Справа№2-99/2009рік

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  22 травня 2009року                                                                                         м.Болехів

 Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі :

 головуючого   судді    Головенко О.С.

 секретаря     Латик В.Є.

 з участю  позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гузіївської сільської радиСеньків Л.М.  

представників відповідача ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_2,   ОСОБА_3          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за  позовом  ОСОБА_1 до Гузіївської сільської ради, третьої особи  ОСОБА_4 про визнання недійсним  рішення органу місцевого самоврядування ,-

В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить  визнати недійсним рішення сесії Гузіївської сільської ради  від 27.01.2009року , за яким ОСОБА_4 надано земельну ділянку, площею 0,25 га  для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1.

   В обгрунтування зазначених вимог посилається на те, що йому на праві приватної власності належить будинковолодіння в АДРЕСА_1, яке знаходиться на земельній ділянці, площею 0,4980га.

  На підставі судових рішень сесією Гузіївської сільської ради  від 17.06.2004року йому надано у приватну власність  земельну ділянку, площею 0,50га для обслуговування цього будинку, а тому, на його думку, він став власником даної земельної ділянки.

   Проте рішенням сесії Гузіївської сільської ради від 27 січня 2008року йому надано дозвіл  на проведення інвентаризації земельної ділянки  та виготовлення технічного звіту  по підготовці і видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку площею тільки 0,25га.   У п.5 вказаного рішення інша частина ділянки 0,25 га передана ОСОБА_4 як набувачу будинковолодіння.

    Вважає, що  надавши ОСОБА_4 0,25 га землі, сільська рада позбавила його права власності на частину земельної ділянки, порушивши вимоги ст. 153, 154, 155 Земельного кодексу України.

   Ухвалою суду від 07 квітня 2009року  змінено процесуальне становище ОСОБА_4 і визнано його відповідачем по даній справі, оскільки оскаржуваним рішенням порушується його право на користування земельною ділянкою, наданою йому у приватну власність.

    В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.  Додатково вказав, що 11 травня 2004року він продав відповідачу ОСОБА_4  житловий будинок, який знаходиться на спірній земельній ділянці. Не заперечує той факт, що відповідач має право на земельну ділянку, площею не більше 0,25га для обслуговування будинку. Але, оскільки власником землі є він, то ОСОБА_4 повинен у нього цю частину землі купити, а тому сільська рада не мала права наділяти відповідача земельною ділянкою без його згоди.

  Представники відповідачів, заперечуючи позовним вимогам, вказували, що рішення Гузіївської сільської ради  від 17.06.2004року про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,50га для обслуговування будинку не було законним, оскільки на час його прийняття власником будинку вже був  ОСОБА_4 , а тому, дізнавшись про ці обставини, сесія  це рішення відмінила та іншими рішеннями надала ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по 0,25 га землі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, давши їм правову оцінку, прийшов до наступного.

Стаття 142 Конституції України  і стаття 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  встановлюють, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є перш за все земля і природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селиш, міст.

Як власнику землі, сільській раді, належить право розпорядження нею, передачі земельної ділянки  у власність чи користування, що передбачено ст.12  ЗК України.

Згідно ст. 120 цього ж Кодексу   при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди.

 Матеріалами справи стверджується, що житловий будинок з погосподарськими будівлями в с. Гузіїв Болехівської міської ради  по АДРЕСА_1  позивач набув у власність  на підставі рішень  Болехівського міського суду від 20.09.1999року та 05 січня 200року (а.с.9-13).

Для обслуговування даного будинку  йому  сесією  Гузіївської сільської ради 17 червня 2004року передано у власність земельну ділянку  площею 0,50 га. (а.с.5).

Однак на час прийняття цього рішення власником  будинку став відповідач ОСОБА_4, якому позивач 11 травня 2004року подарував його, уклавши договір дарування (а.с.22).

05 грудня 2008року як власник будинку, ОСОБА_4  звернувся із заявою про надання йому земельної ділянки для обслуговування будинку, пред’явивши договір дарування ( а.с.23).

 Як зазначено в ст. 125 ЗК право власності  та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником  або користувачем  документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її  меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

Оскільки  позивач на час прийняття рішення про надання йому у власність земельної ділянки для обслуговування будинку  (17.06.2004року) втратив право власності на будинковолодінння  і не виготовив  Державного акту на земельну ділянку,  то Гузіївська сільська рада правомірно вчинила, відмінивши  це рішення ( а.с.25).

Така позиція  висвітлена в п.8 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного закондавства при розгляді цивільних справ» , де зазначено, що виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок, не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування.

 Після скасування вказаного рішення ОСОБА_4 згідно поданої заяви 27 січня 2009року  сільською радою в межах своїх компетенцій надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 (а.с.24).  

Таким же рішенням  від 27 січня 2009року   ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки  та видачі Державного акту  на право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого господарства. (а.с.6).

І позивачу, і відповідачу земельні ділянки, надані в розмірах, передбачених ст. 121 ЗК України.

Посилання позивача на те, що для надання відповідачу земельної ділянки для обслуговування будинковолодіння, власником якого є ОСОБА_4 потрібна його згода, не грунтується на правових нормах, оскільки встановлено, що правовстановлючі документи на земельну ділянку, передбачені  ст.125 ЗК України, у ОСОБА_1 відсутні, право власності на спірну ділянку у визначеному законом порядку він не набув.  

 Таким чином, підстав для скасування  оскаржуваного рішення від 27.01.2009року  про надання ОСОБА_4 земельної ділянки для обслуговування будинковолодіння не вбачається,  право позивача, за захистом якого  він звернувся в суд не порушено.

На підставі наведено, ст.ст. 120, 121, 125 Земельного Кодексу , керуючись ст.ст. 214,215 ЦПК  ,-

В И Р І Ш И В:

 В позові ОСОБА_1 до Гузіївської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним  рішення органу місцевого самоврядування відмовити.

  Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області  через  суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскаржнення, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

СУДДЯ                                                                   ГОЛОВЕНКО  О.С.  

 .

.