У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.;

секретар судового засідання Коробчук А.М.,

з участю ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника позивачки ОСОБА_1 та ОСББ "Спілка п'ятьох",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гощанського районного суду від 31 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, треті особи на стороні позивачки, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Спілка п'ятьох" до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою і земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а :

4 листопада 2014 року ОСОБА_1, а в лютому 2015 року третя особа із самостійними вимогами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Спілка п'ятьох" звернулися в суд з позовами до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та земельною ділянкою.

Рішенням Гощанського районного суду від 31 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 та третьої особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Спілка п'ятьох" задоволено. Відповідача зобов'язано усунути перешкоди позивачам у користуванні квартирою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, та прибудинковою земельною ділянкою за цією ж адресою, що перебуває у приватній власності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Спілка п'ятьох". Крім того, відповідача ОСОБА_2 зобов'язано демонтувати два паркани, побудовані ним із шиферу та металопрофілю, а також самовільно збудований фундамент на земельній ділянці, яка належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку „Спілка п'ятьох". Зобов'язано відповідача ОСОБА_2 земельну ділянку, на якій ним проведено самочинне будівництво парканів і фундаменту, привести у належний стан, що забезпечить право інших співвласників квартир на подальше використання її за призначенням.

Вирішено питання про судові витрати.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач доводив, що висновок місцевого суду про те, що він не погоджував своїх дій із членами ОСББ „Спілка п'ятьох"; самовільно захопив частину земельної ділянки, яка перебуває у спільній власності членів ОСББ; без погодження із позивачами встановив шиферну огорожу навколо належної йому квартири; забетонував огороджену частину земельної ділянки та встановив огорожу з металопрофілю, у зв'язку з чим перешкоджає позивачам користуватися належними їм квартирою та земельною ділянкою, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Факт самовільного зайняття ним земельної ділянки, що належить ОСББ, висновком контролюючого органу Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області не підтверджено.

Згідно з актами Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю від 1 жовтня 2014 року та 20 січня 2015 року ознак самовільного будівництва не виявлено, натомість підтверджено, що він проводить благоустрій прилеглої території.

Більшість членів ОСББ „Спілка п'ятьох", а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, надали йому дозвіл на зведення добудови до квартири за умови встановлення ним воріт, що і було зроблено.

Задовольняючи позов, суд взяв до уваги акт обстеження прибудинкової території житлового будинку від 18 вересня 2014 року, який був складений Гощанською селищною радою. В той же час суд відхилив інформацію Гощанської селищної ради від 16 грудня 2014 року № 02-29/1978, згідно з якою всі мешканці будинку мають вільний доступ до власних квартир, господарських будівель і споруд.

Житловий будинок на АДРЕСА_1 потребує капітального ремонту, про що зазначено у висновках комісії Гощанської РДА. Тому він виготовив проект реконструкції з утеплення п'ятиквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та подав відповідні документи до Центру надання адміністративних послуг у м. Рівному, яким 20 серпня 2015 року йому було видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з утепленням квартири 5-ти квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1», яку він не встиг долучити до матеріалів справи в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 7.2.2. ДБН А.3.2-2-2009 „Системи стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення" виробничі території і ділянки робіт у населених пунктах чи на території діючих підприємств для уникнення доступу сторонніх осіб повинні бути огороджені.

У зв'язку з цим шиферна огорожа, яка розміщена навколо його квартири, де проводяться будівельні роботи, не може бути демонтована.

Покликаючись на ці обставини, відповідач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1, третя особа із самостійними вимогами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Спілка п'ятьох", а також треті особи на стороні позивачки ОСОБА_1, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 рішення місцевого суду вважають законним та обґрунтованим і просять апеляційний суд залишити його без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом установлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, а власником сусідньої квартири АДРЕСА_2 зазначеного багатоквартирного будинку є відповідач ОСОБА_2 (а. с. 4, 67).

Власником земельної ділянки площею 0,3281 га, на якій розташовані багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 та його прибудинкова територія, є третя особа із самостійними вимогами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Спілка п'ятьох" (а. с. 5-6).

З матеріалів справи вбачається, що власник квартири АДРЕСА_2 відповідач ОСОБА_2 з метою проведення житлової добудови до своєї квартири шляхом установлення паркану з шиферу та металопрофілю, в т. ч. із частковою заливкою фундаменту під встановлену огорожу, біля належної йому квартири відгородив частину прибудинкової території у розмірі та межах, що не була ним погоджена зі всіма співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та виділена йому відповідним рішенням ОСББ "Спілка п'ятьох", якому ця прибудинкова земельна ділянка за вказаною адресою належить на праві власності, що призвело до порушення прав як позивачів у даній справі, так і інших осіб, які є співвласниками зазначеного багатоквартирного будинку та прав на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Крім того, при цьому відповідач частково пошкодив вагонку на зовнішній стіні будинку біля вхідних дверей квартири позивачки ОСОБА_1

Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови.

Режим використання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків регулюється ст. 42 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки прибудинкової території (залежно від суб'єктів, які набувають права на земельну ділянку багатоквартирного будинку) можуть перебувати у власності або в користуванні.

Відповідно до ст. 42 ЗК України в редакції, яка була чинною до 1липня 2015 року, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Згідно зі ст. 42 ЗК України у теперішній редакції земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) та ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Після прийняття Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності з 1 липня 2015 року, його статтею 1 передбачено, що прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; а спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ст. 4 згаданого Закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ст. 5 Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Як було зазначено вище, відповідач ОСОБА_2 біля належної йому квартири з метою проведення житлової добудови до свого помешкання встановив паркан із шиферу та металопрофілю, в т. ч. із частковою заливкою фундаменту під встановлену огорожу, відгородивши частину прибудинкової території у розмірі та межах, що не була погоджена ним зі всіма співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та не була виділена йому відповідним рішенням ОСББ "Спілка п'ятьох", яке є власником прибудинкової земельної ділянки за вказаною адресою.

Тому зважаючи на те, що згідно з чинним законодавством спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія) є спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку, а відповідач до 1 липня 2015 року не погодив своїх дій зі всіма співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, відгородив частину прибудинкової території у розмірі та межах, що не була виділена йому відповідним рішенням ОСББ "Спілка п'ятьох", яке є власником прибудинкової земельної ділянки за вказаною адресою, а також не отримав відповідного рішення зборів співвласників зазначеного багатоквартирного будинку вже після 1 липня 2015 року, суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, прийшов до цілком обґрунтованого висновку про те, що такі дії відповідача призвели до порушення прав позивачів у даній справі та інших осіб, які є співвласниками зазначеного багатоквартирного будинку і прав на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Оскільки відповідач створив позивачам, а також іншим співвласникам будинку перешкоди у користуванні частиною майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, місцевий суд законно й обґрунтовано зобов'язав його їх усунути.

Доводи апелянта про те, що його дії не є самовільними, що насправді він проводить благоустрій прилеглої території та капітальний ремонт багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, а також про неможливість знесення у зв'язку з проведенням ним таких робіт спірної огорожі, зважаючи на обставини, про які було зазначено вище, є непереконливими і на увагу не заслуговують.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки доводи поданої апеляційної скарги обґрунтованості зроблених місцевим судом висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 304, 307, 308, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Гощанського районного суду від 31 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: