Справа №22ц-38 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Мусієвський Є.П.
Категорія п.46 Доповідач: Петричка П.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року січня 25 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Петричка П.Ф.
Суддів Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Терземан Б.В.
з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1, ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 24 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до ОСОБА_3, з участю третьої особи - Залізничної районної адміністрації про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
встановила:
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні первісного позову, а зустрічний задоволено частково, за ОСОБА_1 визнано право власності на /4 частину будинку № 27 „Ж” на вул. Гіпсовій у м.Львова та на 132414,305 доларів СІІІА на депозитному рахунку в банку. Відповідно на таку ж частину будинку і на таку ж суму на депозитному рахунку визнано право власності за ОСОБА_3 У решті позовних вимог по зустрічному позову в задоволенні відмовлено.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказали, що рішення ухвалене без врахування обставин та роз”яснень у постановах Пленуму Верховного Суду України щодо можливості компенсації грішми права на частину будинку.
Рішенням суд порушив права ОСОБА_1 на належну йому частку в майні подружжя, оскільки він не зможе володіти, користуватися і розпоряджатися належною йому 1/г частиною будинку № 27 ж на вул. Гіпсовій внаслідок відсутності згоди між колишнім подружжям та кофліктів і неможливості спільного користування будинком. Суд не враховує, що неподільні речі присуджуються одному з подружжя, як передбачає ч.2ст.71 СК України, а факт неподільності спірного будинку не заперечується.
Дочка сторін спору приєдналась до позову з самостійними вимогами на що мала право, тому безпідставно суд зазначив, що її вимоги не мають відношення до поділу майна подружжя і повинні розглядатись в іншому провадженні, не роз”єднав позовних вимог, а фактично залишив позовні вимоги без розгляду, що є підставою для скасування рішення.
Просили скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги по первісному позову, або передати справу на новий розгляд.
У судовому засіданні поступила заява ОСОБА_5 про відмову від позову та відмову від апеляційної скарги. Ці відмови визнані позивачем і відповідачкою.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача і його представника в підтримання скарги, часткове заперечення відповідача і обґрунтування адвоката, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід частково задоволити.
Відповідно до ст.306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Відповідно до п.Зч.1 ст.205 цього Кодексу, у випадку відмови від позову позивача і прийняття цієї відмови судом, провадження у справі закривається ухвалою суду, а відповідно до ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриття провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.
У судовому засіданні сторони спору підтвердили волевиявлення їх дочки ОСОБА_5, яка досягнула повноліття, коли справа перебувала на розгляді в апеляційному суді і вправі була відмовитись від заявленого разом з батьком позову до матері про розподіл майна подружжя з врахуванням її інтересів, при спільній власності на квартиру № 60 на вул. Низинній 5 у м.Львові.
Врахувавши згоду сторін спору та його обставини, колегія не вбачає підстав для неприйняття відмови від позову ОСОБА_5
У відповідності з положеннями ч.4 ст.300 ЦПК України колегія суддів також не вбачає підстав для відхилення заяви позивачки ОСОБА_5 про відмову від апеляційної скарги, поданої нею разом з позивачем ОСОБА_1
Відтак відмову від апеляційної скарги слід прийняти і закрити апеляційне провадження в частині апеляційної скарги ОСОБА_5 а також прийняти її відмову від позову і провадження в частині її позову закрити відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України, що і передбачає скасування рішення суду.
Колегія суддів бере до уваги, що подаючи 10.06.2008 р. позовну заяву ОСОБА_1 пред’являв одні вимоги, а змінюючи і доповнюючи в порядку ст. 31 ЦПК України позовні вимоги 28.05.2009 р. разом з дочкою ОСОБА_5 заявляв інші, які після відмови від позову останньої є неактуальними. Позивач заявляв, що в зв”язку з відмовою дочки від позову, він буде змушений уточнювати позовні вимоги.
Зміна позовних вимог при апеляційному перегляді судових рішень нормами ЦПК не передбачена.
Суд першої інстанції, розглядаючи спір, досліджував обставини за заявленими вимогами в уточненій позовні заяві та за зустрічним позовом.
Зміна ж обставин потребує нового розгляду справи в суді першої інстанції, які в силу ст.309 ЦПК України не можуть бути досліджені апеляційним судом і стосовно п.5ч.1 ст.311 цього Кодексу, оскільки суд першої інстанції розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду і з цих причин слід скасувати, а справу слід передати на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 205 ч.1 п.З, 300 ч.4, 303-306, 307 ч.1п.5, 309 ч.Іп.З, 311 Ч.ІП.5, 313-315, 319 ЦП К України, колегія суддів, -
ухвалила:
Відмову ОСОБА_5 від апеляційної скарги прийняти і апеляційне провадження в частині її апеляційної скарги закрити.
Прийняти відмову ОСОБА_5 від позову до ОСОБА_3 і провадження в частині її позову закрити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 24 червня 2009 р. скасувати, а справу пеоедати на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: