Справа №345/2993/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2015 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючої судді Кардаш О.І.

при секретарі Боднар Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка  звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що постановою Калуського міськрайонного суду від 28.04.2014 року було визнано дії УПФУ в м. Калуші та Калуському районі щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії неправомірними. Зобов’язано УПФУ в м. Калуші та Калуському районі повести перерахунок та виплату призначеної пенсії як інваліду ІІІ групи в розмірі 6-мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2014 року з урахуванням проведених виплат. Ухвалою Львівського Апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 року, постанову Калуського міськрайонного суду від 28.04.2014 року суду було залишено без змін. На виконання рішення суду було відкрите виконавче провадження ВП №45010572 і зобов’язано протягом семи днів добровільно виконати виконавчий лист, проте УПФУ в м. Калуші та Калуському районі виплати суми не здійснили і листом від №245/П-15 від 09.07.2015 р. безпідставно відмовили у виплаті коштів. Таким чином позивачка просить стягнути із відповідача кошти в сумі 45 536,24 грн. з яких не виплачена пенсія - 28492,96 грн., індекс інфляції 16 200,20 грн., 3% річних за весь період не виплати пенсії – 843,08 грн.

До початку судового засідання представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подав заяву, в якій просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги та судовий збір по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, однак направила суду заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності, позов не визнає з підстав наведених у запереченні на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали, вважає, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що постановою Калуського міськрайонного суду від 28.04.2014 року було визнано дії УПФУ в м. Калуші та Калуському районі щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії неправомірними. Зобов’язано УПФУ в м. Калуші та Калуському районі повести перерахунок та виплату призначеної пенсії як інваліду ІІІ групи в розмірі 6-мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2014 року з урахуванням проведених виплат (а.с.4-6).

Ухвалою Львівського Апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 року, постанову Калуського міськрайонного суду від 28.04.2014 року суду було залишено без змін (а.с.7-19).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2015 року відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі було зобов’язано добровільно в семиденний термін виконати виконавчий лист №345/1290/14-а від 31.03.2015 року (а.с.10).

Згідно листа №245/п-15 від 09.07.2015 року ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі повідомило, що немає можливості виконати рішення суду, у зв’язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України (а.с.14).

УПФУ в м. Калуші та Калуському районі з власної ініціативи, без звернення до суду з приводу роз’яснення рішення суду, обмежив права позивача шляхом встановлення всупереч постанови суду терміну виплати пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС із 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Аналіз наведених норм права вказує на те, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 107 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином суд вбачає, що відповідач без звернення до суду з приводу роз’яснення постанови Калуського міськрайонного суду від 28.04.2014 року фактично обмежив її права шляхом встановлення всупереч постанови суду терміну виплати пенсії із 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

В силу вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини справи, які встановлені в постанові Калуського міськрайонного суду від 28.04.2014, не підлягають доказуванню.

  Згідно із розрахунком матеріальної шкоди, наданого відповідачем розмір недоплати склав 28492,96 грн., яка підлягає стягненню на користь позивачки з УПФУ в м. Калуші так Калуському районі. Відповідно до розрахунків збитків від інфляції, сума індексу інфляції становить - 16 200,20 грн., та 3% річних за весь період не виплати пенсії – 843,08 грн., які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування на виплату коштів позивачці, як на причину невиконання покладених на державу зобов'язань, суд не бере до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Дана правова позиція суду узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року в справі «Кечко проти України» зазначив, що держава самостійно визначає, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно поданої заяви про стягнення з відповідача судових витрат за надання правової допомоги та судовий збір по справі не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних і адміністративних справах» особа, яка надавала правову допомогу має право на таку компенсацію, що не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи. Проте представником позивача у всупереч даній нормі не надано суду документальних підтверджень, що він є фахівцем у галузі права та розрахунок понесених витрат у зв’язку із фактичними затратами часу на ведення справи.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача судового збору, то така вимога також не підлягає задоволенню оскільки, відповідно до Закону України «Про судовий збір» (із змінами та поповненнями станом на 01.07.2015 року) позивачі, які віднесені до І та ІІ категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати судового збору і при подачі даної позовної заяви позивачка була звільнена від сплати судового збору.

Згідно Закону України «Про судовий збір» (із змінами та поповненнями станом на 01.07.2015 року) Пенсійний фонд України та його органи звільнялися від сплати судового збору. А тому судовий збір по розгляду даної справи слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ВИРІШИВ :

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі в користь ОСОБА_1 кошти в сумі 45 536,24 грн. з яких не виплачена пенсія - 28492,96 грн., індекс інфляції 16 200,20 грн., 3% річних за весь період не виплати пенсії – 843,08 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, якщо  апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії рішення.

ГОЛОВУЮЧА СУДДЯ :