Справа № 522/15628/15-ц

Провадження № 2/522/8142/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

«30» жовтня 2015 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Погрібного С.О.

за секретаря судового засідання – Солодкої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, просив визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частки квартири під № 37 у будинку під № 119 по вул. Успенській в м. Одесі, які належали в рівних частках спадкодавцям - матері позивача ОСОБА_2, померлій 16.07.2010 року та її батьку ОСОБА_3, померлому 10.01.2003 року. В обґрунтування позову посилався на наступні обставини. 24 липня 2015 року позивачка звернулася до Першої одеської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/5 частки квартири під № 37 у будинку під № 119 по вул. Успенській в м. Одесі. 27 липня 2015 року державний нотаріус ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 1529/02-31, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/5 частки квартири під № 37 у будинку під № 119 по вул. Успенській в м. Одесі. В обґрунтування відмови нотаріус посилалась на ту обставину, що дублікат, який позивачка надала в якості правовстановлюючих документів на предмет спадщини, не зареєстрований ані в КП «БТІ» ОМР, ані в реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції. Також в постанові зазначено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає відомостей про реєстрацію права власності за спадкодавцями, що є додатковою підставою для відмови у видачі свідоцтва про право власності на спадщину. Таким чином, враховуючи, що позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті своїх батьків, позивачка звернулась до суду із вказаним позовом.

Відповідач в судове засідання не з’явився неодноразово, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, суд у зв’язку з їх неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача, який не з’явився, у порядку повторного заочного розгляду справи.

Позивач надав суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд її задовольнити, а справу розглянути за його відсутності.

Судом установлені такі фактичні обставини на підставі представлених стороною та витребуваних судом письмових доказів.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 січня 1997 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в рівних частках.

Зазначене свідоцтво про право власності видано на підставі розпорядження №91151 від 16 січня 1997 року, зареєстровано в реєстраційну книгу за №7-10852.

Таким чином, кожному зі співвласників належала 1/5 частина квартири АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть від 15 квітня 2003 року ОСОБА_3 помер 10 січня 2003 року у віці 94 років.

Згідно свідоцтва про смерть від 17 липня 2010 року ОСОБА_2 померла 16 липня 2010 року у віці 86 років.

Згідно свідоцтва про народження від 09 січня 1999 року батьками позивачки є ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Після смерті батьків позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до Першої Одеської державної нотаріальної контори.

27 липня 2015 року державний нотаріус ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 1529/02-3, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/5 частки квартири під № 37 у будинку під № 119 по вул. Успенській в м. Одесі.

В обґрунтування відмови нотаріус посилалась на ту обставину, що дублікат, який позивачка надала в якості правовстановлюючих документів на предмет спадщини, не зареєстрований ані в КП «БТІ» ОМР, ані в реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції. Також в постанові зазначено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає відомостей про реєстрацію права власності за спадкодавцями, що є додатковою підставою для відмови у видачі свідоцтва про право власності на спадщину.

Втім, відсутність реєстрації дублікату правовстановлюючого документу сама по собі не призводить до припинення права власності, а так само для усунення від спадщини.

При цьому, судом враховано, що норма підзаконного акту, на який посилається нотаріус в якості обґрунтування вимоги щодо необхідності реєстрації дубліката правовстановлюючого документа, на сьогоднішній день не є чинною, що виключає можливість посилання на неї в якості підстави відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

При цьому, судом визнається доведеною належність спірних частини квартири померлим особам на момент смерті, оскільки правова підстава для оформлення права власності – свідоцтво про право власності ніким не оскаржено та є чинним.

Наведене також підтверджується відповіддю від 11.08.2015 року з КП «БТІ» ОМР, згідно із якою право власності на спірну квартиру належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Позивач вправі на свій розсуд скористатися одним із передбачених законом способів захисту свого порушеного (тут – невизнаного) права, оскільки позбавлений правової можливості оформити спадщину в загальному порядку шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса.

Таким чином, враховуючи, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у загальному порядку, інших спадкоємців, які мали б право на частину у спадщині судом не встановлено, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частин квартири під № 37 у будинку під № 119 по вул. Успенській в м. Одесі в порядку спадкування.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про визнання права.

Керуючись ст. ст. 392, 1217, 1269 ЦК України, ст. ст. 11, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частин квартири під № 37 у будинку під № 119 по вул. Успенській в м. Одесі в порядку спадкування.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ С.О. ПОГРІБНИЙ

30.10.2015