РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Панасенко О.П.

при секретарі Назаренко А.В.

з участю позивача і представника відповідача розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Марганці справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «МГЗК» про відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що працював на ВАТ “МГЗК” понад 26 рік, з них працював підземним ГРОВ 2 розряду - 9 місяців, ГРОВ 4 розряду - 3 міс., ГРОВ 5 розряду - 4 роки 11 міс., ГРОВ 6 розряду - 20 років 5 міс. в умовах шкідливого впливу - 26 рік 5 місяців. Під час роботи захворів хронічним захворюванням, 09.04.2009 року, згідно висновку МСЕК йому встановлено 3 групу інвалідності, 65 % втрати працездатності, з повторним оглядом 01.04.2010 року. 28 лютого 2009 року позивач звільнився з ВАТ «МГЗК» за власним бажанням в зв’язку з виходом на пенсію. В результаті професійного захворювання на виробництві позивач змушений додавати додаткових зусиль для забезпечення та організації свого життя, відчуває незручність при спілкуванні з близькими йому людьми та іншими особами. Просить стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та суду пояснив, що він повинен був додавати додаткові зусилля для організації свого життя, під час роботи не завжди був забезпечений спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту. Постійно знаходиться на лікуванні, що підтверджується амбулаторною картою.

Представник відповідача ВАТ «МГЗК» ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що законом обов’язок відшкодування шкоди покладений на ФССНВВ. Позивач знав, що буде працювати у шкідливих умовах праці, за що сплачується підвищена заробітна плата, та погодився на це. Крім того, позивачем не доведена наявність моральної шкоди, а також сума відшкодування позивачем не доведена.

Факт встановлення професійного захворювання, час перебування на лікуванні, встановлення відсотку втрати працездатності в суді не оспорювалися.

Судом досліджені медичні документі, надані позивачем, щодо стану його здоров’я.

Суд приходить до наступного:

Позивач ОСОБА_1 працював у ВАТ «МГЗК» з 17 червня 1981 року по 28 лютого 2009 року підземним робітником очисного вибою, згідно копії трудової книжки.

Під час роботи на підприємстві ОСОБА_1 захворів захворюваннями, а саме: - радикулопатія шийна та попереково-крижова на фоні спондилоартрозу, полісегментарної дископатії, з вираженим порушеннями біомеханіки, хребта, м’язово-фіксаційним синдромом, нейро дистрофією у вигляді двосторонній плечолопатковий періатрозу ПФС справа ІІ-го ст., зліва 1-го ст., де формівний артроз, ліктьових суглобів ПФ 0-1 ст., двобічного гонартрозу ПФ справа ст., зліва 1-го ст.; вібраційна хвороба І-ІІ-го ст. від дії локальних вібрацій з вегетативно- сенсорною поліневропатією верхніх кінцівок та помірно вираженими вазомоторно- трофічними розладами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень 1-го ст. ЛН Іго ст.; нейросенсорна приглухуватість 1-го ст..

04 березня 2009 року було складено Акт розслідування хронічного захворювання відповідно до якого причинами професійного захворювання є вплив на протязі трудової діяльності пилу, марганцю, несприятливого мікроклімату (підвищений рівень пилу, марганцю).

Згідно висновку МСЕК від 09.04.2009 року ОСОБА_1 встановлено 65 % втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності з повторним оглядом 01.04.2010 року.

З 2001 року обов’язок відшкодування шкоди, в тому числі і моральної, покладено на ФССНВВ. Але в 2007 році після внесення змін в законодавство ФССНВВ звільнений від відшкодування моральної шкоди.

втрата працездатності та інвалідність встановлені позивачеві в 2009 році, тому підстав для стягнення з Фонду немає.

Згідно з СТ..1167 ЦК України, як загальною нормою закону, яка стосується всіх випадків відшкодування шкоди, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Позивач працював у небезпечних для здоров’я умовах, а вина відповідача полягає в незабезпеченні належних умов праці, або в неприйнятті заходів для максимального зменшення шкідливого впливу небезпечних умов, тобто в порушенні вимог ст.153 КЗпП.

За моральну шкоду, спричинену працівникові під час виконання трудових обов’язків несе організація, з якою працівник перебуває у трудових відносинах.

За ст.,237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, і вважає наявність моральної шкоди доведеною.

Внаслідок професійного захворювання позивач багато часу проводить на лікарняному. Це підтверджується об’єктивними даними - виписками з лікарень. Перебування в лікарні, навіть при відшкодуванні вартості всіх ліків, не може не викликати моральних страждань, тому що це є обмеженням для людини на вибір способу життя, пересування, тощо.

Тому суд не може погодитись з поясненнями представника відповідача про те, що сам факт перебування в лікарні, погіршення стану здоров’я не може бути доказом моральних страждань.

Суд враховує при визначенні суми відшкодування ту обставину, що відповідачем також приймалися деякі міри по зменшенню шкідливого впливу на здоров’я робітника. В підприємстві є санаторій-профілакторій, позивач міг проходити профілактику та лікування щороку, що могло б суттєво зменшити шкідливі наслідки важкої праці.

Суд вважає справедливою, такою, що відповідає нанесеної шкоді, є сума в 6500 грн.

Відшкодування шкоди за статтями 237-1 КЗпП та 1167 ЦК України не передбачає звільнення від сплати податків. Тому податковим агентом, яким є відповідач, повинно бути проведене утримання всіх належних платежів.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача ВАТ «МГЗК».

Керуючись ст. 10, 60, 209,212, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ “Марганецький гірничозбагачувальний комбінат” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6500 грн., з утриманням з зазначеної суми податковим агентом податків за законом «Про податок з доходів фізичних осіб».

Стягнути з ВАТ “Марганецький гірничозбагачувальний комбінат” на користь держави судовий збір 8,5 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення 37 грн..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження.

Заява про оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів після його проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд.