Судове рішення #51044234


Справа №22ц-380 2010 р. Категорія п.45


УХВАЛА

МЕНЕМ УКРАЇНИ


2010 року лютого 22 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Петричка П.Ф.

Суддів Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Панчуку І.

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 2 червня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, з участю третіх осіб - обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, Управління земельних ресурсів, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановила:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову.

Привівши обставини справи в апеляційній скарзі позивач вказав, що суд неповно трактував договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.06.1925 p., не врахував зібраної позивачем технічної документації щодо облаштування заїзду до належного позивачу будинку № 3 б на вул. Глінки у м.Львові. Суд не залучив до участі в справі Львівську міську раду, не врахував положень ДБН 360-92, ст.ст.349,391 ЦК України, ст.ст. 103, 152 ЗК України.

Просив скасувати рішення суду, а справу передати на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача в підтримання скарги, заперечення відповідача і представника другого відповідача, обґрунтування адвоката, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи цей принцип диспозитивності цивільного судочинства розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і відмовляючи в задоволенні позовнії» вимог, суд підставно виходив із невстановлення факту і недоведеності позивачем створення відповідачами перешкод в користуванні його прибудинковою територіє» належного йому будинку № 3”б” на вул. Глінки у м.Львові та демонтуванні частини огорожі, яка розділяє будинковолодіння, як вимагав у позові, який не змінював і не уточнював впродовж розгляду справи і до його завершення, розпоряджаючись своїми правами на свій розсуд.

У відповідності з положеннями ст.ст. 10, 60, 212 ЦУПК України, дослідивши, перевіривши і оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов вірного висновку, що у спільному користуванні чи власності позивача і відповідачів ніколи не було місць спільного користування на прибудинковик територіях і відповідачі не могли створювати позивачеві перешкод в користувань ними.

Позивач не назвав фактів і не довів створення йому перешкод, будинковолодіння № 3”а” і 3”б” на вул. Глінки є окремим, відгороджені між собою, спільних територій не мали і не мають, що підтверджено матеріалами інвентаризаційних справ ОКП ЛОР „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, вивчені і досліджені судом при розгляді справи.

Зібрані по справі документи однозначно спростовують твердження позивача про наявність спільного проїзду на прибудинкову територію його будинку з боку території будинку № 3"а”, де проживають відповідачі.

Натомість документи підтверджують, що з боку проїзду від вулиці Глінки доступ до будинку позивача є через хвіртку, а до будинку відповідачів вхід та в’їзд через браму.

Представник позивача - його дружина, в судовому засіданні пояснила, що в’ї'здна брама будинковолодіння № 3”а” існує з часу німецької окупації Львова.

Для доступу до будинковолодіння № 3”б” була встановлена та існує з довоєнного часу хвіртка на, якій дотепер збережено напис тодішнього власника, номер будинку і тодішня назва вулиці - Гербуртів, що підтверджено наявними у справі фотографіями, визнаними сторонами спору (а.с.62-66).

Проїзд з боку вулиці Глінки, разом з тротуаром, впираються в хвіртку будинковолодіння № 3”б” та в’їздну браму будинковолодіння № 3”а”, з обладнаною в ній (брамі) хвірткою для проходу на територію останнього.

Суд вірно визначив, що характер місцевості, значний перепад рівнів* поверхонь сусідніх будинковолодінь спростовує твердження позивача про наявність проїзду на його територію. З рештою позивач не стверджував і не доводив коли відповідачі ліквідували проїзд, встановили огорожу і чинять перешкоди.

Вимога захисті» своїх прав і усунення перешкод є можливою лише у випадку порушення прав та створення перешкод. Посилаючись в позові на ст.391 ЦК України, ч.2ст.152 ЗК України, позивач не довів порушення його прав і створення перешкод відповідачами.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно встановлених обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 10,11,57,60, 212-215 ЦПК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.

Керуючись ст.ст. 303-305, 307ч.1п.1, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити .

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 2 червня 2009 р залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього час' може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців подачек касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація