Справа № 180/3191/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 рокуМарганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої – судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

при секретарі - ШЕМЕТІ Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Марганці цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 громади м.Марганець в особі Марганецької міської ради, з участю третьої особи ОСОБА_3, приватного нотаріуса Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання однією сім’єю, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 громади м.Марганець в особі Марганецької міської ради про встановлення факту постійного проживання однією сім’єю, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову покликається на те, що являється рідною донькою ОСОБА_5, яка одружилась з ОСОБА_6, де обоє як подружжя приватизували квартиру № 37, що по вул. 40 років Жовтня, 19 у м.Марганець Дніпропетровської області. ОСОБА_6 хоч і не вдочеряв її та сестру ОСОБА_3, але був їм як рідний батько на протязі 40 років життя. Весь цей період вони проживали однією сім’єю, підтримували один одного, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, постійно перебували разом, оскільки через похилий вік батьки потребували стороннього догляду. У 1993 році, хоча й вийшла заміж, однак продовжувала опікуватись батьками, а з літа 2008 року останні почали хворіти, тому вимушена була постійно проживати з ними та опікуватись такими. 25 травня 2014 року померла її мати ОСОБА_5, однак вона й надалі продовжила проживати у спірній квартирі, оскільки вітчим потребував догляду та сторонньої допомоги, однак 11 серпня 2014 року він помер. Після смерті матері вони з сестрою оформили кожен на себе по 1/6 частини спірної квартири, а 2/3 належали відчиму. За життя останній розповідав, що має доньку, однак за 40 років життя вона її ніколи не бачила та й не чула про неї, хоча намагалась розшукати її, але результатів не принесло. Переконавшись, що доньку вітчима вона не знайде, звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено через пропуск 6 місячного строку, та відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини. Після смерті вітчима вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, продовжуючи утримувати квартиру та користуватись нею, сплачувати комунальні послуги. Строк пропустила, оскільки розшукувала доньку вітчима, вважає дану причину поважною, тому просить встановити факт проживання однією сім’єю з відчимом ОСОБА_6 з 1975 року та визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини на спірну квартиру терміном на три місяці. Просить позов задовольнити.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, покликаючись на його мотиви, дала аналогічні пояснення. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 громади м.Марганця в особі Марганецької міської ради ОСОБА_7 позов залишила на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала, у задоволенні такого не заперечила, підтвердила показання позивачки.

Приватний нотаріус Марганецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, хоча повідомлялась про таке належно та вчасно, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши сторони, опитавши свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

У відповідності до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії ІІІ-ЯР № 642237, виданого 07 вересня 1959 року ОСОБА_10 народилась 13 вересня 1954 року, її батьками є ОСОБА_11, ОСОБА_5 (а.с.5).

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії І-КИ № 394569, виданого 12 квітня 1975 року ОСОБА_10 12 квітня 1975 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_12, після реєстрації якого їй присвоєно прізвище ОСОБА_12 (а.с.5).

Згідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії ІІ-КИ № 496145, виданого 04 травня 1984 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 04 травня 1984 року (а.с.6).

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії І-КИ № 573897, виданого 26 травня 2014 року ОСОБА_5 померла 25 травня 2014 року (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КИ № 586890, виданого 11 серпня 2014 року ОСОБА_6 помер 11 серпня 2014 року (а.с.8).

З технічного паспорту на квартиру № 37, що по вул. 40 років Жовтня, 19 у м.Марганці Дніпропетровської області вбачаються технічні характеристики спірної квартири, її власником являється ОСОБА_6 (а.с.9).

З будинкової книги видно, що у спірній квартирі № 37, що по вул. 40 років Жовтня, 19 у м.Марганці Дніпропетровської області зареєстровані ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також ОСОБА_13 (а.с.10-11).

Відповідно до свідоцтва про право власності серії САА № 504413, виданого 21 листопада 2005 року власниками квартири № 37, що по вул. 40 років Жовтня, 19 у м.Марганці Дніпропетровської області являються ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а 08 вересня 2015 року за реєстровими номерами 989, 991 по 1/6 частини квартири успадкували ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.12), про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 08 вересня 2015 року (а.с.12з, 13).

З пояснень позивачки, третьої особи ОСОБА_14, вбачається, що ОСОБА_1 проживала з вітчимом однією сім’єю з 1984 року – моменту реєстрації шлюбу останнього та її матері, а в 1975 році вийшла заміж та проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1 з чоловіком, однак постійно навідувалась та допомагала батькам (матері та вітчиму).

Позивачка стверджує, що померлий ОСОБА_6 був особою похилого віку, разом з її матір’ю потребували стороннього догляду, тому вона з літа 2008 року проживала з померлими однією сім’єю у спірній квартирі № 37, що по вул. 40 років Жовтня, 19 у м.Марганці Дніпропетровської області, тобто протягом останніх семи років, про що в судовому засіданні підтвердила її рідна сестра ОСОБА_3 та опитані свідки. Свідок ОСОБА_8 зазначила, що ОСОБА_1 постійно проживає у спірній квартирі протягом останніх п’яти років, а свідок ОСОБА_9 – протягом останніх шести чи семи років.

В матеріалах справи наявні копії фото померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.15).

Тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині встановлення факту постійного проживання позивачки з спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім’єю у квартирі № 37, що по вул. 40 років Жовтня, 19 у м.Марганці Дніпропетровської області в період з 1975 року по час його смерті, а саме, по 11 серпня 2014 року, тобто до часу відкриття спадщини слід задовольнити частково, а саме встановити факт проживання не з 1975 року, як просить позивачка, а з літа 2008 року, тобто понад п’ять років.

Встановлення факту проживання однією сім’єю позивачці необхідно для прийняття спадщини після смерті вітчима ОСОБА_6

Щодо позовних вимог про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, суд виходить з наступного.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 вересня 2015 року приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини, або факт проживання зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років (а.с.14).

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦПК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка не звернулась протягом вищезазначеного строку в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого вітчима, оскільки тривалий період часу шукала рідну доньку спадкодавця, однак жодних доказів на підтвердження даних фактів суду не надала, при цьому користувалась та розпоряджалась спадковим майном, сплачувала комунальні послуги за утримання такого, на момент смерті ОСОБА_6 постійно проживала у спадковому майні без реєстрації.

Суд не вважає дані причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, тому в даній частині позов до задоволення не підлягає.

Крім того, за змістом ст. ст. 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3,4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 197, 209, 212, 214-215, 218, 218, 256 ЦПК України, ст. ст. 256, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6, померлим 11 серпня 2014 року, однією сім’єю у квартирі № 37, що по вул. 40 років Жовтня, 19 у м.Марганці Дніпропетровської області в період з літа 2008 року по час його смерті, а саме, по 11 серпня 2014 року, тобто до часу відкриття спадщини.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини на квартиру № 37, що по вул. 40 років Жовтня, 19 у м.Марганці Дніпропетровської області відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів після проголошення через Марганецький міський суд до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

СУДДЯ О.А.БЕСПАЛЬОК

Оригінал рішення.