Справа № 739/1363/15-ц Провадження № 22-ц/795/2086/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Чепурко В.В. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.

суддів:Бечка Є.М., Скрипки А.А.

при секретарі:Мартиновій А.В.

за участю:представника позивача ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Кіровської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 15 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення скасувати через неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджені та оцінені докази та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Позивач зазначає, що суд незаконно відкинув, як безпідставні, доводи щодо великої відставні між місцем її проживання та місцем відкриття спадщини, вказавши, що для прийняття спадщини достатньо подати лише заяву до нотаріуса. Однак, на думку позивача, згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 до заяви про відкриття спадщини необхідно подати ще ряд документів, а саме свідоцтво про смерть та довідку, якою підтверджується місце відкриття спадщини. Тобто, як вважає позивач, для звернення з заявою їй за умови проживання в м. Шостка Сумської обл. необхідно було декілька разів приїздити до м. Новгород-Сіверський, так як нотаріус знаходиться в даному місті, а мати проживала в селі Новгород-Сіверського району. Крім того, як зазначає ОСОБА_6, після смерті матері, в неї погіршився стан здоров'я, і вона більше року вживала ліки, на придбання яких витрачалась більша частина її пенсії та не мала фізичної можливості виїжджати у іншу місцевість, що стало причиною неподання заяви. Позивач посилається також на те, що про дані обставини вона не мала можливості повідомити суду, так як позов було розглянуто без її участі. На думку позивача, суд безпідставно не взяв до уваги того факту, що відповідачі не заперечували проти задоволення позову і це є підставою для задоволення позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи, що передбачено абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Заслухавши доповідача,пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Форостовичі Новгород-Сіверського району Чернігівської області померла ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22 червня 2006 року (а.с. 5). ОСОБА_6 є дочкою померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27 липня 1953 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 19 січня 1981 року (а.с. 6). За життя ОСОБА_8 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданого 25 квітня 1997 року, який посвідчив її право на земельну частку (пай) із земель КСП «Н-Сіверське» розміром 5,34 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 7). Також на ім'я ОСОБА_8 у Новгород-Сіверському відділенні Ощадного банку СРСР було відкрито два ощадні рахунки № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 (а.с. 8).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про не встановлення поважних причин пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Доводи апелянта, що причиною пропуску строку для звернення з завою про прийняття спадщини є значна відстань між місцем проживання спадкодавця та спадкоємця, та необхідністю приїздити декілька разів, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, виходячи з наступного. Пунктом 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідчена), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (п.п. 3.5 вищевказаного Порядку), тобто з вищевказаного випливає, що подання поштою заяви про прийняття спадщини,є підставою для заведення спадкової справи, а тому посилання апелянта про необхідність приїздити декілька разів для збору документів, які необхідно приєднати до заяви є безпідставними. Доводи щодо погіршення здоров'я позивачки після смерті матері та значні матеріальні витрати на придбання ліків і неможливість, у зв'язку з цим, покинути місце постійного проживання та виїхати іншу місцевість не підтверджені матеріалами справи. Крім того, з моменту смерті спадкодавця та зверненням до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини пройшло понад 9 років. Твердження позивачки, що справу було розглянуто на першому засіданні, без її участі, а тому вона не мала можливості надати докази щодо свого стану здоров'я не є підставою для скасування рішення. В матеріалах справи є заява ОСОБА_6 про розгляд справи за її відсутності, де також зазначено, що вона підтримує свої позовні вимоги, які не містили посилань на стан здоров'я, як причину пропуску строку, та просить задовольнити позовну заяву, тобто наміру подавати інші докази у позивача не було (а.с. 13).

Не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення твердження апелянта щодо неприйняття судом визнання позову відповідачами, оскільки вони є довільним тлумаченням відповідної правової норми з боку позивача. Частина 4 статті 174 ЦПК України передбачає ухвалення рішення про задоволення позову у разі визнання відповідачем позову лише за наявності для того законних підстав. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку на прийняття спадщини.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність законних підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, оскільки позивачем не зазначено належних доказів поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, обставини, на які вона посилається в позовній заяві і в апеляційній скарзі, є недоведеними, а посилання на незаконність рішення суду першої інстанції - необґрунтованими.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: