового задоволення на суму 500 гривень.

    Судові витрати в частині сплати судового збору і витрат на інформаційно-техгічне забезпечення розгляду цивільної справи покласти на відповідача.

    Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187,  1195 ЦК України, суд,  

Р  І  Ш  И  В:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 335  (триста тридцять п»ять) гривень 65 копійок в якості відшкодування за завдані матеріальні збитки,   2500 (дві тисячі п»ятсот) гривень завданої моральної шкоди, 500 (п»ятсот) гривень витрат, пов»язаних з правовою допомогою адвоката.

    Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 176 (сто сімдесят шість) гривень судового збору та 50 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

В решті позову відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів, з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів.

    Г о л о в у ю ч и й:                                                                        ОСОБА_5