У Х В А Л А
і м е н е м у к р а ї н и
18 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Касьяна О.П.,
суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,
Карпенко С.О., Савченко В.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою її представником ОСОБА_7, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2014 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2013 року ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, у подальшому уточненим, в обґрунтування якого зазначали, що ОСОБА_3 на праві власності належать нежитлові приміщення першого поверху АДРЕСА_1 які він здає в оренду ФОП ОСОБА_4 для організації офісу книжкодрукованої продукції. 30 червня 2013 року близько 23 год з вини власника квартири НОМЕР_1 цього будинку, розташованої поверхом вище над приміщеннями, що належать ОСОБА_3, сталось залиття та пошкодження нежитлових приміщень, про що комісією дільниці № 27 КП «Жилкомсервіс» складено акт обстеження. Згідно з актом залиття відбулося внаслідок дефекту шлангу приєднання холодної води у квартирі НОМЕР_1 цього будинку. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для відновлення належного стану нежитлових приміщень, складає 34 459 грн. Внаслідок залиття спричинено шкоду й майну орендаря - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у розмірі 66 783 грн. Оскільки відповідачі у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду відмовились, позивачі просили стягнути солідарно на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 34 459 грн та 15 000 грн - на відшкодування моральної шкоди, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2 937,60 грн; на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - 66 783 грн у відшкодування майнової шкоди та 20 000 грн - у відшкодування моральної шкоди, а також витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2 528,40 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_3 34 459 грн на відшкодування майнової шкоди, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - 66 783 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - моральну шкоду у розмірі 8 000 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 31 березня рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 28 716 грн у відшкодування майнової шкоди; 2 937,60 грн витрат, пов'язаних з проведенням експертних досліджень, 2 000 грн - у відшкодування моральної шкоди і 438,34 грн судового збору, а всього стягнуто 34 091,94 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 66 783 грн у відшкодування майнової шкоди; 2 528,40 грн витрат, пов'язаних з проведенням експертних досліджень, 3 000 грн - у відшкодування моральної шкоди і 814,94 грн судового збору, а всього стягнуто 73 126,34 грн.
Передано ОСОБА_6 книги та меблі, пошкоджені в результаті залиття і перелічені в таблицях №№ 1, 2 висновку товарознавчого дослідження від 25 липня 2013 року.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, поданій її представником ОСОБА_7, порушено питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судами норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі двоповерхового будинку АДРЕСА_1
За договором оренди від 26 квітня 2013 року вказані приміщення передані в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4
Дані про вид діяльності, що здійснює ФОП ОСОБА_4, у справі відсутні.
Також встановлено, що 30 червня 2013 року внаслідок дефекту підвідного шлангу води холодного водопостачання у квартирі НОМЕР_1, розташованої на другому поверсі над нежитловими приміщеннями, що належать ОСОБА_3
За даними КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації, власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 - 25/100 часток, ОСОБА_6 - 21/100 часток, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - 54/100 часток.
Висновком експертного товарознавчого дослідження, складеним 25 липня 2013 року за замовленням ОСОБА_11, визначено розмір шкоди, завданої внаслідок пошкодження поліграфічної продукції, у сумі 63 837 грн, а внаслідок пошкодження меблів -2 946 грн.
Висновком експертного будівельно-технічного дослідження, складеним 5 серпня 2013 року за замовленням ОСОБА_3, визначено розмір майнової шкоди, завданої приміщенню внаслідок залиття, у сумі 34 459 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягуючи шкоду солідарно, суд першої інстанції, з посиланням на ст. ст. 355 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843403/ed_2014_03_29/pravo1/T030435.html?pravo=1>, 360 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843408/ed_2014_03_29/pravo1/T030435.html?pravo=1>, 369 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843417/ed_2014_03_29/pravo1/T030435.html?pravo=1>, виходив з того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є співвласниками приміщення № 17 у квартирі АДРЕСА_1 у якому стався прорив шлангу, і вважав доведеним розмір майнової та моральної шкоди.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про те, що шкода має бути відшкодована лише ОСОБА_6, оскільки підвідний шланг холодного водопостачання знаходиться у приміщенні, яке використовується нею. Також апеляційний суд вважав за можливе передати пошкоджене майно одночасно з відшкодуванням шкоди особі, відповідальній за шкоду, зменшив розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, і зменшив розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_3, на суму податку на додану вартість.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення апеляційного суду таким вимогам закону не відповідає.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка задала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст. 1166 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1823/ed_2012_12_01/pravo1/T041618.html?pravo=1> (ч. 1 ст. 60 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1822/ed_2012_12_01/pravo1/T041618.html?pravo=1>).
Заперечуючи позов у частині розміру майнової шкоди, ОСОБА_7 двічі звертався з відповідним клопотанням до суду першої інстанції, а потім до суду апеляційної інстанції, у задоволенні яких суди відмовили, позбавивши особу права надати докази на спростування позовних вимог.
Встановивши, що нежитлові приміщення відремонтовані, апеляційний суд передчасно визначив розмір майнової шкоди, яку стягнув на користь ОСОБА_3, на підставі висновку будівельно-технічного дослідження.
Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_4, апеляційний суд не звернув уваги на те, що у справі, у тому числі у висновку товарознавчого дослідження від 25 липня 2013 року, відсутні будь-які докази, які б свідчили про належність йому книжкової продукції та меблів, які були пошкоджені внаслідок залиття приміщень.
Отже, висновок апеляційного суду про те, що саме ФОП ОСОБА_4 є особою, якій завдано шкоду пошкодженням майна, ґрунтується на припущеннях, що є порушенням ст. 60 ч.4 ЦПК України.
Відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції не може вважатись законним й обґрунтованим, оскільки постановлено з порушенням норм процесуального права, що унеможливили встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому таке рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану її представником ОСОБА_7, задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційного інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П.Касьян
Судді: В.І.Амелін В.П.Гончар С.О.Карпенко В.О.Савченко