Справа № 22ц-1815 /2010р. Категорія 57

Головуючий у 1 інст. Стецик Я.Є.

Доповідач: Петричка П.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня 25 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Петричка П.Ф.

Суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

При секретарі: Глинському O.A.

З участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Мостиського району Львівської області на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 4 березня 2010 року по справі за позовом прокурора Мостиського району в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про повернення автомобіля

встановила:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову.

Вважаючи рішення незаконним, в апеляційній скарзі прокурор району вказав, що суд не врахував, при залишенні членам сім’ї померлого 30.11.2008 року інваліда, положень роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики від 15.06.2008р. №831/19/71-08 щодо терміну „строк експлуатації” автомобіля, який переданий інвалідові як гуманітарна допомога і такий строк слід вважати з часу користування інвалідом автомобіля.

Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове і задоволити позовні вимоги. Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача в підтримання скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і відмовляючи в задоволенні позову. Суд підставно і обґрунтовано виходив із положень діючих норм законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 із наступними змінами і доповненнями „Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями та самого Порядку забезпечення інвалідів автомобілями ( далі - Порядок).

Суд вірно визначив, що автомобіль залишається у члена сім’ї інваліда Великої Вітчизняної війни 1 - ої групи після смерті останнього, взявши до уваги суттєві витрати понесені при експлуатації і ремонтах автомобіля, адресно отриманого від громадянина ОСОБА_3, як гуманітарну допомогу.

Суд дійшов вірного висновку, з яким також погоджується колегія судді що спірний автомобіль не може бути вилучений також на підставі п. 4 Порядку, оскільки на час ввезення цього автомобіля виготовленого 1988 рок на територію України та передачі його 23.03.2006 року інвалідові 1 - ої груп ОСОБА_4, тобто на березень 2006 року діяв Порядок забезпеченні інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні від 8 вересня 1999 року №999, який не передбачав вилучення автомобіля отриманого як гуманітарна допомога, після смерті інваліда.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно з’ясовані обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 10,11,57,60, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 5.15,16 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, том підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303 - 305, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313 - 315, 319 ЦПК Україні колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Мостиського району Львівської області відхилити.

Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 4 березі 2010 року залишити без мін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців подаче касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

судді: