Справа №22ц-4477 2010р. Головуючий у 1 інстанції Олексієнко М.Ю.

Категорія п.34 Доповідач: Петричка П.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року грудня 20 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Петричка П.Ф.

Суддів Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.

при секретарі: Гуняк О.Я.

з участю: позивача ОСОБА_1, його

представника ОСОБА_2, представника

Галицької районної адміністрації ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради

на рішення Галицького районного суду м.Львова від 21 квітня 2010 р.

по справі за позовом ОСОБА_4 до ЛМКП „Львівводоканал”, ЛКП „Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району м.Львова” Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої ДТП,

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, з Галицької районної адміністрації в користь позивача стягнено 2198,15 грн. завданої шкоди, 1500 грн. відшкодування моральної шкоди, 400 грн. витрат на експертне дослідження, 81 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач вказав, що суд неправильно застосував норми матеріального права не врахувавши, що ДТП сталося внаслідок несправності підземних комунікацій, власником яких є ЛМКП „Львівводоканал”, а не в зв’язку з неналежним утриманням автомобільних доріг, вулиць. За Правилами благоустрою і утримання території м.Львова власник мережі повинен провести певні попереджувальні, а також ремонтні роботи. Суд безпідставно стягнув матеріальну шкоду, а не вартість відновлювального ремонту та відшкодування моральної шкоди при відсутності доказів такої.

Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове і відмовити в задоволенні позову.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і частково задовольняючи позовні вимоги, суд підставно і обґрунтовано виходив із встановленого і перевіреного факту наявності умов для покладення відповідальності саме на Галицьку районну адміністрацію за завдану матеріальну шкоду позивачу внаслідок неналежного утримання вулиці з автомобільним рухом.

Суд правильно визначив відповідача виходячи із положень ст.9 Закону України „Про дорожній рух” та обов’язку районної адміністрації утримувати вулично-шляхове господарство її відділом комунального господарства.

Суд належно обґрунтував підстави для відшкодування моральної шкоди, визначивши об’єктивну суму для її відшкодування, врахувавши обставини пошкодження автомобіля внаслідок провалу дорожнього покриття і в”їзду в нього автомобілем, пов’язані з цим моральні страждання.

Суд вірно стягнув з відповідача суму відшкодування матеріальної шкоди, визначену експертним висновком огляду за дослідження транспортного засобу від 8.05.2008 р.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта щодо утворення провалу внаслідок несправності підземних інженерних мереж, власником яких є ЛМКП „Львівводоканал”, оскільки суд врахував, що балансоутримувачем вулиці і відповідальним за її стан є районна адміністрація.

При наявності достатніх підстав апелянт не позбавлений можливості пред’явлення регресної вимоги, за умови доведення завдання йому шкоди ЛМКП „Львівводоканал”.

Галицька районна адміністрація не контролювала стану дорожнього покриття на розі вулиць Татарська-Замарстинівська, не вживала заходів запобігання можливих негативних наслідків внаслідок порушень.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 10,11,57,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 1166,1167 ЦК України, ст.ст. 9,14, 24,50 Закону України ,Про дорожній рух”, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.

Керуючись ст.ст. 303-305, 307ч.1п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради відхилити.

Рішення Галицької районного суду м.Львова від 21 квітня 2010 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: