|
|
|
Справа № 11-252/09 Головуючий у 1 інстанції Стеблина А.В.
Категорія ст. 186 ч. 2 КК Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого Навозенко Л. С.
суддів Зенченко Т. С., Борисенка І. П.
з участю прокурора Гапєєвої Н. П.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2
на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Красне Чернігівського району Чернігівської області, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, на утримані має неповнолітню дитину, житель АДРЕСА_1, раніше судимий
• 18 липня 1995 року за ст. 229-6 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі;
• 21 жовтня 1997 року за ст. ст. 140 ч.2, 140 ч. 3, 193 ч. 3, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
• 02 серпня 2001 року за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;
• 01 жовтня 2001 року за ст. ст. 140 ч. 3, 42 ч. 3КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі;
• 25 серпня 2005 року за ст.ст. 185 ч. 2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
• 19 жовтня 2005 року за ст. ст. 309 ч. 2, 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, -
засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі; за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого покарання остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Позов потерпілої ОСОБА_3 залишений без розгляду.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 01 грудня 2008 року близько 21 години, знаходячись біля мосту через р. Стрижень по проспекту Перемоги в м. Чернігові, відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_4 жіночу сумку, в якій знаходився мобільний телефон з сім картою мобільного оператора, гаманець, парасолька, 2 банківські картки, косметика в косметичці, ключі від квартири, а всього майна на загальну суму 2337 грн., що належало потерпілій, а також банківська картка, що належала ОСОБА_5
Після цього 01 грудня 2008 року близько 21 год. 40 хв. ОСОБА_2, володіючи банківськими картками, з метою викрадення майна, прибув до банкомату, що розташований по вул. Рокосовського, 70 в м. Чернігові, де намагався викрасти гроші в сумі 8575,38 грн., що належать ОСОБА_4 та гроші в сумі 575,33 грн., що належать ОСОБА_5, однак свій злочинний умисел до кінця довести не зміг, оскільки картки були заблоковані власником.
02 грудня 2008 року близько 17 год. 25 хв. ОСОБА_2, знаходячись біля мосту через р. Стрижень в АДРЕСА_2, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_3 відкрито заволодів мобільним телефоном зі стартовим пакетом мобільного оператора та флеш картою, жіночої сумкою, в якій знаходились футболка, спортивні штани, кросівки, гаманець, гроші, ключі, блокнот, а всього майна на загальну суму 2555 грн., що належало потерпілій ОСОБА_3
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, пом'якшити йому міру покарання, призначити його з застосуванням ст. 69 КК України, врахувати його стан здоров'я, те що він частково повернув викрадене майно, а також те що у нього на утриманні малолітня дитина і хвора матір, яка потребує його допомоги.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію і просили вирок суду змінити, думку прокурора, яка вважала, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.
Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.
Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. ст. 186 ч. 2, 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України.
Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засудженого, його вік, сімейний стан та стан його здоров'я.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання судом враховані обставини, що пом'якшують покарання, на які посилається в апеляції засуджений. Місцевий суд враховуючі дані про особу засудженого призначив йому покарання в межах мінімальної санкції ч. 2 ст. 186 КК України, підстав для призначення покарання більш м'якого ніж передбачено санкцією статті колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2009 року щодо ОСОБА_2- без змін.
Судді:
Навозенко Л. С. Зенченко Т. С. Борисенко І. П.