Справа № 2- 12                                                                                                                                                2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України

12 січня  2009 року                                                        м.Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі  головуючої - судді                              Лошак О.О.    

з участю секретаря                                           Макар С.В.

позивача                                                              ОСОБА_1

представника позивача  - адвоката                   ОСОБА_2

відповідача                                                    ОСОБА_3  

представника відповідача                                  ОСОБА_4                      

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про стягнення заробітної плати в сумі 8900 гривень, середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 11439 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень ,-

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернувся до Рогатинського районного суду із позовом до ОСОБА_3  про стягнення заробітної плати в сумі 8900 гривень, середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 11 439 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю і суду   пояснив, що в березні 2007 року був прийнятий на роботу приватним підприємцем ОСОБА_3 в кафе «Єгипет»  на посаду бармена. За період з березня 2008 року  по вересень 2008 року йому було нараховано заробітну плату  в сумі 8900 гривень, яка не виплачувалася. На початку жовтня відповідач по справі  з тим, щоб не проводити із ним розрахунок, заявила, що нею виявлено недостачу на суму 10 559 гривень 38 копійок. Під психологічним тиском він написав зобов’язання про повернення коштів. Після цього відповідач по справі  ОСОБА_3 більше не допускала його до роботи. Заробітна плата по даний час йому не виплачена. Через протиправну поведінку відповідача по справі йому завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, порушення його  життєвих зв’язків. Просив позов задоволити. Стягнути з відповідача по справі ОСОБА_3 на його користь невиплачену заробітну плату в сумі 8900 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 11439 гривень та моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Відповідач ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_4 позову не визнали зовсім, дали аналогічні пояснення та пояснили, що ОСОБА_1 не працював на посаді бармена в кафе «Єгипет». Його робота носила тимчасовий характер. За усною домовленістю між ними, ОСОБА_1 декілька разів допомагав їй виконувати  роботу в кафе. За виконану ним роботу вона одразу ж проводила розрахунок. Довідку про заробітну плату видала ОСОБА_1 на його прохання, оскільки він мав намір отримати кредит для купівлі автомобіля. На даний час розуміє, що вчинила неправильно.

Заслухавши в судовому засіданні доводи сторін, пояснення свідків, дослідивши та перевіривши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини

Як вбачається з довідки про доходи, виданої ОСОБА_1, підприємцем ОСОБА_3 заробітна плата ОСОБА_1, який займає посаду бармена в березні-квітні 2007 року становила по 1000 гривень на місяць,  в травні-червні 2007 року по 1200 гривень на місяць в липні-серпня – по 1500 гривень на місяць. Довідку підписано директором ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_5 (а.с.3).

Відповідно до листів  прокуратури міста Івано-Франківська від 05 грудня 2007 року №915 с-07 та від 24 березня 2008 року №915с-07 проведеною прокуратурою міста Івано-Франківська перевіркою не здобуто жодних документальних підтверджень перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у трудових відносинах. Працівники кафе «Єгипет» не підтвердили факту трудової діяльності        ОСОБА_1 у кафе «Єгипет». Lодатковою перевіркою не здобуто достатніх доказів, які б підверджували перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в трудових відносинах (а.с.70-71, 93).

Свідок  ОСОБА_6 пояснив, що  в період з березня 2007 року по жовтень 2007 року працював таксистом в м.Івано-Франківську. Інколи заходив в кафе «Єгипет» для того щоб випити каву. Бачив за барною стійкою ОСОБА_1, був очевидцем того факту, що ОСОБА_3 давала ОСОБА_1 вказівки по роботі. Зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо про те, що ОСОБА_3 не виплатила йому  заробітної плати. Крім того, власник кафе вимагає від ОСОБА_1 сплатити їй, виявлену в кафе недостачу.

Стаття 43 Конституції  України право на працю трактує як можливість заробляти собі на життя працею, яку громадянин вільно обирає  або на яку вільно погоджується.

У відповідності з статтею 2 Кодексу Законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу з фізичною особою.

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю – заробітна плата – це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. На працівників покладається обов’язок подати при укладенні трудового договору належно оформлену трудову книжку.

Відповідно до ст.ст.58,59 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.

В судовому засіданні позивачем не представлено доказів, що підтверджують його перебування  у трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_3 Між ними не укладено трудовий договір, договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілосності майна. Позивачем не представлено трудової книжки, яка є основним документом про трудову діяльність працівника, не доведено факту допущення його до роботи. Не встановлено факту перебування його у трудових відносинах з відповідачем рішенням суду.

Крім того, позивачем не доведено невиплату йому заробітної плати. Наявність у ОСОБА_1 довідки про заробітну плату  не  свідчить про порушення його права, а саме – про невиплату  йому, зазначеної у довідці, заробітної плати  підприємцем ОСОБА_3

ОСОБА_3 не притягувалася до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності відповідно з законодавством за порушення законодавства про оплату праці.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 про невиплачену йому заробітну плату не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому позов не підлягає до задоволення

На підставі викладеного та ст.ст.2, 48, 94 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 208, 209,  212-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про стягнення заробітної плати в сумі 8900 гривень, середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 11439 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень відмовити  за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано – Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуюча: