Справа  № 2-а-316\09р.

         

                                                                                                                   

  ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                                                                           

9 червня 2009 р.                             м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі:     головуючого –  судді             МИГОВИЧА О.М.

              секретаря                     МОСТОВОЇ Ю.З.

з участю:     представника відповідача

   

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд –

    в с т а н о в и в:

    ІНФОРМАЦІЯ_1  р. у позивачки ОСОБА_1  народився син ОСОБА_2 , у зв’язку з чим відповідачем нараховувалася і виплачувалася допомога по догляду за дитиною.  Однак в період з ІНФОРМАЦІЯ_2  р. по ІНФОРМАЦІЯ_3  р.включно, дані кошти їй нараховувалися і виплачувалися в меншому розмірі, ніж це передбачено ЗУ «Про держану допомогу сім’ям з дітьми», відповідач відмовив у перерахунку даних коштів, тому вона звернулася із позовом до суду про визнання дій відповідача щодо виплати допомоги у заниженому розмірі незаконними та стягнення в даному періоді недоотриманої суми допомоги в розмірі 4 689,42 грн.    

Позивач в судове засідання не з»явилася, однак подала заяву з проханням слухати справу у її відсутності, позов підтримує та просить його задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явилася, однак подала суду заяву з проханням слухати справу у її відсутності та заперечення на позов , в кому позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:

Як видно із свідоцтва про народження ОСОБА_2  народився ІНФОРМАЦІЯ_1  р. і його мамою є позивачка ОСОБА_1  (а.с. 5).

З грудня 2007 року по грудень 2008 року включно відповідачем було нарахована і виплачена допомога по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку, що стверджується довідками (а.с. 7), однак вона нараховувалася в заниженому  розмірі не у відповідності до ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі прожиткового мінімуму  для дітей віком до шести років.

У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25% зазначеного прожиткового мінімуму, а з 01.01.2006 р. 50% цього прожиткового мінімуму.

Дію ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р.

Ст. 56 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановлено для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незареєстрованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано не конституційним положення п. 14 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ч. 1 ст. 15, п. 3 розділу VІІІ «Прикінцевих положень» ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ст. 152 Конституції України встановлює, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі або за колом осіб, то втрачання чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення  дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов’язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.

У п. 5 резолютивної частини вищезгаданого рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. зазначено, що рішення у даній справі має преюдиційне значення для судів загальною юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень ст. законів, що визнані неконституційними.

Так як рішення Конституційного Суду України ухвалене 09.07.2007 р., то суд приходить до висновку, що позивачці мала бути нарахована і виплачена допомога по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку у повному обсязі з 09.07.2007 р.

Ч. 7 ст. 23 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни в Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зокрема, що допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, який встановлений для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 22.05.2008 р. не визнав неконституційною ст. 23 даного Закону, однак дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідає Конституції України. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів України.

Свою правову позицію Конституційний Суд України підтвердив у рішенні від 22.11.2008 р., зазначивши, що в даному випадку суд виходить з правових позицій, які висловлені ним у рішеннях від 09.07.2007 р. і 22.05.2008 р.  

Ст. 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до шести років встановлено: з 01.01.2007 р. – 434 грн., з 01.04.2007 р. – 463 грн., з 01.10.2007 р. – 470 грн., ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України» такий прожитковий мінімум встановлено з 01 січня – 526 грн. з 01. квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн. з 01 жовтня – 557 грн.

Враховуючи вищенаведене суд, вважає, що дії відповідача по нарахуванню і виплаті позивачці сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід визнати неправомірними, як і неправомірною відмову щодо перерахунку допомоги та слід зобов’язати останнього зробити такий перерахунок та виплатити недораховану суму допомоги у вищезгаданому періоді.

Ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно із повідомлення відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_4  р. позивачці було відмовлено у проведенні дорахування і виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 6), а отже саме тоді ОСОБА_1  дізналася про порушення своїх прав, після чого звернулася до суду, тому суд вважає, що нею не пропущено термін позовної давності.      

На підставі ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 р.», ст. 58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 ЗУ ?ро Державний бюджет України на 2009 р.”, рішень Конституційного Cуду України від 9.07.2007 р., 22.05.2008 р., 27.11.2008 р., керуючись ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 159 – 163 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позов задоволити частково. Визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації щодо нарахування і виплати ОСОБА_1   державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2007 р. по грудень 2008 р. включно не у відповідності до ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та відмову у перерахунку допомоги.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації зробити перерахунок нарахованої ОСОБА_1   державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2007 р. по грудень 2008 року включно та виплатити відповідно до ЗУ «Про держану допомогу сім’ям з дітьми».

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано в строк. У разі подачі заяви, але апеляційна скарга не була подана  в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження подається  до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.  

                Г о л о в у ю ч и й :