Справа №22ц-6282 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Гінда О.М.

Категорія п.57 Доповідач: Петричка П.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року грудня 13 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Петричка П.Ф.

Суддів Бойко С.М., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Панчуку І.С.

з участю: позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, апелянта ОСОБА_4,

представника Франківської районної адміністрації

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6 і представника

ОСОБА_7 – ОСОБА_4

на ухвалу судді Франківського районного суду м.Львова від 2 липня 2010 р.

по справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_6, треті особи – Львівська міська рада, Франківська районна адміністрація, про усунення перешкод та демонтаж гаража,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Франківського районного суду відкрито провадження в справі, а наступною ухвалою цього ж дня заборонено Львівській міській раді вчиняти дії щодо приватизації земельної ділянки під гараж на розі вулиць Цегельського-Нагірних у м.Львові до вирішення спору по суті, а порядку забезпечення позову.

Відповідач ОСОБА_6, оскарживши ці ухвали, в апеляційній скарзі на ухвалу про відкриття провадження вказав, що у квартирі, яку вказав позивач в позовній заяві, він не проживає, там проживає його дружина за дії чи бездіяльність якої він не відповідає. Спірний гараж не є об’єктом нерухомості, тому правила виключної підсудності на поданий до нього позов не поширюється, а провадження в справі відкрито з порушенням підсудності.

На ухвалу про забезпечення позову відповідач вказав, що така є незаконною, оскільки в справі нема доказів, що він має намір, чи намагається приватизувати земельну ділянку на розі вулиць Цегельського-Нагірних, тому не було підстав для забезпечення позову. В ухвалі не наведено цих доказів. Його гараж є на вул. Цегельського, 22, що підтверджується технічним паспортом на цей будинок, а земельна ділянка і будинок позивачів є на вул. Нагірних, 32. Позивачі не мають жодних прав на земельну ділянку щодо якої винесено заборону.

Просив скасувати наведені ухвали.

Представник ОСОБА_7 – ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на ухвалу про забезпечення позову вказав, що позивачі не мають жодних прав на земельну ділянку, вчиняти дії щодо приватизації якої суд заборонив міській раді.

Суд не міг вживати заходів забезпечення позову щодо об’єкта, який не є предметом спору, а вжиті заходи стосуються не індивідуалізованої земельної ділянки, оскільки всі ділянки мають певні адреси. Вважає, що права довірителя порушені оскаржуваною ухвалою.

Просив скасувати ухвалу про забезпечення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, апелянта ОСОБА_4 в підтримання апеляційної скарги, заперечення позивача і доводи адвоката, позицію представника Франківської райадміністрації, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що їх слід частково задоволити.

Ухвала про відкриття провадження є законною та обґрунтованою, а доводи апелянта щодо недотримання правил підсудності позивачами його проживання за вказаною ними адресою – АДРЕСА_1, де проживає його дружина, є неспроможними, оскільки сам апелянт зазначає, що отримав копію позовної заяви і ухвали надіслані судом за вказаною адресою, Крім того не заперечує, що має гараж на вул. Цегельського.

Доводи апелянтів щодо ухвали про забезпечення позову є обґрунтованими, а застосовані заходи передчасними, оскільки позивачі в позовній заяві посилаються на розпорядження Франківської районної адміністрації про демонтаж металевого гаража.

Не врахувавши роз’яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” щодо існування спору між сторонами, обсягу позовних вимог, обгрунтованості потреби забезпечення позову, суд заборонив Львівській міській раді, вирішувати питання щодо земельних ділянок узагальнено: „... на розі вулиць Цегельського-Нагірних у м.Львові...” і така є неспіврозмірною зі змістом позовних вимог, тому ухвалу слід скасувати. Питання слід було розглядати в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 303-305,Ю 307ч.2п.п.1,2, 312 ч.1п.п.1,2, 313-315, 319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу про відкриття провадження відхилити, а на ухвалу про забезпечення позову задоволити.

Ухвалу судді Франківського районного суду м.Львова від 2 липня 2010 року про відкриття провадження в справі залишити без змін.

Ухвалу судді Франківського районного суду м.Львова від 2 липня 2010 р. про забезпечення позову скасувати та ухвалити нову.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_8, ОСОБА_9 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий:

Судді: