Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

м. Новгород-Сіверський, вул. Базилевича, 10а, 16000,

РІШЕННЯ C права№2-42/201 Op.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Іващенка А.І.

при секретарі - Худорба Р.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача -ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Новгород- Сіверська міська рада, про усунення перешкод у користуванні-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні, мотивуючи позов тим, що йому на праві власності належить будинок по вул. Чкалова 46 м. Новгород-Сіверський. З 2003 року його сусідом є відповідач ОСОБА_3 який є власником будинку по вул. Чкалова 46-а, м. Новгород-Сіверський, що отримав у власність від його батька. У порушення чинного законодавства ОСОБА_3 збудував гараж, сарай та інші споруди. При будівництві цих будівель не були дотримані протипожежні та інші норми ДБН щодо розмірів (відстані) від самочинних забудов до його будинку, також відсутні дозволи відповідних служб міста. Земельна ділянка належить Н-Сіверській міській раді. Даним самочинним будівництвом відповідач створює незручності для користування його власністю, а саме, він не може в двір заїхати вантажним транспортом, немає місця для встановлення гаражу, всі стоки дощових та талих вод збігають у його двір та підтоплюють його будинок. Крім того, само забудови ОСОБА_3 затіняють світло в кімнати його будинку, а стіни сараїв наводять сум та він не може приватизувати свою частину земельної ділянки. Просив суд, сараї та гараж, що зведені відповідачем ОСОБА_3 за адресою по вул. Чкалова 46-а, м. Новгород-Сіверський, які знаходяться на землях загального користування та прилягають до його житлового будинку визнати самочинним будівництвом та за рахунок відповідача знести самовільно збудований гараж за вищезазначеною адресою, оскільки таким чином порушуються його права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, також стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на судово-технічну експертизу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, зазначивши, що відповідач самовільним будівництвом порушив права його довірителя, який не може користуватися своєю земельною ділянкою та її приватизувати, так як самовільні будівлі частково знаходяться на земельній ділянці позивача та повинні бути знесені.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3О позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що будь якого наміру порушувати меж земельних ділянок він не мав. Він придбав дане домоволодіння у свій час в батька позивача. Ніякого розмежування даних земельних ділянок в натурі не було, при цьому побудована літня кухня, вже виходила за межі червоної лінії в той же час погріб позивача знаходиться на його земельній ділянці та he заперечував факту будівництва сараю та навісу, без належного дозволу відповідного органу місцевого самоврядування. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні

вимоги не визнав в повному обсязі та зазначив, що ні позивачем та його представником не

надано суду доказів, що права позивача порушено, експертиза призначалась за клопотанням позивача та його представника та згідно її висновку будь яких перешкод у користуванні| земельною ділянкою та обслуговування жилого будинку самовільні будівлі сарай, літня кухня та навіс не створюють. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути витрати понесені відповідачем за надання йому правової допомоги фахівцем у гал

Представник третьої особи ОСОБА_5І в судовому засіданні дав пояснення, що в розраховує на рішення суду, щоб суд прийняв відповідне рішення та зазначив, що за самовільне будівництво господарського сараю та навісу відповідача притягнуто д< адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП. Земельні ділянки є власністю Н-Сіверської міської ради та не приватизованими. Позовні вимоги позивача є законними та без вирішенню даного спору, міська рада не може надати дозвіл на приватизацію даних земельних ділянок

Заслухавши пояснення сторін, та дослідивши зібрані по справі докази суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням і фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що домоволодіння №46 по вул.| Чкалова м. Новгород-Сіверський є власністю позивача ОСОБА_1, а домоволодіння №46-а по вул. Чкалова м. Новгород-Сіверський, згідно договору дарування від 19 грудня 2003 року власністю ОСОБА_3 Земельні ділянки не приватизовані, та є власністю Н-Сіверської місьт •' ради. Відповідач ОСОБА_3 здійснив самочинне будівництво сараю та навісу.

З висновку судової земельно-технічної експертизи С-1067 від 15 лютого 2010 року і вбачається, що протягом тривалого часу, з моменту виділення 22.09.1947 року земель:-:\ ділянки ОСОБА_6 до моменту дарування домоволодіння №46-а ОСОБА_3 (19.12.2003г її земельними ділянками №46 та 46-а на вул.Чкалова м.Н-Сіверський спільно користувалася родина ОСОБА_6, земельні ділянки не розмежовувались. При забудові ділянок №46 та №46-а н е враховувалась межа між зазначеними ділянками, а саме;

-частина літньої кухні (що належить домоволодінню №46-а) розташована на земельній ділянці №46;

-погріб (що належить домоволодінню №46) збудований на виділеній ділянці №46-а

Сарай та навіс збудовані новим власником домоволодіння №46-а відповідачем ОСОБА_3

В.О.

Сарай та літня кухня домоволодіння №46-а частково розташовані на земельній ділянт №46, але це не створює перешкод для обслуговування жилого будинку домоволодіння №4«. . тому що відстань від будинку до межі ділянки складає більше 1,0 м., як зазначають норми п.3.25 абз. 3 (2): відстань від межі сусідньої ділянки до стіни будинку або споруди має бути . менше 1.0 м. (а.с.88-98)

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом відповідач ОСОБА_3 здійснив самочинне будівництво сараю та навісу, частина сараю частково знаходяться на земельній І ділянці домоволодіння №46 на 50 см. Виходить за межі червоної лінії. За самовільне будівництво ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП.

Згідно ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських Рад у галу / земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землям • територіальних громад.

Згідно ст. 31 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчим органам міських рад належить право надання відповідно до законодавства дозволу на спорудженняо об'єктів містобудування незалежно від форм власності.

Згідно ст. 22 Закону України “Про основи містобудування” - Забудова земельних • ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення прана власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» - Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Згідно ст. 376 ЦК України :

- житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює ) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову, і лише в разі, коли проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 є фізичною особою, а не органом державної влади чи місцевого самоврядування, та на відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що самочинним будівництвом порушені права позивача, суд остаточно приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Також, як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи по даній справі, що для врегулювання питання користування суміжними земельними ділянками №46 та №46-а, може бути встановлено новий порядок землекористування цими земельними ділянками, оскільки, сторони по справі будь яких вимог, щодо цього питання в суді не заявляли то суд відповідно до ст. 11 ЦПК України діє в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів та самостійно не може виходити за межі заявлених сторонами вимог.

Щодо посилань позивача та його представника, що при будівництві цих будівель не були дотримані протипожежні та інші норми ДБН щодо розмірів (відстані) від самочинних забудов до його будинку, також відсутні дозволи відповідних служб міста та даним самочинним будівництвом відповідач створює незручності для користування його власністю,

( а саме, та що він не може в двір заїхати вантажним транспортом, немає місця для встановлення гаражу і всі стоки дощових та талих вод збігають у його двір та підтоплюють його будинок та самозабудови ОСОБА_3 затіняють світло в кімнати його будинку, а стіни сараїв наводять сум) то позивачем на підтвердження обґрунтування своїх позовних вимог суду доказів не надано, а припущення про можливість такого порушення прав позивача в разі приватизації земельної відповідачем, суперечить положенням ч.4 ст.60 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Більш того, доводи позивача спростовує і судово земельно-технічна експертизи С-1067 від 15 лютого 2010 року, яка зазначає, що Сарай та літня кухня домоволодіння №46-а частково розташовані на земельній ділянці №46, але це не створює перешкод для обслуговування жилого будинку домоволодіння №46, для врегулювання питання користування суміжними земельними ділянками може бути встановлено новий порядок землекористування цими земельними ділянками,

Аналізуючи в сукупності вище викладене суд остаточно приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі у зв’язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.

Так-як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі то судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду згідно ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Крім того , відповідно до ст.ст.84,85 ЦПК України суд вважає стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.

Щодо розміру витрат на юридичну допомогу, то суд керуючись Постановою КМУ№590 від 27.04.2006 року, якою визначені граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ. Згідно п.1 ч.І цього додатку зазначено, якщо компенсація сплачується іншою стороною то граничний розмір компенсації витрат не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Розміром мінімальної заробітної плати (744 грн.)- 40% становить -297 гривень 60 копійок. Кількості проведених судових засідань (4) , кількість годин судових засідань становить -8. (297.60x8= 2380.80) та вважає за необхідне задовольнити на суму 1000 грн, оскільки, вона значно менша встановлені фактичні граничні розміри і визначена в договорі від 23 .11.2010 року укладених між замовником -відповідачем ОСОБА_3 та фахівцем у галузі права - фізичною особою- підприємцем ОСОБА_4 (а.с. 38)

Виходячи з вище викладеного та керуючись ст. ст.11, 60, 84, 85, 88, 215, ЦПК Україні, ст. ст. 376 ЦК України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ЗУ «Про архітектури, діяльність», суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні - ВІДМОВИТИ в повному обсязі

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 1000 (тисяча )гривень .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через На Сіверський райсуд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви нь апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляцій) оскарження, якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляцій) оскарження.

Головуючий Іващенко А.І.