Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2012 Справа №1915/14405/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Тихої І.М.,

при секретарі Матрифайло І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

ПАТ “Дельта Банк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 004-19709-291207 від 29.12.2007 року в сумі 7 895,79 грн., посилаючись на те, що відповідач порушив взяті на себе згідно договору зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте, надіслав до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, у якому повністю підтримав позов з мотивів, викладених в заяві та попросив розглядати справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні порти задоволення позову заперечив та пояснив, що він не мав наміру укладати договір, останній був нав”язаний йому працівниками банку, які не перевірили його платоспроможність, а тому в задоволенні позову попросив відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.

Згідно з вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати кредитні кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплати проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України. Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України параграфа 1 глави 71 ЦК України якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 частиною1 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог , що звичайно ставляться.

29.12.2007 року між ТзОВ “Комерційний Банк “Дельта”(правонаступником якого є ПАТ “Дельта Банк”) та ОСОБА_1 укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки № 004-19709-291207, за яким банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та на день укладення договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 000 грн.(п.1.3 договору).

Кредитні кошти та власні кошти відповідача згідно з умовами договору використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані ним у суб”єктів господарювання, знання готівки, виконання його зобов”язань перед банком за Договором та вчинення інших операцій передбачених договором.

Згідно з п.1.4 договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів та кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої і не потребує підписання додаткових угод.

Відповідно до п.2.1 Договору моментом надання банком відповідачу кредиту є день здійснення ним операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів.

Погашення кредиту та відсотків за користування у відповідності до п. 2 Договору повинно було здійснюватись позичальником щомісячними платежами в строки встановленні договором та умовами надання кредитної картки.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, а саме відкрив відповідачу картковий рахунок № 26253901880972 , випустив та надав кредитну картку, з встановленим лімітом у розмірі 5 000 грн., та ПІН-код до картки,здійснював обслуговування відповідача на умовах, викладених у тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору та Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Проте, ОСОБА_1 в порушення взятих на себе згідно договору зобов’язань щодо погашення заборгованості щомісячними платежами кредит не погашав. Станом на 18.05.2012 року відповідач заборгував позивачу 7 895,79 грн. за кредитним договором, з яких: 3 852,02 грн. –заборгованість за кредитом, 2 050,67 грн. –непогашених відсотків, 1 993,10 грн.- комісії та 225,00 грн. –пені.

Заперечення відповідача щодо отримання кредитних коштів без потреби на думку суду не впливають на необхідність їх повернення, а тому суд не приймає їх до уваги.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з позивача на його користь заборгованості за користування кредитом в розмірі 7 895,79 грн. та 214,60 грн. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

Керуючись ст.ст.10, 60, 213,215 ЦПК України, ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, суд, ­-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”7 895 грн. 79 коп. заборгованості по кредиту, з них: 3 852,02 грн. –заборгованість за кредитом, 2 050,67 грн. –непогашених відсотків, 1 993,10 грн.- комісії, 225,00 грн. –пені та 214 грн. 60 коп. в повернення сплачених судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга подається до апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_2