Справа №22ц-1241 2010р. Головуючий у 1 інстанції Романюк М.Ф.
Категорія п.34 Доповідач: Петричка П.Ф.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року грудня 20 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Петричка П.Ф.
Суддів Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Гуняк О.Я.
з участю: позивача ОСОБА_1, його представника
ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його
представника ОСОБА_4, третьої особи
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Галицького районного суду м.Львова від 18 грудня 2009 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням частково задоволено позовні вимоги з відповідача в користь позивача ОСОБА_1 і стягнено 26257 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди, витрати по справі, а всього 27870,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вважаючи рішення незаконним в апеляційній скарзі відповідач вказав, що суд послався на недосліджені обставини, безпідставно врахував висновок спеціаліста від 6.02.2009 р., який не є належним доказом, як і інший висновок, які визначають ймовірні суми завданої шкоди. Суд не врахував обставини щодо призначення повторної експертизи в експертній установі, не допитав свідків. Суд не вирішив питання про повернення йому автомобіля при стягненні суми матеріальної шкоди, яка покриває вартість пошкодженого автомобіля.
Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове і відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача і доводи представника в підтримання скарги, заперечення позивача, його представника і третьої особи, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід частково задоволити.
Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і частково задовільняючи позовні вимоги, суд підставно виходив із встановленої і перевіреної сукупності чотирьох умов для покладення відповідальності на завдавала шкоди, а саме:
-наявності шкоди, завданої позивачу пошкодженням внаслідок ДТП його автомобіля, який економічно недоцільно було відновлювати;
-протиправних дій відповідача, який порушив Правила дорожнього руху, керуючи своїм автомобілем, що визначено постановою Галицького районного суду м.Львова від 4.07.2007 р.;
-прямого причинового зв’язку між протиправними діями відповідача і настання шкоди;
-вини відповідача в завданні шкоди внаслідок грубого порушення Правил дорожнього руху при обгоні попутного транспортного засобу, без врахування відстані, швидкості та можливості обгону виїздом на зустрічну смугу руху і зіткнення на ній з автомобілем позивача під керуванням третьої особи, оскільки позивач є інвалідом 1-ої групи по зору.
Можливими і належними доказами позивач доказав наявність шкоди та її розмір, визначений висновком експертного автотоварознавчого дослідження проведеним при розгляді судом першої та апеляційної інстанцій.
При відсутності обґрунтованих заперечень щодо висновку суду про відповідальність завдавала шкоди і покладення на нього обов’язку відшкодування колегія вважає частково переконливими доводи апелянта щодо повернення йому залишків знищеного при аварії автомобіля або виключення суми.
Отже в ситуації, що склалася, суперечливими є пояснення щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди, врахувавши, що після ДТП позивач позбувся залишків свого автомобіля, утилізувавши його. Тому експертиза проводилась теоретично, без огляду автомобіля.
У відповідності з п.4 ст.10 ЦПК України, сприяючи всебічному і повному з”ясуванню обставин справи, колегія суддів на клопотання відповідача і його представника призначала судову автотоварознавчу експертизу, допитала в судовому засіданні експерта ОСОБА_6, який пояснив і обґрунтував свої висновки.
Крім простих заперечень усіх зібраних по справі доказів, при умовах презумпції винності, відповідач і його представник нічим їх не спростували. Відповідач заявив, що погоджується відшкодувати позивачу 8000 грн. суттєво не обгрунтовуючи названої суми.
Виходячи із об’єктивних обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, при наявності незаперечних підстав для відшкодування шкоди та відсутності обґрунтованих спростувань зібраних доказів відповідачем, колегія суддів прийшла до висновку, що наявні і перевірені докази слід при йняти і на їх підставі в порядку відшкодування завданої матеріальної шкоди з відповідача в користь позивача стягнути визначену висновком від 6.02.2009 р., № 21 суму в 26257 грн., віднявши від неї визначену висновком експертного товарознавчого дослідження від 21.10.2010 р. № 122 суму ліквідаційної варт ості придатних для використання складових автомобіля в 5504.04 грн. Тому рішення суду в частині стягнення з відповідача суми відшкодування матеріальної шкоди слід змінити, визначивши, що відшкодування такої складає 20752,96 грн. (26257 – 5504,04), залишивши решту рішення без змін.
Інших доказів сторони не подали.
Керуючись ст.ст. 303-305, 307ч.1п.3, 309ч.1п.1, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 18 грудня 2009 р. в частині стягнення 26257 грн. матеріальної шкоди зміни ти, визначивши, що стягненню в порядку відшкодування матеріальної шкоди підлягає сума в 20752,96 грн. (двадцять тисяч сімсот п’ятдесят дві гривні 96 коп.).
Всього стягненню підлягає 22365, 06 грн. (двадцять дві тисячі триста шістдесят п”ять гривень 06 коп.).
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскарженим у касаційному порядку подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: