Справа № 22 ц- 4243 Категорія: 57 Головуючий у 1 -й інстанції - ОСОБА_1

Доповідач в апел. Інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Петричка П.Ф. суддів: Цяцяка Р.П., Юхименка А.Г. при секретарі: Гуняк О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 14 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості та зобов'язання про перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги, -

встановила:

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 14 грудня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_4 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до

31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, атакожз 01.01.2009 року.

Зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської

області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з

22.05.2008 року до 31.12.2008 року, а також нарахувати та виплачувати таку допомогу з

01.01.2009 року у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції станом на 09.07.2007 року).

Стягнено з бюджету Сокальського району в користь позивача 3,40 грн. судових витрат та 150 грн. витрат на правову допомогу.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог оскаржило Управління пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області. Просить постанову в цій частині скасувати та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки висновки суду не відповідають вимогам Конституції України, Законам України «Про загальнообов’язкове державне постійне страхування», «Про соціальний захист дітей війни» та поданим сторонами доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити з наступних підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі Львівської області про визнання неправомірними дій щодо відмови провести перерахунок призначеної пенсії та забезпечити її виплату за період з 2006 року, зобов'язання зробити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була протиправною. При цьому суд всебічно проаналізував норми матеріального та процесуального законів, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», статтею 6 якого передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Спору щодо статусу позивача як дитини війни немає, тому вона має право на реалізацію зазначеної норми Конституції України та спеціального Закону; в період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, а також нарахування та виплати такої допомоги з 01.01.2009 року. Передбачених законами України заборон щодо реалізації цього права не було.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду першої інстанції.

Постанова Сокальського районного суду Львівської області є законною і обґрунтованою, а тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.І ст.307, ст.308, п.1 ч.І ст.314, ст.315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України Сокальському районі Львівської області - відхилити.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 14 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: