ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/11627/15-ц

Провадження № 2/638/5117/15

28.10.2015

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Подус Г.С.,

при секретарі – Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія Лемма-Віте», про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача про визнання права власності на частину вкладу, посилаючись на те, що 19 травня 2014 року між позивачем і відповідачем було укладено договір відступлення права вимоги № 190514, згідно з умовами якого відповідач частково відступив позивачу, а позивач набув право вимоги, належне відповідачу, і в результаті сингулярного правонаступництва став кредитором за договором банківського вкладу «ДИНАМІЧНИЙ» № ДЮ-001364 від 28 березня 2014 рокуукладеними між відповідачем і Публічним Акціонерним Товариством «ІНТЕРКРЕДИТБАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 15/10 Б) зі всіма додатками, змінами та доповненнями до нього.

Не зважаючи на укладений договір відступлення права вимоги відповідач не визнав право власності позивача на частину вкладу, про що він повідомив позивача письмово.

У зв’язку з вищевикладеним, позивач вимушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на частину вкладу, що він набув відповідно до умов договору відступлення права вимоги.

В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі договору, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, та просив задовольнити позовні вимоги викладені у позові в повному обсязі, додатково наголосивши на тому, що відповідно до ст. 514 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач, разом з набуттям права власності на частину вкладу, набув й статус вкладників за договором банківського вкладу «ДИНАМІЧНИЙ» № ДЮ-001364 від 28 березня 2014 року.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи не надавав.

Зі згоди представника позивача суд вважає за можливе  ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи дослідивши та проаналізувавши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 19 травня 2014 року між позивачем і відповідачем було укладено договір відступлення права вимоги № 190514, згідно з умовами якого відповідач частково відступив позивачу, а позивач набув право вимоги, належне відповідачу, і в результаті сингулярного правонаступництва став кредитором за договором банківського вкладу «ДИНАМІЧНИЙ» № ДЮ-001364 від 28 березня 2014 рокуукладеними між відповідачем і Публічним Акціонерним Товариством «ІНТЕРКРЕДИТБАНК».

Відповідно до п. 2 цього договору позивач набув право вимоги від ПАТ «ІНТЕРКРЕДИТБАНК» сплатити суми боргу у розмірі 149 000, 00 (сто сорок дев’ять тисяч гривень 00 копійок), який виник у зв’язку з наданням Цедентом банку у тимчасове строкове користування грошових коштів за Договорами з банком відповідно до умов договорів банківських вкладу та рахунків.

Згідно п. 3 договору цесїі з моменту підписання договору позивачем та відповідачем позивач (Цесіонарій) набув статус вкладника у значенні цього терміна, що визначений у п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Закон), а саме: «вкладник – фізична особа (крім фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката».

Відповідно до п. 4 договору цесії право власності на частину суми боргу в розмірі, визначеному у п. 2 Договору, перейшло від відповідача (Цедента) до позивача (Цесіонарія) з моменту підписання договору сторонами – тобто з 19.05.2014 р.

Станом на 18.08.2014 р. відповідач не визнавав право власності позивача на вклади та рахунки в розмірі 149 000, 00 (сто сорок дев’ять тисяч гривень 00 копійок), про що він повідомив позивача письмово.

На теперішній час зазначений договір відступлення права вимоги є дійсним, його дійсність в судовому порядку не оскаржувалась.

Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад – це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту).

За таких обставин виходячи з усіх зазначених норм закону, з матеріалів справи, позовної заяви та пояснень представників сторін суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно набув право власності на зазначену частину вкладу, та став стороною договору банківського вкладу «ДИНАМІЧНИЙ» № ДЮ-001364 від 28 березня 2014 рокуукладеними між відповідачем і Публічним Акціонерним Товариством «ІНТЕРКРЕДИТБАНК», разом з чим набув статусу вкладника у цьому договорі у сенсі п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 328, 334, 392, 512, 514 ЦК України, ст. ст. 1 – 15, 224 ЦПК України, ст. ст. 8, 55, 124 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія Лемма-Віте» задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 19.05.2014 р. право власності на грошові кошти на вкладах та рахунках в розмірі 149 000, 00 (сто сорок дев’ять тисяч гривень 00 копійок), що ОСОБА_1 набув відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) № 190514 від 19.05.2014 р. за договором банківського вкладу «ДИНАМІЧНИЙ» № ДЮ-001364 від 28 березня 2014 року, укладеними між ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЛЕММА-ВІТЕ» та Публічним Акціонерним Товариством «ІНТЕРКРЕДИТБАНК» (скорочене найменування - ПАТ «ІНТЕРКРЕДИТБАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 15/10 Б) зі всіма додатками, змінами та доповненнями до нього з набуттям ОСОБА_1 за вказаним договором банківського вкладу та рахунків на суму 149 000,00 (сто сорок дев’ять тисяч гривень 00 копійок) статусу вкладника у значенні п. 4 ч. 1 ст.2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: