Справа № 2- 239/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2009 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі судді Хохлюк Г.О. при секретарі Кравчук Ю.С. з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка справу за позовом ПСП « Церем» до ОСОБА_2 про стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 6915 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ПСП « Церем» 16.04.2009 року пред»явив позов до ОСОБА_2 про стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 6915 грн., посилаючись на те, що відповідачка є пенсіонеркою і має у цьому ПСП майновий пай вартістю 2412 грн. і цей майновий пай складається з різних складових частин відповідно структурі пайового фонду станом на квітень 2001 року, тобто на час видачі майнового сертифікату, у т. ч. будівлі, споруди та передавальні пристрої, транспортні засоби, техніка, автомобілі, робоча худоба. Частина майнового паю у робочій худобі становить 11,81% чи 285 гривень. Це видно із приєднаних до справи документів- розрахунку вартості паю, довідок, Положення про комісію з організації майнових питань, що виникають у процесі реформування, , структури пайового фонду, Положення про реформування і розподіл майна в ПСП « Церем».
1 грудня 2008 року близько 11-ї години відповідачка ОСОБА_2 за допомогою свого зятя ОСОБА_3 самоуправно з ферми ПСП « Церем» в рахунок майнового паю забрала бичка вагою 600 кг, продажною вартістю 7200 гривень і добровільно повертати бичка не бажає.
Оскільки цього бичка відповідачка набула безпідставно, то відповідно до вимог ст.ст. 1212,1213 ЦК України вона повинна повернути його, але ПСП « Церем» з врахуванням тієї обставини, що відповідачка годувала бичка протягом шести місяців і вартість його збільшилась, просить стягнути з неї вартість бичка станом на 1.12.2009 року за мінусом її частини у робочій худобі, тобто 285 грн., що буде становити 6915 грн. ( 7200 – 285), але ПСП « Церем» не буде заперечувати проти повернення бичка, якщо відповідачка не погодиться сплатити вказану частину його вартості.
Представник позивача також пояснив та надав суду відповідні документи про те, що не одна ОСОБА_2 забрала з ферми ПСП « Церем» неналежного їй бичка, це зробили 76 пайовиків, що створило відповідні проблеми не тільки для ПСП, але й для інших пайовиків, які не забирали худобу самоуправно.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позов не визнали, пояснили, що вони вважають, що позивач повинен залишити ОСОБА_2 вказаного бичка в рахунок майнового паю вартістю 2412 грн. з тих підстав, що вартість паю з 2001 року не переглядалась, а тому вона могла збільшитись.
Крім того, вони вважають, що ПСП « Церем» не є власником бичка, а тому не може бути належним позивачем по справі, що позивач не надав доказів безпідставного набуття відповідачкою бичка і вартість бичка позивач визначив неправильно, відповідачка не укладала з позивачем договір оренди її майна.
Вони також пояснили, що засновники ПСП» Церем» спонукали їх так вчинити, бо вони, на їх погляд, розбазарюють належне пайовикам майно.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений і підлягає задоволенню.
ПСП « Церем» є належним позивачем по справі, оскільки воно створено у вересні 2008 року внаслідок реформування сільськогосподарського кооперативу « Церем» і є правонаступником останнього, що видно із Статуту, затвердженого 17.09.2008 року. Воно є юридичною особою і вправі від свого імені укладати договори, набувати майнові та немайнові права та нести обов»язки, пов»язані з його діяльністю, бути позивачем та відповідачем у судових органах.
Цей бичок з»явився в ПСП « Церем» внаслідок отелення і перебував у його розпорядженні, працівники цього ПСП годували та доглядали бичка, а тому ПСП « Церем» має повне право вимагати його повернення чи стягнення його вартості у осіб, які незаконно ним заволоділи.
Докази безпідставного набуття цього бичка є.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 самі не заперечують, що бичок їм не належить, що вони 1.12.2009 року самовільно забрали його з ферми ПСП « Церем».
Підтверджується цей факт також відомістю, у якій ОСОБА_2 розписалась про те, що дійсно забрала бичка вагою 600 кг.
Доказами цього факту також є постанова ДІМ Баранівського РВ УМВС ОСОБА_5 від 25.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по факту крадіжки бичка, оскільки вказана посадова особа не знайшла в їх діях складу крадіжки, але в їх діях є ознаки самоуправства, що підтверджується постановою Баранівського районного суду від 7.04.2009 року, якою в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 356 КК України було відмовлено за актом амністії, а не за відсутністю події чи складу злочину і цю постанову оскаржено не було.
Свідок ОСОБА_6- Хижівський сільський голова показав, що він роз»яснював відповідачці та іншим пайовикам, що вони не вправі самоуправно забирати свої паї, що вони повинні повернути худобу, але вони на це не зважають, вважають, що їх майно буде розбазарено.
Відповідно до вимог ст.ст. 1212 , 1213 ЦК України особа, яка набула майно безпідставно, зобов»язана повернути його потерпілому в натурі. Вартість майна відшкодовується в разі неможливості повернути майно в натурі і вартість майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Позивач йде назустріч відповідачці, яка не бажає повернути бичка, та просить стягнути вартість бичка за мінусом частини її паю у робочій худобі.
Якщо відповідачка не бажає відшкодовувати позивачу цю вартість майна, це не позбавляє її права повернути самого бичка.
Позивач визначив вартість бичка в розмірі 7200 гривень.
Відповідачка та її представник не погоджуються з цією вартістю, але доказів про те, що бичок має іншу вартість вони суду не надали, хоча зобов»язані були з метою підтвердження своїх заперечень проти позову це зробити до або під час попереднього судового засідання відповідно до вимог ч.2 ст.27 ЦПК України.
Вони не надали таких доказів і в судовому засіданні, а тому їх заперечення проти визначеної позивачем вартості бичка є безпідставними.
Відповідачка надала суду закупівельні ціни на бичка станом на 7.04.2006 року, але ці ціни суд не може взяти до уваги, оскільки справа розглядається судом 5 червня 2009 року, а бичок незаконно набутий 1 грудня 2008 року, а ціни за цей період значно виросли.
Позивач визначив, що бичка можна продати за 7200 гривень, а відповідачка не довела протилежного.
Суд вважає, що позивачу слід було ставити питання про повернення бичка, оскільки бичок до цього часу знаходиться у відповідачки, але виходити за межі позовних вимог суд не вправі, а жодних підстав для відмови в позові немає.
Та обставина, що між позивачем та відповідачкою не укладався договір оренди майна не є підставою для відмови у позові.
У такому договорі конкретно вказується яке майно і на яких умовах відповідачка передала позивачу в оренду, але майно відповідачці в натурі не виділялось.
Відповідачка 6.06.2008 року подала заяву директору ПСП « Церем» про виділення їй майна в натурі на суму її майнового паю -2412 грн., але вона не вказала яке майно вона просить їй виділити.
Якщо спір про виділення паю в натурі сторони не змогли вирішити добровільно, то відповідачці слід було б звернутись з позовом до суду, а не чинити самоправно.
Відповідно до протоколу засідання комісії по розпаюванню від 13.12.2008 року, ця комісія вирішила проводити видачу майнових паїв згідно визначеної структури, вартість ВРХ оцінити по діючих закупівельних цінах, що відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ,ст.ст. 79,80,81,88,212,213,215,218 ЦПК України, суд
РІШИВ:
Позовні вимоги ПСП « Церем» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, пенсіонерки на користь ПСП « Церем» вартість безпідставно набутого майна в сумі 6915 грн. та судові витрати по справі в сумі 99,15 грн., а всього 7014,15 грн.
З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 10 червня 2009 року о 16-й годині.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський суд шляхом подання в 10- денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги або шляхом подання в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя