Справа № 2-437/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                             

05 червня 2009 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді  Сороки О.В.,

секретаря Черкасової М.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Новомосковська цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – виконавчий комітет Новомосковської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самовільних побудов, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2   ОСОБА_3  до ОСОБА_1  про стягнення моральної шкоди, -    

                   

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить захистити її право власності, знести незаконно побудовані відповідачами свинарник та гараж, що розташовані на території домоволодіння за АДРЕСА_1 , стягнути на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2780 грн., 11 коп., завдану в результаті неправомірних дій відповідачів, а також моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивачка вказує, що вона являється власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2  – відповідно є власницею сусіднього будинку № 49, а відповідач ОСОБА_3  – її зятем. В 1987 році ОСОБА_1  з дозволу сусідки приєднала свій будинок до газопроводу, який в свій час проклала ОСОБА_2  і за це виплатила їй половину його вартості, що на той час складало 150 крб. В січні 1996 року ОСОБА_1  встановила лічильник газу, і з цього приводу у неї з сусідкою почалися неприязні стосунки, в результаті яких вона змушена була в 2007 році провести окремий газопровід до свого будинку, так як працівники міськгазу виписали припис, в якому попереджали про необхідність фарбування газової труби. Оскільки газова труба знаходиться на території ОСОБА_2 , ОСОБА_1  запросила сторонніх людей для фарбування труби, а 17.07.207 року ОСОБА_2  не впустила їх до свого помешкання. Тому ОСОБА_1  остаточно вирішила провести окремий газопровід, і на його проведення вона витратила 5560 грн., 23 коп., і так як колись віддала на газопровід сусідці половину його вартості, вважає, що сусіди повинні на даний час відшкодувати понесені нею витрати  порівну, тобто повинні їй відшкодувати 2780 грн., 11 коп. Крім того, ОСОБА_1  зазначає, що в 2001 році до ОСОБА_2  переїхала проживати її дочка Ольга разом з чоловіком – ОСОБА_3 , які на межі садиб збудували з нових креозотних шпал сарай, в якому вирощували свиней. Оскільки на її подвір’ї розповсюджувався запах від креозоту та свиней, вона неодноразово зверталася до відділу архітектури та санстанції, які на її думку повинні були заборонити будівництво свинарнику. Протягом тривалого часу сусіди вигодовували свиней на продаж, а ОСОБА_1  не могла знаходитися у себе на подвір’ї, т.я. різкий запах  шкодив її слабкому здоров’ю. Також відповідач ОСОБА_3 , поряд з належним ОСОБА_1  будинком, в порушення будівельних норм, а також з відхиленням від проекту збудував гараж, який затулив сонячне світло в її будинку, а крізь вікна втягуються вихлопні гази, тому зазначений вище свинарник та гараж ОСОБА_1  просить знести, а з відповідачів просить стягнути спричинену їй моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В свою чергу, відповідачі ОСОБА_2  та ОСОБА_3  звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути з останньої спричинену їм моральну шкоду у розмірі 10000 грн., завдану їм в результаті неправомірних дій ОСОБА_1 , яка постійно звертається з різними скаргами до організацій та установ, ображає їх, розповсюджує про них недостовірну інформацію.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначають, що зі ОСОБА_1  являються сусідами. Не заперечують, що збудували сарай зі шпал, однак обмазали його, тому запаху від креозоту у дворі ОСОБА_1  не може бути. Дійсно в сараї тримали свиней, вирощували по одній свині в рік. Крім того, відповідачі зазначають, що будівництво гаражу почали з дозволу виконкому, бо мали намір облаштувати свій побут, однак сусідка почала скаржитися в різні інстанції та погрожувати їм, по всім сусідам розповсюджувати недостовірну інформацію, та вимагати компенсацію за проведений  нею з власної ініціативи газ, вимагала знесення сараю та гаражу. Всі ці дії принижують їх честь та гідність, тому вони просять стягнути моральну шкоду на їх користь.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  свій позов підтримала та просить задовольнити у повному обсязі, позов ОСОБА_2  та ОСОБА_3  не визнала, пояснивши, що ОСОБА_3  збудував гараж ближче до її садиби, а не в тому місці, де йому було дозволено будувати, за що заплатили штраф. За її скаргою з санстанції приходили працівники і склали акт про те, що в сараї вирощуються свині, а сарай повинен використовуватися для господарських потреб, а не для вирощування свиней, тому просить їх знести. Крім того, просить відшкодувати матеріальну шкоду у вигляді половини вартості газопроводу, т.я. через неприязні стосунки змушена була провести окремий газопровід, а також стягнути моральну шкоду у зазначеному вище розмірі, пояснивши, що протягом тривалого часу не могла вільно користуватися своєю власністю, знаходитися в подвір’ї та мати можливість дихати чистим повітрям.

 Відповідачі ОСОБА_2  та ОСОБА_3  в судовому засіданні  позовні вимоги ОСОБА_1  не визнали, свій позов підтримали, пояснивши, що  дійсно гараж збудований з відхиленням від проекту, т.я. в тому місці, де їм дозволено будівництво знаходиться зливна яма, а в зв’язку з малими розмірами земельної ділянки змушені були збудувати гараж ближче до садиби ОСОБА_1  Дійсно, щоб прокормити сім’ю, вирощували по одній свині в рік в сараї, збудованому з креозоту, а вже більше року їх не тримають та не вирощують. Вважають, що ОСОБА_1  з власної ініціативи захотіла провести окремий газопровід, хоча робили їй зауваження, в той час коли був спільний газопровід, про те, що вона хоч би раз його пофарбувала. Однак ОСОБА_1  постійно на них скаржиться у різні інстанції, в зв’язку з чим вони нервують, ОСОБА_3  через виниклі конфлікти під час розгляду справи у суді переніс інсульт, витрачає кошти на лікування, і всі ці дії ОСОБА_1  призводять до моральних страждань, принижують їх честь та гідність, т.я вони добропорядні господарі свого будинку, ввічливі сусіди, на яких ніхто ніколи не скаржився.

Представник виконавчого комітету Новомосковської міської ради ОСОБА_4  в судовому засіданні пояснив, що дійсно гараж збудований ОСОБА_3  не на тому місці, де їм було надано дозвіл на будівництво, про що було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу, який вони сплатили. Між тим, орган місцевого самоврядування, як особа яка має право заявити вимогу про знесення самочинної побудови, такий позов пред’являти не буде.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, третьої особи, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1  є власником житлового будинку та земельної ділянки за АДРЕСА_1 , що стверджується державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 9) та  договором дарування (а.с. 40,41), а ОСОБА_2  є власником житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_2 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.  48-50).

Рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 1080 від 20.12.2006 року ОСОБА_2  по АДРЕСА_2  дозволено будівництво гаражу (а.с. 55).

В судовому засіданні встановлено, що гараж зведено з порушенням норм ДАБН та всупереч визначеного місця розташування гаражу, що стверджується постановою про накладення адміністративного стягнення (а.с. 60), згідно якої ОСОБА_2  сплатила штраф (а.с. 56), а також висновком ГУ МНС України Дніпропетровській області, згідно якого відстань між будівлями житлового сектору повинна бути не менше 4-х метрів (а.с. 16).

    Однак, відповідно до ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить спільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову, а якщо проведення такої перебудови є неможливим, або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1  у задоволенні позову щодо знесення гаражу, оскільки суд може постановити таке рішення тільки за позовом відповідного органу місцевого самоврядування.  

Актом перевірки дотримання санітарного законодавства, складеного 24.10.2007 року Новомосковською міською санітарно-епідеміологічною станцією, стверджується, що за заявою ОСОБА_1  було проведене обстеження домоволодіння за АДРЕСА_2 , в ході якого було встановлено, що будівництво сараю здійснено на підставі дозволу відділу архітектури (а.с. 61), а на момент перевірки живність в сараї була відсутня, навіз висипається на відстані 10 метрів від сараю, а компостування не проводиться (а.с. 25).

Міський відділ архітектури та містобудування повідомив на ім’я ОСОБА_1 , що сарай для утримання живності та птиці по санітарним вимогам повинен знаходитись не ближче 12 метрів від вікон житлових будинків.

В судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтвердили, що від утримання свиней в сараї, належному ОСОБА_2 , на подвір’ї ОСОБА_1  влітку стояв неприязний запах, до якого зазвичай людина дуже вразлива.

Таким чином, з наданих до суду документів, не надано доказів того, що будівництво сараю проведене з відхиленням від проекту, крім того не надано доказів, що вирощування свиней в сараї на території домоволодіння ОСОБА_2  порушувало законодавство в сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного стану населення, а тому позов ОСОБА_1  частині знесення сараю не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні надані документально підтверджені докази, які стверджують, що на будівництво газопроводу до будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1  витратила 3749,98 грн (а.с. 21-23).

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що діями ОСОБА_2  чи ОСОБА_3  майну чи майновим правам ОСОБА_1  завдано шкоду у розмірі 5560,23 грн., оскільки монтування газопроводу є виключним особистим правом кожної особи на забезпечення життєдіяльності та необхідних умов для утримання, використання житлового будинку.

Посилання позивача ОСОБА_1  на те, що вона змушена була провести окремий газопровід не можуть бути прийняті, як належний доказ того, що вона з технічних умов, чи через неправомірні дії відповідачів, не мала можливості використовувати спільний газопровід, яким вони разом використовували протягом 20 років, а лише свідчить про виниклі між сусідами неприязні стосунки, в результаті яких сторони провокують один одного на порушення правил суспільного проживання.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8   ОСОБА_9 , які кожен окремо ствердили, що між ОСОБА_1  та ОСОБА_2  склалися неприязні стосунки, в результаті яких ОСОБА_1  постійно звертається зі скаргами в різні інстанції, до квартального комітет, через які ОСОБА_2  та ОСОБА_3  постійно нервують, хоча самі вони порядні люди, добрі сусіди та господарі, про яких всі сусіди надають позитивні відзиви, тому такі дії сусідки ОСОБА_1  завдають їм моральної шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1  дійсно зверталися зі скаргами до Ново московського управління газового господарства (а.с. 10), до головного лікаря Новомосковської міської санітарної станції (а.с. 12), до міського відділу містобудування (а.с. 14), до ново московського районного відділу ГУ МНС України (а.с. 16,17), до міського голи м.Новомосковська (А.с. 18), за результатами розгляду яких ОСОБА_1  були роз’яснені будівельні норми, санітарні правила і т.п. Однак Конституція України гарантує кожній особі право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, тому звернення ОСОБА_1  до установ та організації за захистом своїх прав є гарантоване Конституцією України право на захист  та на звернення.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2  та ОСОБА_3  також  не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

    На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 367, 1166, 1167 ЦК України, ст . 10, 60, 84, 88, 213, 213, 214 ЦПК України,-

в  и  р  і  ш  и  в:

В позові ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – виконавчий комітет Новомосковської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самовільних побудов, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

В позові ОСОБА_2 , ОСОБА_3  до ОСОБА_1  про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

   

Суддя                         /підпис/

Копія вірна:

Суддя                         О.В. Сорока.