Справа №22ц-1820 2010 р. Категорія п.50

Головуючий у 1 інстанції Борисенко В.В Доповідач: Петричка П.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року серпня 16 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Петричка П.Ф.

Суддів : Курій Н.М., Цяцяка Р.П.

При секретарі Глинському О.А.

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника органу опіки І піклування Бурди С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 24 лютого 2010 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Мостиська районна державна адміністрація - про позбавлення батьківських прав,

встановила:

Оскаржуваним рішенням відповідача позбавлено батьківських прав щодо сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вважаючи його незаконним і необґрунтованим, в апеляційній скарзі відповідач вказав, що суд неповно встановив обставини, не з"ясував відношення батька до дитини, безпідставно визначив ухилення від сплати аліментів, спілкування з дитиною, ухилення від участі у вихованні. Суд не врахував намагань відповідача спілкуватись з сином, що підтвердили свідки. Висновок органу опіки і піклування не ґрунтується на фактах і необ'єктивний. Просив скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача в підтримання скарги, заперечення позивачки і представника органу опіки і піклування, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її підставною і обґрунтованою.

Розглядаючи спір і ухвалюючи рішення про задоволення позовної вимоги, позбавляючи відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина, суд зробив невідповідні висновки встановленим обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Суд не взяв до уваги, що відповідач звертався до органу опіки і піклування з питаннями забезпечення можливості його спілкування з дитиною внаслідок зміни місця проживання позивачки та дитини .

Суд не врахував, що у пунктах 15,16 постанови № 3 від ЗО березня 2007 р. „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто ] прав на виховання дитини, захист її інтересів на відібрання дитини в інших осіб, які : незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об'єктивного з"ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними, своїми обов'язками.

Встановивши обставини справи, навівши їх в обґрунтуванні рішення суд дав їм невідповідну оцінку, оскільки дії відповідача в питаннях про участь у вихованні дитини неможливо розцінити винною поведінкою і свідомим нехтуванням ним батьківськими обов'язками.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, колегія суддів вважає, що рішення суду слід скасувати, врахувавши характер поведінки та особи батька і матері, обставини справи ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, одночасно попередивши відповідача про необхідність зміни його ставлення до виховання сина та поклавши контроль за виконанням ним батьківських обов'язків на орган опіки і піклування Мостиської районної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст. 303-305, 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.п.3,4, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 24 лютого 2010 р. скасувати і ухвалити нове.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2.

Попередити ОСОБА_5 про зміну ставлення до виховання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків покласти на орган опіки і піклування Мостиської районної державної адміністрації Львівської області.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскарженим у касаційному порядку подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: